Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шроры по статистике.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
87.49 Кб
Скачать

6. Поняття про статистичні ряди розподілу.

Рядами розподілу називають ряди статистичних показників, які характеризують розподіл одиниць сукупності по групах за однією або більшою кількістю суттєвих ознак.

Залежно від характеру ознаки ряди розподілу можуть бути:

  • Атрибутивні

  • Варіаційні (дискретні, інтервальні)

Основними елементами раді розподілу є:

  • Варіанти значень ознаки

  • Частоти

За формою розподілу ряди бувають:

  • Симетричні а асиметричні

  • Гостро вершинні та плоско вершинні ряди розподілу.

Симетричними є ряди розподілу,частоти яких наростають та співпадають однаково, відповідно до середньої величини.

Якщо частоти відносно середньої величини наростають та співпадають по різному то ряд є асиметричним.

Якщо частоти зростають швидше ніж спадають, то така асиметрія називається правосторонньою якщо навпаки – лівосторонньою.

Наявність та форму асиметрії визначають за допомогою коефіцієнта асиметрії.

Витягнутість кривої вздовж осі f , дозволяє судити про значення ексцесу на основі якого роблять висновки про гостро та плоско вершинність рядів розподілу. Для цього розраховують коефіцієнт ексцесу.

7) Поняття та види статистичних показників

Стат.показники- це узагальнююча характеристика соц.-ек. Явища та процесу, в якій обяєднується якісна та кількісна його визначеність.Якісна-знаходить своє відображ. у назві, кількісна- у числах,од.вимірювання.

Стат.показники виконують такі функції: -пізнавальна; -директивка;-управлінська;-контрольна;-стимулююча

Види: За характером дослідж. явищ - об’ємні( розміри, явища, обсяги); -.якісні( кільк.співвідношення, числові знач. в розрахунку на од.сукупн.); За ступенем агрегуваггя явищ: - індивідуальні; -загальні.

Залежно від відношення часу: - інтервальні;- моментні. За способом обчислення – первинні(одерж.в результаті спостережень з форм звітності);- похідні( на основі первинних показн.).За звязком зі зміною явищ:- прямі( зростають при покращенні явища); - зворотні ( зменщуються при покр. явищ)

8) Абсолютні статистичні величини

Абсолютні в.- характеризують розмір, рівні та обсяги суспільних явищ в даний момент часу та місця. Абсолютні статистичні величини отримують в результаті зведення шляхом безпосереднього підрахунку первинного статистичного матеріалу, або розрахунків, на основі інших показників досліджуваної сукупності. Характерною особливістю абсолютних величин є те, що вони безпосередньо зв'язані із соціальною, економічною і природною основою або речовою формою явищ і процесів, які вони представляють. Абсолютні величини відображають кількісну сторону певної суті явища тієї чи іншої його властивості.

В статист. використ. різну кількість одиниць вимірюв. для абсолютних величин. Види одининиць вимірюв. для абсолютн. величин: 1) Натуральні- різновидом є умовнонатур. одиниця. 2)трудові; 3) вартісні.

При поєднанні цих 3-ох утворюється комбіновані одиниці.

9) Відносні величини та їх види.

Відносними назив.статистичні показники, які визнач. як частка від ділення порівнюваної величини до бази порівяння

ВВ=

Основними формами вираження відносних величин є цілі і дробові числа коефіцієнти і проценти.

ВВ поділяються на 2 осн. види: Однойменні:1) динаміки (темпи росту) одержані шляхом рівняння абсолютних або середніх величин порівнюваного періоду (поточного або звітнього ) з аналітичними показниками базисного.; 2) структури- обчислюють співвідношенням розмірів частин всієї сукупності і характеризують склад однорідної сукупності явищ.; 3) кординаціі- одержують шляхом співвідношення двох груп одиниць зростає однієї і тієї ж сукупності одну з яких приймають за базу по рівняння.; 4) порівняння з планом- обчислюють співвідношенням абсолютних розмірів однойменних величин явища за один і той же період або момент часу на різних територіях або об’єктах один з яких приймається за базу порівняння.. Різнойменні : відносні показн. інтенсивності - розраховують співвідношенням між різними ознаками явищ однієї сукупності або між ознаками двох різних але пов’язаних між собою явищ.