1.3. Поняття про проектування промислових підприємств

Промислове проектування – це вид діяльності, який пов’язаний з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та переоснащенням діючих підприємств або їх окремих цехів. В розробленні проектів приймають участь фахівці різних спеціальностей.

Під час проектування вирішують різні економічні та технічні завдання. Вони підрозділяються на питання передпроектної стадії (обґрунтування району будівництва та розміщення підприємства, визначення його потужності та типу, асортименту виробництва), технічних частин проекту (обґрунтування технологічної схеми, вибір типу та кількості обладнання, визначення варіантів його компонування, визначення витрат енергетичних та матеріальних ресурсів тощо), заключної стадії проектування (визначення кошторисної вартості будівництва або реконструкції підприємства і розрахунки техніко- економічних показників проекту).

Проекти, які розробляють для конкретних умов будівництва у визначеному географічному районі мають назву індивідуальних.

Проекти, які призначаються для багаторазового використання називаються типовими. Їх розробляють за спеціальними завданнями, в яких визначаються умови, на які ці проекти розраховані. При застосуванні типових проектів в них вносять зміни, які враховують гідрогеологічні та кліматичні умови в проекті. Роботу по пристосуванню типового проекту до конкретних умов називають прив’язкою проекту.

Прив’язка проекту зазвичай полягає у визначенні координат відміток будівель та споруд, зміни розмірів та конструкції фундаментів, глибини їх закладання, розробці підключень до мереж та засобів водопостачання, каналізації, теплофікації і т.п., уточнення прийнятих рішень щодо огороджень та несучих конструкцій, кількості та типів приладів опалення. Визначаються також додаткові витрати на здійснення будівельних та монтажних робіт ( витрати на прив’язку).

4. Система проектних організацій України. Види проектування

Для проектування промислових підприємств в нашій країні існують спеціальні організації – проектні інститути.

Однак, окремі види проектних робіт можуть виконувати самі підприємства (створені в них бюро, групи) по узгодженню, а при необхідності із залученням проектних організацій. До таких робіт відносять реконструкцію та технічне переоснащення цехів, відділень, удосконалення окремих технологічних процесів. При цьому обов’язковою умовою є додержання діючих норм та правил по проектуванню та будівництву.

Проектні організації підрозділяються на дві групи: перша − це організації, що здійснюють комплексне проектування, тобто розробку проекту в цілому, всіх його частин. Вони поділяються за галузевими та територіальними ознаками. В офіційних документах ці організації називаються технологічними. Друга – це спеціалізовані проектні інститути, які здійснюють розробку окремих частин проекту – архітектурно-будівельної, енергетичної, транспортної та інших. Спеціалізовані проектні організації ведуть проектування головним чином підприємств важкої промисловості..

До першої групи слід віднести також організації, які не розробляють весь проект, однак, несуть відповідальність за його комплексну та якісну розробку в цілому. Вони співпрацюють із спеціалізованими інститутами, дають їм завдання на розробку окремих частин проекту та здійснюють його комплектацію. З ними замовник заключає угоду на виконання проектно-кошторисних робіт. Такі організації мають назву „ Генеральний проектувальник”.

При розробці проектів промислових підприємств, будівель та споруд проектна організація повинна користуватись діючими нормами та правилами по проектуванню та будівництву, каталогами типових проектів та конструкцій.

При експертизі проектів органи санітарного та протипожежного нагляду перевіряють проекти з точки зору додержання відповідних норм та правил.

Система проектної документації підрозділяється на державну та відомчу. Основними документами, які відносять до державної системи є: будівельні норми та правила; інструкції та вказівки до проектування у будівництві; технічні правила; державні стандарти за розділом „Будівництво та будматеріали” державної системи стандартів СКД; методичні вказівки по розробленню різних нормативних документів та норм.

Відомчі нормативні документи відображають галузеві особливості розроблення та застосування проектно-кошторисної документації. До відомчих нормативних документів по виробництву солоду, наприклад, відносять норми технологічного проектування підприємств по виробництву ячмінного солоду, затверджені Держхарчопромом України в 1993 р., правила безпеки для виробництва солоду, технологічні регламенти, до відомчих нормативних документів у спиртовій та лікеро-горілчаній галузі можна віднести: вказівки по будівельному проектуванню підприємств, будівель, споруд спиртової та лікеро-горілчаної галузі; норми технологічного проектування; правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництв, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 22.05.97 № 100; технологічні регламенти виробництва спирту та лікеро-горілчаних напоїв; вказівки по розробці норм та нормативів водоспоживання та водовідведення на заводах бродильної галузі; інструкції щодо нормування витрат електроенергії для заводів бродильної галузі тощо.

Серед методів проектування можливо виділити два основних – це графічний (комп’ютерний) та об’ємний (модельно-макетний).

Однак, в сучасних умовах розробка проектів промислових та інших підприємств не можлива без застосування систем автоматизованого проектування. Ці системи, основу яких складають комп’ютерні програми, дозволять автоматизувати ряд функцій проектування з метою підвищення продуктивності праці проектувальників, зменшення термінів проектування та підвищення його якості. Системи автоматизованого проектування (САПР) дозволяють розглянути та проаналізувати багато варіантів проектних рішень та обрати серед них оптимальні. Автоматизованим стає не тільки процес проектування, але й тиражування проектно-кошторисної документації.

САПР – це сукупність методів, засобів та автоматизованих спеціалізованих робочих місць, необхідних для створення об’єктів заданого класу. Як система САПР включає в себе технічні засоби (обов’язково ЕОМ), системне програмне забезпечення, програмне забезпечення для користування, систему управління базами даних та самого проектувальника. Основним завданням організації САПР є недопустимість переносу недоліків організації проекту в готовий об’єкт.

САПР підприємств бродильної промисловості передбачає формування на першому етапі проектування технологічної схеми виробництва, обрання технологічних критеріїв для управління та оптимізації процесу виробництва продуктів бродильних виробництв та економічних критеріїв, які забезпечують одержання максимального прибутку залежно від економічної моделі, в рамках якої буде функціонувати підприємство, що проектують. Після чого проектувальник обирає програмне забезпечення з відповідними засобами контролю та управління. З урахуванням ритму функціонування технологічного обладнання та оптимальних технологічних режимів, обираються машини та агрегати, з яких комплектують технологічні лінії. На наступному етапі лінії розміщують з урахуванням відповідних допоміжних приміщень та санітарних норм в рамках різних об’ємно-планувальних рішень.

Будівельне проектування має тісний зв’язок з технологічним.

В основу будівельного проектування промислових будівель покладений принцип відповідності будівельних рішень вимогам технологічного процесу та створення найкращих умов праці для кожного робітника. Від особливостей технологічного процесу того чи іншого виробництва залежить характер будівельного оформлення промислових будівель підприємств бродильної промисловості.