Список літератури

1. А.Н. Остриков, М.Г. Парфенопуло, А.А. Шевцов Практикум по курсу «Технологическое оборудование» - 1999 – 377с.

2. Томбаев Н. И. Справочник по оборудованию предприятий молочной промышленности - 1972 – 543 с.

3. Машины и аппараты пищевых производств. / Панфилов В. А. М.: «Высшая школа» - 2001 - 620 с.

4. Коробов М. М., Маринченко В. А. та інш. Технологические расчеты бродильных производств. - Київ: Техника - 1974 - 246 с.

5. http://www.megamash.ru/ з 01.11.2012 р.

6. http://ru-patent.info з 10.11.12 р.

Додаток 1 історія розвитку розливного обладняння та упаковки

Одна з найпоширеніших сучасних упаковок рідких продуктів в термозварювальні матеріали веде свою історію з 1915 року. Тоді в США був отриманий патент на упаковку, конструкція якої мало чим відрізнялася від конструкції сучасної «ПЮР-ПАК». У 30-і роки в упаковку «ПЮР-ПАК», яка створювалася тоді з парафінованого картону, в Північній Америці стали розфасовувати рідкі, зокрема молочні, продукти. Відомостей, коли на заготівлі цієї упаковки з'явився в якості шару поліетилен, який зробив матеріал термозварювальним, - немає. Але зрозуміло, що не раніше другої половини 40-х. З середини 50-х років «ПЮР-ПАК» стала поширюватися в Європі. Тоді й була створена в Норвегії компанія Elopak (абревіатура від англійського: European License Of PURE-PAK), якій була передана американською компанією Ех-Се11-0 технологія «ПЮР-ПАК». Нині утримувачами технології «ПЮР-ПАК» є Elopak, а також російська компанія «МолоПак», що є першим і єдиним виробником упаковки в Росії і країнах СНД, яка застосовує офсетний спосіб друку. Але до пришестя «ПЮР-ПАК» до Європи в старому світі вже була своя технологія фасування рідких продуктів в термозварювальні матеріали. У 1951 році тоді ще невелика шведська компанія «Акерлунд і Ра-узінг» (в деяких наших видання подані транскрипції: «Окерлунда», «Ро-узінг» і «Раусінг») представила світу пакет, виготовлений з парафінованого паперу, покритої з одного сто рони поліетиленом, у вигляді пірамідки-тетраедра, і підготувала технологію для його виготовлення, а на наступний рік був випущений автомат, який виготовляв і наповнював молоком ці пакети. Ця компанія, через швидке поширення по світу її устаткування і технології через популярність цього пакета, незабаром змінила своє найменування на тепер уже широко відоме: Tetra Pak.

Змінювалися технології, змінювалося обладнання, змінювалися види

упаковки від Tetra Pak. А сам пакет-пірамідка дещо пізніше (коли у фірми з'явилися пакети і іншої форми) став іменуватися спочатку «тетра-стандарт» або «тетрапак-стандарт», а потім - у «тетра-класик». Завдяки тісній співпраці Tetra Pak з компанією Alfa Laval, завершившемуся об'єднанням обох компаній в холдинг Tetra Laval, до всіх видів упаковки могло додаватися слово «АСЕПТИК», що підкреслює можливості асептичної упаковки продукту.

60-ті - 80-ті роки - час бурхливого розвитку устаткування для фасування рідких продуктів в тару з використанням полімерів. З'явилася упаковка «дой-пак». Її «батьками» вітчизняна література називає або італійську філію американської компанії Grace, або французьку компанію La Cellophan Division Emballage. У Tetra Pak в ці роки з'явилися «тетра-брик», «тетра-рекс». Були створені і упаковки, невідомі у нас в країні. У ФРН з'явилися: «цупак», «перга-пак», «блок-пак»; у Франції - «ГІПа»; у Фінляндії - «елекстр». Але, на жаль, всі ці нововведення, як, втім, і інші, пройшли повз вітчизняних виробників техніки. В Росії в 1961 році на Московському механічному заводі ім. Є. Ярославського був випущений дослідний зразок автомата АПШ, працюючого за тим же принципом і фасующого молоко в такі ж пакети, що і «Tetra Pak». Треба чесно визнати - це була більш-менш вдала копія автомата Tetra Pak. Відзначимо, що крім автоматів АПШ для дози 0,5 л (після модернізації отримав найменування Д9-АП1НМ) і АП2Н для дози 0,25 л (після модернізації - А1-АП2Н) більше не робилося спроб прямо копіювати обладнання Tetra Pak.

