
- •Проектування підприємств галузі Курс лекцій
- •Київ нухт-2009
- •1.1 Предмет і мета дисципліни, її місце і роль у навчальному процесі
- •1.2. Цілі навчальної дисципліни
- •1.3. Поняття про проектування промислових підприємств
- •Система проектних організацій України. Види проектування
- •Характеристика і класифікація підприємств бродильної галузі
- •2.2. Етапи проектування
- •Склад та зміст розділів робочого проекту на будівництво об’єктів виробничого призначення
- •Питання для самоперевірки
- •Зміст розділу робочого проекту:
- •Зміст технологічної частини проекту. Загальні вимоги до вибору та складання принципової та апаратурно-технологічної схем
- •Норми технологічного проектування бродильних виробництв
- •Норми розрахунків виробничої потужності цехів та відділень підприємств бродильної галузі промисловості
- •Лекція 4 проектні рішення по підбору обладнання
- •4.3. Методи розрахунку робочої сили та транспорту, виробничих площ, складських приміщень та освітлення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 5 енергозабезпечення. Автоматизація. Контроль якості продукції. Охорона праці та довкілля
- •5.1. Технологічні норми витрат енергоресурсів на заводах спиртової та пивоварної галузей
- •Методи розрахунку витрат пари, електроенергії, холоду, води та повітря
- •5.3 Розрахунок економічної ефективності на прикладі інтенсифікації процесів фільтрування і кип'ятіння пивного сусла.
- •5.4Автоматизація виробничих процесів
- •5.5 Контроль виробництва і управління якістю продукції. Заходи щодо охорони праці та довкілля
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 6 графічна частина технічного проекту
- •6.1. Склад та зміст графічної частини проекту
- •6.2. Основні вимоги та норми щодо компонування обладнання та проектування виробничих приміщень
- •6.3. Основні принципи компонування обладнання
- •6.4. Вимоги щодо компонування обладнання на спиртових та лікеро-горілчаних підприємствах
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція 7 дипломне та курсове проектування
- •7.1. Курсовий проект та курсова роботи. Їх обсяг і зміст, порядок виконання
- •Обсяг та зміст дипломного проекту та дипломної роботи. Використання систем автоматизації при проектуванні
- •Питання для самоперевірки
- •8. 3 Аналіз виробничого травматизму
- •8. 4 Види інструктажів
- •8. 5. Санітарні умови праці
- •9. Рекомендована література Для всіх спеціалізацій
- •Спеціалізація “Технологія солоду, пива і безалкогольних напоїв”
- •Спеціалізація “Технологія спирту, дріжджів і лікеро-горілчаних напоїв”
- •Спеціалізація «Технологія вина»
- •Навчальне видання проектування Підприємств галузі Курс лекцій
6.4. Вимоги щодо компонування обладнання на спиртових та лікеро-горілчаних підприємствах
При компонуванні обладнання підприємств спиртової та лікеро-горілчаної галузей необхідно користуватись загальними вимогами, нормами та принципами, які існують в технологічному та будівельному проектуванні, а також враховувати особливості того чи іншого технологічного процесу.
Так, наприклад, солодове відділення розміщають в окремому або суміжному з основним корпусом приміщенні. Ящики пневматичної солодовні для ячменю розміщують на першому поверсі, для проса – можливо розміщення як на 1 так і на 2 поверхах.
Замочувальні апарати встановлюють у суміжному з ящиками ізольованому приміщенні на рівні міжповерхового перекриття (або на рівні другого поверху) так, щоб можливо було забезпечити самоплив замоченого зерна в ящики. Площадка для обслуговування замочувального апарату мусить бути нижче верхньої частини чану на 0,8 м, а висота розташування випускного люку мусить забезпечувати самоплив замоченого зерна, що випускається.
Площа вікон в приміщенні замочувальних апаратів повинна бути не менше 1/10 площі підлоги. Вентиляція повинна забезпечувати кратність обміну повітря 1,5 -2 рази за годину. Площа вікон солодовні повинна бути не більше 1/40 – 1/50 від площі підлоги.
Відділення приготування солодового молока розміщують в дво – або трьохповерховому приміщенні.
Обладнання відділення теплової обробки сировини та оцукрення зернової маси розміщують у відповідності з оптимальними умовами експлуатації з урахуванням забезпечення самопливу напівпродуктів.
Дробарки встановлюють в окремому приміщенні, суміжному з приміщенням, де розташовані варильні агрегати, на другому поверсі. Під дробарками на першому поверсі встановлюють змішувачі. Апарати для розварювання сировини повинні бути встановлені з додержанням мінімальних відстаней: до стінки – не менше 1 м, до першої сходинки вхідних сходів – не менше 1,25 м.
Відстань від найближчого апарату для розварювання сировини до оцукрювача має бути не менше 2 м та не більше 4 м. Оцукрювач встановлюють на першому поверсі.
