Рішення:
а) Розрахунок оптимального рівня виробництва здійснюється за формулою:
Q = √(2DS)/Н = √(2*100*1404)/52 = 73шт,
де D – річна потреба в деталях, шт;
S – витрати на переналадку, грн;
Н – витрати на зберігання одиниць продукції, грн;
За рік Н = 1*52 тижні = 52 грн
б) Планові терміни запуску і випуску складатимуть оптимальну величину – 73шт.
Повна потреба – це сума планового заділу і чистої потреби. Плановий заділ (запас) – це різниця між плановим терміном випуску і чистою потребою. Виробничий графік, який відображає потреби в деталях матиме вигляд:
Назва |
Тижні |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Повна потреба |
35 |
30 |
40 |
0 |
10 |
40 |
30 |
0 |
30 |
55 |
Плановий заділ |
35 |
0 |
43 |
3 |
3 |
66 |
26 |
69 |
69 |
39 |
Чиста потреба |
0 |
30 |
0 |
0 |
7 |
0 |
4 |
0 |
0 |
16 |
Планові терміни закінчення (випуску) |
|
73 |
|
|
73 |
|
73 |
|
|
73 |
Планові терміни початку (запуску) |
73 |
|
|
73 |
|
73 |
|
|
73 |
|
в) Загальні витрати при використанні оптимальних величин виробництва такі:
- витрати на переналадки
4*100 = 400грн;
- витрати на зберігання
(43 + 3 + 3 + 66 + 26 + 69 + 69 + 39)*1 = 318грн;
- загальні витрати
400 + 318 = 718грн.
Завдання 3. Використовуючи виробничий графік, наведений у табл.4.3 розробити новий графік з меншими загальними витратами. Для цього використати метод (РРВ) послідовного балансування за окремими періодами часу.
Таблиця 4.3
Назва |
Тижні |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Повна потреба |
35 |
30 |
40 |
0 |
10 |
40 |
30 |
0 |
30 |
55 |
Плановий заділ |
35 |
0 |
43 |
3 |
3 |
66 |
26 |
69 |
69 |
39 |
Чиста потреба |
0 |
30 |
0 |
0 |
7 |
0 |
4 |
0 |
0 |
16 |
Планові терміни закінчення (випуску) |
|
73 |
|
|
73 |
|
73 |
|
|
73 |
Планові терміни початку (запуску) |
73 |
|
|
73 |
|
73 |
|
|
73 |
|
Загальні витрати = 718грн |
||||||||||
При цьому витрати на переналадку становлять 100грн, і витрати на зберігання - 1грн на штуку в тиждень.