41

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ ”КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ“

Факультет біотехнології і біотехніки

Кафедра біотехніки та інженерії

реферат

на тему: « Розлив та пакування харчових продуктів »

дисципліна «Обладнання для пакування та фасування ФМВ»

Виконали

студенти групи БІ – 11

Кутовий М. Г.

Форостянко В. С.

Дзбоєва О. Т.

Київ – 2012

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………...3

1. Стан в Україні………………………………………………………………4

2. Розлив в поліетиленову тару. Розлив в скляну тару……………………..7

2.1 Область застосування машин для розливу……………………………..9

3. Розлив в жерстяні банки………………………………………………….11

4. Розлив в асептичну картонну упаковку…………………………………12

5. Класифікація розливних апаратів за кількістю операцій………………14

5.1 Моноблок………………………………………………………………...14

5.2 Триблок розлива………………………………………………………...16

5.3Лінія розливу……………………………………………………………..17

6. Приклад розрахунку………………………………………………………18

Висновки……………………..……………………………………………21

Перелік посилань………………………………………………………….23

7. Додаток 1…………………………………………………………………..24

ВСТУП

Продукцiя вічизняних заводiв з виробництва обладнання для розливу й пакування рiзних рiдкотягучих харчових продуктiв за конструктивними особливостями й технiчним рiвнем часто-густо не поступається зарубіжним аналогам, має значно нижчу вартiсть, забезпечується гарантійним і сервісним обслуговуванням, забезпечення запчастинами здійснюється на придатніших для споживача економiчних умовах i в стислi строки.

Загалом кризу прийнято вважати негативним явищем. Проте є в ній і позитив: криза змусила переглянути стратегію підприємств, внести відповідні корективи в організацію бізнесу.

Запорукою успіху є технічне переозброєння виробництва. При наявності на ринку великої кількості високотехнологічного, енергоощадного обладнання, автоматизованих ліній, а також відповідних коштів у підприємств, проблем для оновлення парку машин і механізмів, на перший погляд, не існує. Але це не так. Проблема полягає у виборі необхідного устаткування, доцільного для кожного конкретного виробництва.

Переоснащення промисловості на новій технологічній основі є одним з вирішальних факторів, що забезпечує підвищення технологічного рівня, якості і надійності машин.

Потрібна автоматизація виробництва, що зменшує використання ручної праці. На сучасному етапі технологічні лінії машин і апаратів періодичної дії все частіше витісняються обладнанням безперервної дії, що дає змогу збільшити об‘єм виробництва і значно підвищити ефективність використання техніки.

При виборі автоматичних ліній розливу чи не найголовнішими критеріями є їх надійність, висока продуктивність і доступна ціна. Цим критеріям відповідає обладнання виробництва компанії «Мелітопольпродмаш». За надійністю і продуктивністю ці вітчизняні лінії не поступаються закордонним аналогам і водночас значно дешевші. [3]

1. Стан в україні

Нині в Україні питаннями технічного переозброєння 22-х галузей і самостійних напрямів харчової та переробної промисловості займаються понад 100 підприємств і організацій різних міністерств і відомств з різними формами власності. За 2011 рік вони випустили обладнання та устаткування на суму понад 500 млн грн. Ведуть перед серед них ті, що мають багаторічний досвід у випуску цього специфічного обладнання і входять до сфери діяльності Міністерства промислової політики України, серед яких слід виокремити такі: ВАТ “Мелітопольпродмаш”, Запорізька обл., — обладнання для розливу та пакування різноманітних харчових рідин (лікеро-горілчаних, шампанського, винопродукції, пиво-безалкогольних, молочних, соків, сиропів, оцту).

В останні десять років до розв’язання проблем харчової промисловості підключилися підприємства ВПК по лінії конверсії, які, маючи потужну технічну та виробничу базу, у стислий термін налагодили виробництво обладнання для харчової та переробної промисловості, яке раніше в Україні не виробляли і завозили за імпортом. Серед флагманів вітчизняної індустрії, які випускають окремі види обладнання цього напряму, слід виокремити такі: ВАТ “НВО Етал”, Олександрія Кіровоградської обл., — автомати фасування харчових продуктів та багато інших підприємств.

Поряд з перерахованими підприємствами слід звернути особливу увагу на велику кількість малих підприємств з недержавною формою власності. Це різноманітні малі колективні, приватні і спільні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, фірми тощо, які здійснюють свою діяльність на основі приватного, колективного чи закордонного капіталу. Такі підприємства у стислий термін адаптувалися у ринковому середовищі України, оперативно реагують на зміни вимог ринку і здебільшого випускають продукцію на потрібному рівні. Серед таких малих підприємств слід відзначити: ВП “Консервмашсистема”, Сімферополь, — фасувально-пакувальне обладнання; ВК “Надія”, Черкаси, — фасувально-пакувальне обладнання, етикетувальні машини, лінії виробництва морозива; МП “Ковчег”, Київ, — термопакувальне обладнання; ЗАТ “Ранок-92”, Київ, — міні-пивзаводи; НВП “Інтермаш”, Київ, — фасувально-пакувальне обладнання; ТОВ “Ело Пак”, Київ, — фасувально-пакувальне обладнання, обладнання для вакуумної та газової упаковки тощо.

Наведений далеко не повний перелік підприємств та організацій, які займаються питаннями створення та виробництва техніки для харчової промисловості дає наочне уявлення про можливості машинобудівників України щодо технічного переоснащення підприємств харчової та переробної промисловості. З урахуванням робіт, які проводять підприємства та організації машинобудівного комплексу України, зі створення та постановки на виробництво нової техніки ініціативним порядком уже нині вітчизняні машинобудівники спроможні здійснювати комплектні поставки основного технологічного обладнання для оснащення вітчизняним комплектним обладнанням окремих виробництв і навіть заводів із переробки сільгоспсировини та виробництва харчових продуктів, починаючи з обладнання для підготовки сировини та закінчуючи виходом готової продукції та її пакуванням. Це стосується комплектування лікеро-горілчаних та пиво-безалкогольних підприємств, заводів з виробництва вин та шампанського, м’ясо- та молокопереробних комбінатів, овочеконсервних комбінатів тощо.

Технічні, інженерні та виробничі можливості наших машинобудівників та наявний банк технічної документації на обладнання, що випускається, дають змогу постачати споживачам переважну номенклатуру основного технологічного обладнання вітчизняного виробництва, забезпечити комплексне технічне переозброєння більшості виробників харчової та переробної промисловості й навіть заводів у цілому.

Вітчизняне обладнання за своїми технічними характеристиками здебільшого не поступається світовим аналогам, а ціни на нього значно нижчі, таке обладнання виготовляють у стислий термін з урахуванням індивідуальних додаткових вимог покупця. Придбавши імпортне обладнання, вітчизняний товаровиробник стає заручником зарубіжного продавця, при цьому, можливо, надані раніше організаційні та економічні “пільги” будуть перекреслені надалі умовами сервісного облуговування та поставками запасних частин, вартість цих послуг в окремих випадках сягає вартості самого обладання.