У середині 60-х років на Капсукському заводі продавтоматів почав випускатися автомат моделі М6-ОРЕ для фасування молока. До речі, з невеликою модернізацією він до цих пір випускається фірмою Fasa (м. Маріямполе, Литва). Трохи пізніше там же став випускатися автомат М1-АР13Ж. Обидві ці машини фасували молоко і молочні продукти в пакети «подушечка» з поліетиленової плівки. Відмінною особливістю цих автоматів було те, що при мінімальному налагоджені молоко і кефір на них можна було

фасувати дозою 1, 0,5 та 0,25 л. Дані автомати вже не були точною копією якогось закордонного аналога. Це була розробка Капсукского СКБ «Продмаш», Науково-дослідної лабораторії пакувальних автоматів Каунаського політехнічного інституту та підприємства-виробника. Хоча, звичайно, розробниками уважно вивчалися зарубіжні автомати аналогічного призначення, насамперед фінські, з'явилися в нас у країні в 60-і роки. 70-ті роки в Воронезькому експериментальному КБ фасувально-пакувального обладнання (ЕКБ РУО) були створені кілька модифікацій автомата АЕ-КРВ для фасування рідких і пастоподібних продуктів дозою до 200 мл в плоскі пакети з комбінованих термозварювальних матеріалів. Ці автомати, періодично піддаючись модернізації, випускалися в Воронежі до початку нинішнього століття.

До цього можна додати два або три варіанти устаткування для фасування пастоподібних продуктів в полімерні ємності-стаканчики (готові або з утворенням їх на обладнанні), що випускалися в Капсукасе. Роки на стику століть теж породили кілька нових технологій фасування рідких продуктів і нових видів упаковок. Приміром, «тетра-призма», «тетра гранд таб» від Tetra Pak. У Німеччині з'явилася упаковка «Комбіблок». Компанія Ecolean, багато в чому слідуючи шляху Tetra Рак, розробила новий пакувальний матеріал в декількох модифікаціях, що отримав назву «лін» (lean), нову упаковку для рідких продуктів, насамперед молочних, - «лінпак» (1е-anpack) у вигляді глечика, і обладнання, що здійснює фасування продуктів в неї. У більшості старих упаковок стали застосовуватися пристрої для видачі продукту і повторного закривання.

У нас же для фасування рідких продуктів низкою підприємств стало випускатися кілька автоматів вертикального комірного типу, по суті є зміна (часто в бік спрощення конструкції) варіантами Капсукскіх автоматів.

Устаткування для фасування рідких продуктів (насамперед, молока і кефіру) в пакети з поліетиленової плівки випускають кілька виробників Росії та країн колишнього СРСР. Устаткування Іжевського механічного заводу.

Втім, машини інших виробників не сильно відрізняються від іжевських ні за якісними, ні за технічними характеристиками. Взагалі ж, створюється враження, що це вітчизняне (а, швидше за все, і зарубіжне) обладнання у своєму розвитку якщо не досягло, то близько до межі цього самого розвитку. Якихось значних нововведень для нього чекати не доводиться. Що ж стосується діапазону цін вище вільної смуги, підозрюємо, що «вклинити» туди когось із наших машинобудівників зі своїм обладнанням найближчим часом навряд чи вийде.

Вдалося розшукати кілька цифр, що стосуються діяльності провідних виробників обладнання для фасування рідких продуктів на російському ринку. За 2002 рік Швеція серед країн-експортерів фасувально-пакувального обладнання в Росію займала після Німеччини і Італії третє місце (8,96% від вартості всього ввезеного обладнання), Норвегія - четверте (4,53%). А це якраз Tetra Pak і Ecolean від Швеції і Elopak від Норвегії. Там же наведені дані щодо ввезення в нашу країну технологічного обладнання: в 2002 році 76% (у вартісному вираженні) поставок обладнання для приготування й виробництва напоїв здійснила Швеція. А це вже холдинг Tetra Laval. За даними дослідницької компанії Abercade, за 2004 рік Tetra Pak зайняла перше місце за кількістю угод на поставку обладнання - 428 митних згадок, або 29,38% від числа згадок всіх зарубіжних постачальників.