
- •Вступ у теорію ймовірностей
- •Частість наставання подій
- •Інженерний варіант аксіом Колмогорова
- •Умовна ймовірність
- •Незалежні події
- •Композиція двох випробувань
- •Композтція n випробувань
- •Випадкові величини
- •Початкові та центральні моменти дискретної випадкової величини
- •Розподіл Пуасона
- •І модель розподілу Пуасона.
- •Іі модель розподілу Пуасона.
- •Неперервні випадкові величини
- •Нормальний розподіл
- •Нервіність Чебишева
- •Двовимірні дискретні випадкові величини
- •Двовимірні неперервні випадкові величини
- •Багатовимірні дискретні випадкові величини
- •Неперервні випадкові величини
- •Функція коефіцієнт коваріації
- •Коефіцієнт кореляції
- •Теорема Бернуллі
- •Закон великих чисел
- •Класифікація збіжностей випадкових величин
- •Елементи математичної статистики
Нормальний розподіл
Неперервна випадкова величина має нормальний розподіл, якщо її функція щільності маж вигляд:
,
де
–
арифметичний корінь з дисперсії.
Функція розподілу:
Перевіримо, що функція може бути функцією щільності неперервної випадкової величини.
Для цього треба показати, що вона є невід’ємна(виконується автоматично), , кусково-неперервна.
Перевіряємо інтеграл:
Розв’яжемо наступну задачу. Нехай є випадкова величина , в якої
За означенням:
у
звичайних функціях цей інтеграл не
виражається. Виникає велика інженерна
незручність, а саме: наша ймовірність
залежить від чотирьох числових параметрів
.
Зміна значень хоча б одного з них вимагає
знову використання чисельних методів
для знаходження значень інтегрування.
Наслідок. Функція Лапласа.
Числова
скалярна функція дійсного аргументу
зветься
функцією Лапласа, якщо вона дорівнює:
Властивості функції Лапласа:
Якщо
, то функція Лапласа дорівнює ймовірності попадання нормованої нормальної випадкової величини у відрізок
Випадкова
величина зветься нормованою нормально,
якщо її
Для того щоб про нормувати довільну випадкову величину необхідно відняти від неї її математичне сподівання і поділити на її корінь з дисперсії:
Дійсно,
Функція Лапласа табульована, тобто існують таблиці для функції Лапаласа для дискретних значень із заданою похибкою знаходять значення функції.
Нервіність Чебишева
Нехай
невід’ємна
випадкова величина
тоді
має місце нерівність
Виведення:
Примітка! Виведення для неперервного випадку, для дискретного вивести самим.
Функція щільності задана:
Знайдемо математичне сподівання
Примітка!
Викинути І інтеграл, а у другому
замінити
на
і
як константу винести.
Наслідок
1.
Розглянемо події
і
.
Ці події одинакові, значить у них
одинакові ймовірності наставання,
звідки:
Наслідок
2.
Якщо
,
то
Отримали результат з ймовірністю 1.
Двовимірні дискретні випадкові величини
Двовимірної
дискретною випадковою величиною
звуться дві дискретні випадкові величини
кожна
з яких задається табличкою.
Двовимірна велична задається матрицею
У
цій матриці деякі ймовірності можуть
дорівнювати 0 (випадок, коли відповідна
пара чисел принципово не може настати
в наслідок випробувань).
Наприклад, попадання точки в коло заданого радіусу. Пари чисел з сірої області ніколи не можуть настати.
о
Розглянемо
події
і
За
побудовою
–
елементарна
подія
Доведемо
це.
Умовним математичним сподіванням зветься
Умовною дисперсією зветься
Формально умовне сподівання і умовна дисперсія відрізняється від безумовних тим,що пишуть не безумовні ймовірності, а умовні ймовірності, а у дисперсії замість безумовного сподівання матсподівання – умовне.
Примітка!
Функції
,
звуться лініями регресії.
Якщо в цю функцію замість аргументів підставити елементарні події випадкової дискретної величини отримаємо умовні мат.сподівання при фіксованому значенні
– математичне
сподівання випадкової величини
,
коли
Звідси випливає зміст умовного математичного сподівання і дисперсії: умовне математичне сподівання – це число на числовій осі, відносно якого групуються результати конкретних випробувань над однією випадкової величиною при умові, що друга випадкова величина приймає одне стале фіксоване значення у достатньо великій серії випробувань.
А умовна дисперсія – це якісна міра ступеня концентрації цих результатів відносно математичного сподівання.(чим менша, тим сильніша).
Умовне математичне сподівання та умовна дисперсія використовуються для розв’язку наступної задачі, а саме там, де безумовна і умовна дисперсії різко відрізняються між собою.
Маємо двовимірну випадкову величину і обов’язково треба знати реалізацію як одної, так і другої. Але так трапилось, що знаємо результат тільки над однією випадковою величиною. Якщо умовна дисперсія дуже мала, то у якості вимірювань беремо її умовне математичне сподівання при тому значенні умовної величини, яке ми виміряли.