
- •2.Методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
- •3.Види статистичного спостереження та особливості їх застосування. Помилки спостереження та способи їх контролю.
- •4. Поняття статистичного зведення
- •5. Статистичне групування як основний метод обробки даних спостереження.
- •6. Поняття про статистичні ряди розподілу.
- •7) Поняття та види статистичних показників
- •8) Абсолютні статистичні величини
- •9) Відносні величини та їх види.
- •10) Сер.Величини, їх види та порядок розрахунку.
- •11) Мода та медіана.
- •12)Поняття та показники варіації
- •13.Види дисперсій та правило їх додавання
- •14.Характеристика форми розподілу та її види
- •15. Поняття про вибірковий метод та основні умови наукової організації вибіркового спостереження
- •16. Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •17)Визн.Сер. Та граничної помилки вибіркового спостереження
- •18) Визн.Потрібного обсягу вибірки.Способи поширення даних вибіркового спост.На генеральну сукупн
- •19.Поняття про кореляційний зв'язок.
- •20.Статистичні методи дослідження наявності зв’язку між ознаками (парна кореляція).
- •21.Вимірювання щільності кореляційного зв’язку у випадку парної залежності(парна кореляція).
- •22.Побудова рівняння регресії. Парна кореляція.
- •23. Поняття та види рядів динаміки
- •24.Основні характеристики рядів динаміки та методи їх обчислення
- •26 Поняття про сезонні коливання та їх вимірювання
- •27. Інтерполяція та екстраполяція
- •28. Загальне поняття про індекси, їх види та індексований метод аналізу.
- •29. Методологічні принципи побудови індивідуальних та зведених індексів. Агрегатний індекс.
- •30 Середньозважені індекси та індекси середніх величин.
1.Предмет та особливості статистики як науки. Основні поняття та категорії статистики.
Термін статистика походить від латин. «статус», що означає стан . В економ. науці цей термін з`явився в середині 18 ст. і використовувався в державознавстві.
Нині поняття статистика використовується в таких значеннях:
Під статистикою розуміють пр. діяльність про збирання та узагальнення даних про соц.-ек. явища та процеси;
Під статистикою розуміють сукупність цифрових показників, що характеризують соціально-економічні явища та процес;
Статистика є самостійною наукою, що відображена багатогалузевою системою наукових дисциплін.
Статистика вивчає соціально-економічні явища та процеси, що мають масовий характер у нерозривному зв’язку її якісної та кількісної сторони.
Статистична сукупність – це маса однорідних у певному відношенні фактів, які мають єдину якісну основу, але відрізняються за рядом ознак.
Статистична ознака – це відмінна риса, характеристика, властивість , яка характерна для певної сукупності одиниць і може бути представлена різними варіантами.
Ці ознаки використовують при поділі сукупностей на групи та складанні класифікацій. Ознаки поділяються на:
Кількісні (варіаційні) Кількісні ознаки можуть бути виміряні та представлені числом. Вони можуть бути: дискретними неперервними
Якісні (атрибутивні). Якісні ознаки представлені текстовим записом, різновидом такої ознаки є альтернативна ознака, якщо існує 2 варіанти які виключають один одного.
Об’єкт статистичного спостереження – це сукупність явищ та процесів, які охоплюються даним спостереження.
Одиниця спостереження – це первинний елемент об’єкта, який є носієм притаманний даному об’єкту рис і на основі якого збираються дані про об’єкт.
Статистичний показник – це узагальнююча характеристика соц.-ек. явища та процесу який об’єднує якісна та кількісна характеристика. Якісна характеристика показника знаходить своє відображення у назві, а кількісна – в числі та в одиницях вимірювання.
2.Методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
Статистичне дослідження включає в себе такі етапи:
Статистичне спостереження
Зведення та групування
Висновки та рекомендації
Статистичне спостереження – це планомірне, науково обґрунтоване збереження даних про масові явища і процеси соц.-ек. життя.
Організація соц. Спостереження включає такі етапи:
Визначення мети спостереження;
Обґрунтування об’єкта та одиниці спостереження;
Розробка програми спостереження;
Визначення періоду та критичного моменту спостереження;
Розробка статистичного формуляра;
Розробка інструкції.
3.Види статистичного спостереження та особливості їх застосування. Помилки спостереження та способи їх контролю.
За різними ознаками виділяють наступні види статистичного спостереження:
За безперервністю обліку фактів в часі ( поточне, періодичне, одноразове)
За способом обліку фактів (безпосереднє, документальне, опитування)
За повнотою охоплення одиниць спостережень( суцільне, несу цільне) Несу цільне спостереження буває вибіркове, монографічне , спостереження основного масиву.
При вибірковому спостереженні у випадковому порядку вибирають певні одиниці на основі яких роблять характеристику всієї сукупності.
Монографічне спостереження передбачає детальне вивчення однієї типової одиниці однорідної сукупності.
Спостереження основного масиву вивчає переважну частину або частину найбільш типових одиниць.
Проведення статистичного спостереження може супроводжуватися появою помилок за різних причин:
За походженням—це помилки збору даних, обробки даних та помилок аналізу.
За її дією – це помилки випадкові абр систематичні
Навмисні та ненавмисні.
Для контролю за виникненням помилок використовують логічний та лічильний контроль.
4. Поняття статистичного зведення
Статистичне зведення – це комплекс дій, щодо впорядкування та обробки первинного статистичного матеріалу з метою виявлення типових рис та закономірностей розвитку досліджуваних явищ та процесів.
Етапи статистичного зведення:
Статистичне групування
Розрахунок статистичних показників для характеристики груп та підгруп.
Створення статистичних таблиць.
Види зведень:
Просте підсумкове і підсумкове
Централізоване та децентралізоване.
5. Статистичне групування як основний метод обробки даних спостереження.
Статистичне групування – це розподіл всієї сукупності одиниць на групи за певною суттєвою ознакою. Групування включає в себе наступні етапи:
Визначення кількості і груп за принципами зручності, за попереднім досвідом або з використанням математичних формул.
Для дискретної ознаки кількість груп обмежена кількістю варіантів значень, ознак.
Для інтервальної ознаки з однаковим інтервалом кількість груп визначається за допомогою формули Стержеля( використовується для великої кількості об’єктів)
Визначення кількісного вираження значень ознаки в кожній групі.
Для дискретної ознаки – це фактичні її значення. Якщо ознака неперервна з великою кількістю варіантів то визначаються межі інтервалів, за принципами зручності;попереднього досвіду або за формулою H= (Xmax – Xmin)/m
За виконуваними завданнями статистичне групування поділяється на:
Типологічне(виконує завдання поділу сукупності на однорідні групи)
Структурне( визначає структуру досліджуваної сукупності)
Аналітичне ( дозволяє досліджувати взаємозв’язок між окремими групами)
Залежно від кількості групувальних ознак групування може бути:
Простим
Комбінаційним