
- •Вступ у теорію ймовірностей
- •Частість наставання подій
- •Інженерний варіант аксіом Колмогорова
- •Умовна ймовірність
- •Незалежні події
- •Композиція двох випробувань
- •Композтція n випробувань
- •Випадкові величини
- •Початкові та центральні моменти дискретної випадкової величини
- •Розподіл Пуасона
- •І модель розподілу Пуасона.
- •Іі модель розподілу Пуасона.
- •Неперервні випадкові величини
- •Нормальний розподіл
- •Нервіність Чебишева
- •Двовимірні дискретні випадкові величини
- •Двовимірні неперервні випадкові величини
- •Багатовимірні дискретні випадкові величини
- •Неперервні випадкові величини
- •Функція коефіцієнт коваріації
- •Коефіцієнт кореляції
- •Теорема Бернуллі
- •Закон великих чисел
- •Класифікація збіжностей випадкових величин
- •Елементи математичної статистики
Незалежні події
Незалежні події
Події
і
звуться
незалежними,
якщо:
.
З цього означення випливає зміст терміну «незалежні події».
Нехай
,
,
тоді
Нехай навпаки:
Тоді:
Доведення:
Аналогічно і для другої частини.
Таким
чином отримали еквівалентні означення
незалежності подій. Якщо
,
то
і
незалежні
тоді, коли:
З еквівалентного означення незалежності і випливає: Подій і незалежні, якщо ймовірність наставання однієї з них не залежить від того настала чи не настала інша.
Якщо
подій
і
незалежні,
то незалежні також події
Доведення
для
:
Означення:
Події
звуться
незалежними,
якщо
Незалежні сукупності:
Події
називаються
незалежними в сукупності,
якщо для
для
Якщо подій є незалежними в сукупності, то вони автоматично є незалежні. Зворотне твердження не вірне.
Нехай
подій є незалежними в сукупності.
Фіксуємо довільний набір індексів
і
беремо
.
Знайдемо
виконується
,
то це еквівалентне означення в сукупності.
Формула повної ймовірності
,
,
Події
попарно не перетинаються
Події і зв’язані рівністю:
Знайдемо
Яку
б не взяли складну подію з
,
вона обов’язково є у
чи
.
Події
попарно несумісні
Приклад. Нехай маємо три склади урн: 7 урн першого типу, 4 урни другого типу та 6 урн третього типу. В кожній урні першого типу є 10 білих і 11 чорних кульок, у кожній урні другого типу – 5 білих і 10 чорних,, а в урнах третього типу – 3 білих і 7 чорних. Заплющивши очі навмання підійти до урни, перемішати кульки, вийняти 1 кульку, подивитись, кинути назад і перемішати знову.Знайти ймовірність того, що витягнута кулька біла.
Урни І типу 7 шт. |
10 білих |
11 чорних |
Урни ІІ типу 4 шт. |
5 білих |
10 чорних |
Урни ІІІ типу 6 шт. |
3 білі |
7 чорних |
Елементарні
події
– усі кульки,
– всі білі кульки,
– кількіть різних типів урн,
– всі кульки, що входять в 7 урн першого
типу.
– всі
кульки, що входять в 4 урни другого типу.
– всі
кульки, що входять в 6 урн третього типу.
Всі події попарно несумісні, тому:
Приклад.
Та сама постановка задачі, що і у прикладі,
наведеному вище. Треба знайти
у
результаті випробування з’явилась
біла кулька, знайти ймовірність того,
що вона витягнута з урни
-ого
складу.
Знайти
з
попереднього прикладу.
Композиція двох випробувань
Простим випробуванням зветься випробування, яке не можна розкласти на компоненти чи більш детальні випробування
випробування
випробування
Складним або композицією двох простих випробувань зветься проведення як першого, так і другого випробування.
У цьому означенні не фіксується час проведення випробування. Це задається конкретною задачею.
Наприклад, випробування — підкидання монети.
випробування — підкидання шестигранного кубика.
Побудуємо
простір елементарних подій композиційного
випробування
,
де о—випадання орла, р – випадання
решки. Та друге випробування
,
де
– випадання і-ої грані.
Нехай – простір елементраних подій композиційного випробування.
,
де
– декартовавий добуток.
У
загальному випадку
не
задається.
Так
як,
,
то можливх пар усього
Пояснення цього факту наведено на двох прикладах.
Приклад 1
Перше просте випробування – підкидання кубика, друге випробування – підкидання кубика.
Для
першого
1/6
Для
другого
1/6
,
Усього отримаємо 6
6=36
Йовірність
наставанян кожної пари = 1/6, всі інші
події мають ймовірність наставння
рівну тотожному 0.
Приклад 2
Той самий перший приклад, але кубики підкидають дві різні людини.
Отримаємо
1/36.
Таким
чином
не знаходиться у загальному випадку,
тому що
і
не показують, які випадкові фактори
входять у перше і друге просте випробування,
і як вони взагалі зв’язані між собою.
Випадкові фактори, що входять у перший приклад одинакові, а в другому – різні, тобто нема жодного випадкового фактора, що одночасно входить в одне і друге випробування.
Два простих випробування звуться стахистично (випадково) зв’язаними, якщо в їх склад входять однакові випадкові фактори, але також входять і різні.
Два прості випробування зв’язані функціонально, якщо в їх склад входять однакові випадкові фактори. ( Приклад 1).
Два прості випробування звуться незалежними, якщо в їх склад входять різні випадкові фактори.
Розглянемо
подію
Нехай
Задамо
подію
настає,
коли в першому випробування настала
елементрана подія
настає,
коли в наслідок проведення композиційного
випробування в першому простому
випробування настала
,
а в другому будь-яка.
елементарна
подія, що складається з єдиної події
Подія
настає, коли у другому випробуванні
настає
Подія
настає,
коли у другому випробуванні настає
,
а у першому будь-яка елементарна подія.
Узагальнення
означення
і
для
Дійсно, подія настає, коли у першому випробуванні настала елементарна подія, що входить в склад
настає, коли внаслідок проведення складного випробування, коли у першому настала подія , а у другому будь-яка. Тобто настає тоді і тільки тоді, коли настала подія з .
Провели
композиційних випробувань. І нехай з
цих
випробувань
у
настала
,
тобто у кожному з цих
композиційних випробувань у другому
простому випробуванні настала подія
.
Нехай
у
настала
подія
.
У кожному з
композиційних випробувань у другому
простому випробуванні настала подія
,
а у першому
.
Тоді за побудовою умовна частість
дорівнює
Так як ймовірність по Колмогорову – це кількісна міра частості
Розглянемо
композиційних випробувань, і відкинемо
друге просте випробування. Залишимо
повторів першого випробування і
випробування, у кожному з яких настала
.
Так як перше і друге просте випробування
не мають спільних випадкових факторів,
то це означає, що для першого випробування
його повторів є довільним випробуванням
(те що у другому випробуванні настає
подія
не накладає жодних умов на результат
першого випробування). Тоді для першого
випробування дріб
є
частістю наставання безумовної події
в
довільній
серії випробувань. Кількісна міра цієї
частості дорівнює
.
З цього випливає, що події
і
– незалежні, бо ми показали, що
Повертаємось
до випадку , коли
та
Таким чином довели еквівалентність означень.
Отриманий результат на практиці використовується формально невірно.
Нехай
події незалежні за означенням:
,
Ймовірність того, що у першому випробуванні настане , а у другому дорінює
,
що формально невірно, оскільки запис
не
має змісту, бо
і
належать
різним просторам елементарних подій.