
- •Пояснювальна записка
- •Форми подання цілих двійкових чисел в еом
- •Коди цілих двійкових чисел в еом
- •Модифіковані зворотний і додатковий коди.
- •Для самостійної роботи
- •Подання чисел в еом із фіксованою комою
- •Подання чисел в еом із плаваючою комою
- •Добуток
- •Для самостійної роботи
- •Рекомендована література:
- •Стрыгин в.В., Щарев л.С. Основы вычислительной микропроцессорной техники и программирования: Учеб. Для вузов. – м.: Высш. Шк., 1989. – 479с.
Для самостійної роботи
Критерії оцінювання: 1-5балів – конспект приведених прикладів;
Кожний розв’язаний приклад – 6 балів. Максимальна кількість балів – 12.
Варіант |
Завдання 1. Виконати додавання в кодах ЕОМ. |
Завдання 2. Виконати додавання в модифікованих кодах ЕОМ. |
||
1 |
-300 |
-100 |
-67 |
101 |
2 |
-225 |
197 |
-120 |
88 |
3 |
400 |
-333 |
56 |
-111 |
4 |
126 |
-500 |
66 |
-100 |
5 |
-244 |
-166 |
-15 |
-44 |
6 |
-555 |
204 |
-46 |
111 |
Лекція 10 . Подання дійсних чисел в кодах ЕОМ
Актуалізація опорних знань:
Зображення цілих в ЕОМ;
Модифіковані коди;
Арифметика з цілими в ЕОМ.
Викладення нового матеріалу:
Подання чисел в ЕОМ із фіксованою комою;
Подання чисел з плаваючою комою;
Контрольні питання:
Що таке розрядна сітка?
На які частини поділяється комп’ютерне слово при зображенні числа в форматі з фіксованою точкою?
На які частини поділяється комп’ютерне слово при зображенні числа в форматі з плаваючою точкою?
Приклади задач за темою.
Підведення підсумків, висновки.
Основна література:
Кравчук С.О., Шохін В. О. Основи комп’ютерної техніки: Навчальний посібник – Київ, 2005.
Додаткова література:
Метод. посібник до самостійних робіт з теми «Арифметичні основи ЕОМ» – Павлоград, 2008р.
.
У цифрових обчислювальних машинах використовують дві форми подання чисел: природну і напівлогарифмічну. Природну форму зображення часто називають поданням з фіксованою комою, а напівлогарифмічну – поданням з плаваючою комою.
Подання чисел в еом із фіксованою комою
При
зображенні чисел з фіксованою комою
кількість розрядів, відведена для запису
дробової і цілої частин числа, чітко
фіксована. Нехай, наприклад, у машині
для запису числа відведено п
розрядів, перенумерованих зліва на
право, починаючи з 0 до n,
а кома «зафіксована» після k-го
розряду. Так як положення коми у розрядній
сітці залишається незмінним для всіх
чисел, будь-яке число x
може бути подане в такий спосіб:
де i
- номер
розряду, а ai
може приймати значення 1 або 0.
Для того, щоб можна було подавати і від’ємне число в такій системі числення, необхідно вирішити проблему кодування знаку чисел. Звичайно під знак приділяється самий лівий розряд. Знак «плюс» кодується цифрою “0”, а «мінус» – “1”.
Вага розряду |
2k |
|
. . . . . |
21 |
20 |
2-1 |
. . . . . . |
|
2k-n |
Код числа |
a0 |
a1 |
. . . . . |
ak-1 |
ak |
ak+1 |
. . . . . . |
|
an |
№ розряду |
0 |
1 |
. . . . . |
k-1 |
k |
k+1 |
. . . . . . |
n-1 |
n |
Рисунок 1 - Розрядна сітка машини з поданням чисел з фіксованою комою
На практиці при поданні чисел із фіксованою комою, кома «закріплюється» або перед самим лівим (у розрядній сітці) розрядом числа, або після самого правого. У першому випадку все число по модулю менше одиниці:
Таким
чином, можуть бути записані числа від
до
і від
до
,
а також нуль. Числа, для яких
,
не можуть бути подані в такій формі і
приймаються рівними нулю. Не можуть
бути також подані і числа, для яких
.
Форма подання чисел із фіксованою комою має декілька суттєвих недоліків. Насамперед, при організації виконання обчислювальних операцій над числами, поданими в такій формі, усі вихідні дані повинні бути масштабовані, тобто для кожного числа x повинен бути введений відповідний масштаб Mx, так що множення Mxx потрапляє в прийнятий діапазон зображення чисел. Крім того, при виконанні арифметичних операцій необхідно враховувати, що числа можуть мати різноманітні масштаби і це може призвести до одержання невірних результатів.
Наприклад, якщо все число в машині по модулю менше одиниці, то числа 10,94 і 2,34 можуть бути подані у виді 0,1094 і 0,234 і просте додавання останніх без прийняття додаткових заходів не дає в результаті потрібну суму у відповідному записі, тобто 0,1328. При виконанні операцій над числами, навіть з однаковими масштабними множниками, може бути отримане число, що виявиться поза діапазоном подання чисел. Відбудеться так зване переповнювання розрядної сітки. Наприклад, при додаванні чисел 0,412 і 0,731 отримане число перевищує одиницю і не може бути подане в розрядній сітці машини, і відбувається автоматичне переривання процесу обчислень. Усі ці положення повинні враховуватися людиною, що веде розрахунки на машині.
Незважаючи на істотні недоліки, подання чисел із фіксованої комою знайшло широке застосування, особливо в перших обчислювальних машинах. Це було пов'язано з тим, що подання чисел у природній формі дозволяє спростити схеми машини, забезпечити високу швидкодію арифметичного пристрою. В даний час в універсальних обчислювальних машинах основною є форма подання чисел із плаваючою комою. Проте поряд з останньою застосовується також і подання з фіксованою комою, оскільки операції над числами в такій формі виконуються більш швидко.