Витратні збірники солодового молока або суспензій ферментних препаратів установлюють над змішувачем або оцурювачем.
Насоси для перекачування напівпродуктів та збірник барометричної води розміщують на першому поверсі. Вакуум-насоси можуть бути встановлені на будь-якому поверсі з урахуванням зручності їх експлуатації.
Бродильне та дріжджове відділення мусять бути ізольовані від інших приміщень і повинні бути обладнанні загальною обмінною припливно-витяжною вентиляцією з механічним збудженням та аварійною вентиляцією. Обмін повітря повинен бути п’ятикратним.
Розміщення бродильного і дріжджового відділень у напівпідвальних чи підвальних приміщеннях не допускається.
Для забезпечення самопливу засівних дріжджів у головні бродильні апарати обладнання для розмноження засівних та виробничих дріжджів встановлюють приблизно на 1,5 – 2 м вище головних бродильних апаратів. Бродильні апарати розміщують на першому поверсі виробничого корпусу. Бродильне відділення повинно знаходитись по сусідству з брагоректифікаційним відділенням, якщо останнє розташовано в головному корпусі заводу.
Бродильні апарати та дріжджогенератори розташовують, як правило, в два ряди вздовж поздовжніх стін з відстанню між рядами 1,5 – 2 м. Для зручності обслуговування апаратів спускний штуцер конічного днища розташовують на висоті 1,5 м від підлоги. В проході між рядами бродильних апаратів на відстані не меншій ніж 1 м від кришки апарату розміщують площадку обслуговування, яку кріплять на колонах або за допомогою арматури, привареної до бродильних апаратів.
Якщо площадка обслуговування не перекриває повністю приміщення бродильного відділення, на кришках бродильних апаратів по периметру тієї частини, яка не звернена до площадки, передбачають огорожу.
Бражні насоси повинні бути розташовані в безпосередній близькості від бродильного апарата, з якого зрілу бражку подають в БРУ.
Спиртовловлювачі з багатоковпачковими тарілками розміщають на площадці обслуговування, спиртовловлювачі сорбційно -конденсаційного типу – на опорних стійках на першому поверсі. Вікна приміщення повинні розташовуватись навпроти проходів між бродильними апаратами.
Брагоректифікаційні установки повинні бути розміщені в окремому приміщенні або навіть будівлі. Відділення повинно бути відокремлено від інших капітальною стіною. В ньому повинна бути передбачена природна, штучна та аварійна вентиляції.
Заввишки брагоректифікаційна установка, як правило, займає 4 поверхи. На першому поверсі розташовують фундаменти під бражну, епюраційну, ректифікаційну та сивушну колони та нижні частини колон, а також регулятори відводу барди та лютерної води, насоси, збірники лютерної води та барди, холодильники спирту та головної фракції, колектор пари. При закритому обігріві колон на першому поверсі розташовують випарники колон та збірники конденсату пари. До першого поверху, зазвичай,примикає спиртоприймальне відділення.
На другому поверсі на відмітці 4-6 м розташовують основне робоче місце апаратника (зі сторони вікон), допоміжне обладнання, вакуум-перервачі, пробні холодильники, екстрактори сивушного масла, щит КВПіА, колектор води. Іноді на другому поверсі розташовують холодильники ректифікованого спирту та головної фракції.
Третій поверх на відмітці 10-12 м, зазвичай, роблять у вигляді проміжної площадки, яку використовують в основному для ремонту та огляду колон. Іноді на ній встановлюють холодильних сивушної фракції та збірник дефлегматорної води.
Четвертий поверх на відмітці 16-18 м займає теплообмінна апаратура: підігрівачі бражки, дефлегматори, конденсатори, сепаратори СО2, спиртовловлювачі. Тут також розташовують напірний збірник лютерної води, верхні вакуум-перервачі.
При проектуванні виробництва лікеро-горілчаних напоїв слід, наприклад, враховувати, що апарати для приготування сортівки розташовують таким чином, щоб забезпечити вільний доступ до них з усіх боків шириною 0,8 м. Пляшкомийні машини слід розміщувати на нижньому поверсі. У разі розміщення їх на другому поверсі необхідно передбачити заходи щодо гідроізоляції від можливого протікання мийної рідини крізь перекриття. Устаткування для кислотно-лужного миття сильно забрудненого посуду має знаходитись в окремому приміщенні.
Випарні апарати для вилучення спирту з відпрацьованої рідини, цукроварильні апарати, а також устаткування для подрібнення сировини, пропарювання і миття бочок мають розміщуватись в окремих приміщеннях. При розміщенні у спільному приміщенні їх слід ізолювати перегородками.
При розміщенні апаратів у морсовому підвалі відстань від підлоги до нижньої точки їхніх шпунтів має бути не менше 0,15 – 0,2 м.
Зберігання солі, активного вугілля, кислот, лугів та інших матеріалів у приміщенні водопідготовки не допускається.