48. Діаграма стану води. Потрійна точка.

Згідно з правилом фаз максимальна кількість фаз, що перебувають у рівновазі, для однокомпонентної системи дорівнює 3.

Візьмемо речовину у вигляді рідини і яка знаходиться у рівновазі насиченої пари і, не змінюючи об’єму, віднімати від неї тепло. Цей процес буде супроводжуватися зниженням температури речовини і відповідно зменшенням тиску. Тому точка, яка зображує стан речовини на діаграмі (p,T), переміщується вниз по кривій випаровування. Це продовжується до тих пір, поки не досягнеться температура кристалізації речовини, яка відповідає рівноважному значенню тиску. Позначимо цю температуру . Весь час, поки йде процес кристалізації, температура і тиск залишаються незмінними. Тепло, що відводиться при цьому, представляє собою тепло, що виділяються при кристалізації.

Температура і відповідний їй рівноважний тиск - єдині значення температури і тиску, при яких можуть знаходитись в рівновазі три фази рідини: тверда, рідка і газоподібна. Відповідна точка на діаграмі (p,T) називається потрійною точкою. Таким чином, потрійна точка визначає умови, за яких можуть знаходитись в рівновазі одночасно три фази речовини.

49. Дисперсні системи. Істинні розчини. Концентрація та способи її вираження.

Системи, в яких одна речовина рівномірно роздрібнена до частинок мікроскопічних розмірів в іншій, називають дисперсними. Дисперсні системи складаються із дисперсної фази та дисперсійного середовища.

При утворенні істинних розчинів розчинена речовина розкладається на молекули або іони. Розчинена речовина та розчинник утворюють одну рідку фазу, в якій немає розділу між дисперсною фазою та дисперсійним середовищем. Розміри частинок дорівнюють 10^-10-10^-9 м.

Найважливішою кількісною характеристикою будь-якого розчинує концентрація, яка вказує на масу або кількість розчиненої речовини, що міститься в одиниці маси або об’єму розчину або розчинника. Існують різноманітні способи вираження концентрації розчинів.

Масова частка — це маса розчиненої речовини в 100 г розчину.

ω =m₁/m₂· 100 %.

Мольну частку визначають відношенням кількості розчиненої речовини або розчинника до суми кількостей всіх компонентів розчину.

NА = nA /( nA + nБ + nВ) ; NБ = nБ /( nA + nБ + nВ) ; NВ = nВ /( nA + nБ + nВ) ,

де nA, nБ, nВ — кількість кожного компоненту у даному розчині.

Сума мольних часток компонентів розчину дорівнює одиниці:

NA + NБ + NВ = 1.

Молярну концентрацію розчину (СМ) визначають кількістю розчиненої речовини, яка міститься в одному літрі розчину. Одиниці виміру — моль/л.

СМ = m/MV, оскільки m/M= n, тоді СМ = n/V,

де m i M — маса та молярна маса розчиненої речовини, V — об’єм розчину, л, n — кількість розчиненої речовини.

Моляльна концентрація (Сm або m) показує, яка кількість розчиненої речовини припадає на 1 кг розчинника в даному розчині. Одиниці виміру — моль/кг.

СН =m/Em V, оскільки m/Em= n, тоді СН = n/V,

де Em — еквівалентна маса розчиненої речовини.