
- •Вступ у теорію ймовірностей
- •Частість наставання подій
- •Інженерний варіант аксіом Колмогорова
- •Умовна ймовірність
- •Незалежні події
- •Композиція двох випробувань
- •Композтція n випробувань
- •Випадкові величини
- •Початкові та центральні моменти дискретної випадкової величини
- •Розподіл Пуасона
- •І модель розподілу Пуасона.
- •Іі модель розподілу Пуасона.
- •Неперервні випадкові величини
- •Нормальний розподіл
- •Нервіність Чебишева
- •Двовимірні дискретні випадкові величини
- •Двовимірні неперервні випадкові величини
- •Багатовимірні дискретні випадкові величини
- •Неперервні випадкові величини
- •Функція коефіцієнт коваріації
- •Коефіцієнт кореляції
- •Теорема Бернуллі
- •Закон великих чисел
- •Класифікація збіжностей випадкових величин
- •Елементи математичної статистики
Вступ у теорію ймовірностей
Теорія ймовірностей виникла як наука з впевненості в тому, що за можливими випадковими явищами ховаються детерміновані закономірності.
І саме ці закономірності і вивчає теорія ймовірностей.
Наприклад.
Підкидуємо монету. Монета може впасти
на землю орлом чи решкою. Ймовірність
випадання тої чи іншої сторони дорівнює
.
Теорія ймовірностей , як і кожна наука, базується на первісних означеннях.
Мовою теорії ймовірностей є теорія множин.
Випробування інверсії.
Реалізація певного комплексу умов, що може повторюватись необмежену кількість разів, у цей комплекс умов входять випадкові фактори, реалізація яких випробуваннями і приводить до неоднозначності результату випробування.
Елементарною подією зветься конкретний результат випробування.
Простором елементарних подій називається множина(сукупність) всіх різних елементарних подій, що породжуються даним випробуванням.
Наприклад. Підкидання шестигранного кубика.
– випадання
грані з 1.
– випадання
грані з 2.
– випадання
грані з 3.
–
випадання
грані з 4.
–
випадання
грані з 5.
–
випадання
грані з 6.
Тоді
Складною
подією
зветься підмножина
.
Наприклад.
–
випадання грані з парним числом.
У
випробуванні складна подія настає тоді
і тільки тоді, коли внаслідок випробування
настає елементарна подія, яка входить
у склад
.
Таким чином в результаті проведеного випробування настають всі різні складні події, в кожну з яких входить елементарна подія, що настала внаслідок випробування.
Вірогідною(достовірною)
зветься подія, яка завжди настає.
– неможлива
подія, тобто та, яка ніколи не настає у
результаті випробування.
Ø
Операції над подіями
Операція об’єднання
Подія
,
якщо подія
складається
з усіх елементарних подій, що входять
в подію
,
в подію
,
чи
і
одночасно.
Примітка! Якщо елементарна подія входить і в , і одночасно, то у вона входить тільки один раз.
Означення об’єднання подій поширюється на довільну кількість подій.
–
це
обмежена чи нескінченно-злічувана
множина.
Потужності
обох
відрізків рівні.
настає
випробуванням, якщо настала хоча б одна
з подій
.
Операція перетину
(
)
є
перетином
і
,
якщо
складається з усіх елементарних подій
і
,
і
настає випробуванням тоді і тільки тоді, як настала подія і , і .
2)
Різниця множин
.
(
)
–
подія
протилежна
Події
і
звуться
несумісними,
якщо їх перетин:
Наслідок: якщо події і несумісні, то вони ніколи не можуть настати внаслідок одного випробування.
=
=
Частість наставання подій
– множина
всіх підмножин
Елементів
у
–
усі
випробування.
–
кількість
випробувань, у кожному з яких настала
подія А.
Частістю
наставання
Властивості частості:
Розглянемо
,
Розглянемо
попарно
несумісних подій
такі
що,
для
Нехай
настала
,
тоді жодна
не
настала
.
Теорія
ймовірностей описує не будь-які
випробування, а тільки ті, для яких
виконується, що у будь-якій довільній
серії випробувань, для будь-якої події
частість наставання події при необмеженій
кількості випробувань (
)
завжди існує один той самий lim,
слушно назвати
ймовірністю наставання події
.
Наслідок. З цього випливає інженерне розуміння події.
Ймовірність наставання події – це частість наставання події при достатньо великій кількості випробувань.
Ймовірність наставання події – це границя частості наставання події у довільній, необмеженій серії випробувань.
Довільна серія випробувань означає, що на результат випробувань не накладено жодних умов.
Але всі спроби побудувати теорію ймовірностей як математичну науку, що використовує означення ймовірності : виявились неможливі.
Найвдаліша спроба належить американському вченому Мізесу, але математики його теорію не сприйняли. Вихід з положення знайшов видатний радянський вчений академік Колмогоров. Саме він побудував математичну теорію ймовірностей, яку прийняв світ. Він ввів аксіоматичні ймовірності наставання події, з яких прямо не випливає, що ймовірність наставання події – це границя частості наставання події. Цей результат існує, є теоремою і доводиться.