Питання для самоперевірки

1. Які розрахунки необхідно виконати для визначення витрат теплової енергії на окремих ділянках виробничого процесу одержання спирту з крохмалевмісної сировини?

2. В яких одиницях визначають питомі витрати електроенергії на підприємствах бродильної галузі?

3. Поясніть різницю між індивідуальною та галузевою нормами витрат електроенергії?

4. Які джерела водопостачання існують на спиртових та лікеро-горілчаних підприємствах?

5. Які показники спиртового та лікеро-горілчаного виробництв контролюють за допомогою автоматичних приладів з метою забезпечення нормальних та безпечних умов праці?

Лекція 6 графічна частина технічного проекту

1. Склад та зміст графічної частини проекту.

2. Основні вимоги та норми щодо компонування обладнання та проектування виробничих приміщень.

3. Основні принципи компонування обладнання.

4. Вимоги щодо компонування обладнання на спиртових та лікеро-горілчаних підприємствах.

6.1. Склад та зміст графічної частини проекту

В робочу документацію технічного проекту, крім відомостей об’ємів будівництва та монтажних робіт, потреби у матеріалах, паспортів робочих креслень будівель, кошторисів, входить специфікація обладнання та робочі креслення.

Робочі креслення поділяються на креслення для здійснення будівельних та монтажних робіт, для установки технологічного та іншого обладнання, виконані у вигляді планів та розрізів будівель та споруд підприємства, креслення для створення мережі та засобів всіх видів енергопостачання, елементів конструкцій. Крім того, в графічну частину входять апаратурно-технологічна схема виробництва, функціональні схеми автоматизації і при потребі схему генплану.

6.2. Основні вимоги та норми щодо компонування обладнання та проектування виробничих приміщень

Вимоги та норми, що застосовуються при компонуванні обладнання у виробничих приміщеннях поділяються на чотири основні групи: санітарні вимоги та норми; вимоги та норми пожежної безпеки; вимоги та норми з охорони праці та техніки безпеки; економічні вимоги.

Перші три групи вимог та норм визначаються відповідними документами державної системи проектної документації, нормами технологічного проектування, а також „Правилами охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії на підприємствах спиртової та лікеро-горілчаної промисловості”.

Наведемо основні положення вищезазначених груп основних вимог та норм.

Санітарні вимоги та норми визначають наступне. Об’єм та площа виробничих приміщень на одного працюючого повинна становити не менше 15 м² та 4,5 м² відповідно. Цими нормами встановлюється висота будівель та приміщень виробничих будівель. Так, висота одноповерхової будівлі ( від підлоги до низу горизонтальних несучих конструкцій) та висота поверху багатоповерхової будівлі (від підлоги одного поверху до підлоги другого) не менше 3 м. Виключення становить лише технічний поверх, висота якого може бути 1,8 м. Приміщення та ділянки, які мають надлишок явного тепла або значні виділення шкідливих газів та пилу розміщуються у зовнішніх стін будівель. Інше планування допускається в разі забезпечення постійного притоку зовнішнього повітря та вентиляції. При цьому бажано розташовувати такі приміщення або в одноповерхових будівлях, або на верхніх поверхах. При об’єднанні в одній будівлі виробництв або виробничих ділянок з різними санітарно-гігієнічними характеристиками необхідно дотримуватись їх просторової ізоляції. Розташування виробничих приміщень з постійними робочими місцями у підвальних або цокольних поверхах з недостатньою кількістю природного освітлення допускається, якщо це обумовлено технологією виробництва. Проектування будівель з недостатнім природним освітленням допускається при потребі технології, однак за умови, що персонал не буде там знаходитись більше ніж 50% свого робочого часу;

Санітарно-побутові приміщення робітників та службовців проектуються з урахуванням групи, до якої належать виробничі процеси. Всі виробничі процеси поділяються на 4 групи і для кожної з них встановлюється перелік санітарно-побутових приміщень. Так, до першої групи входять виробничі процеси з незначним виділенням тепла, вологи та пилу, наприклад, апаратне відділення спиртового заводу; до другої – із значними виділеннями (відділення водно-теплової обробки крохмалевмісної сировини); до третьої – з різко виявленими шкідливими факторами (солодове відділення); до четвертої – ті, що потребують особливого режиму для забезпечення якості продукції (дріжджове відділення). В свою чергу кожна з груп ще додатково поділяється на підгрупи.

Допоміжні та санітарно-побутові приміщення слід розміщувати, по можливості, у прибудовах до виробничих будівель; допоміжні приміщення допускається розміщувати також і у добудовах ( вставках) до виробничих будівель ( для будівель І та ІІ ступіней вогнестійкості з виробництвами категорії В, Г, Д), а деякі з них – безпосередньо у виробничих приміщеннях, в тому числі і на антресолях (вбиральні, курильні, приміщення для відпочинку та особистої гігієни, умивальні, засоби питного водопостачання, приміщення майстрів і т.п.). Однак, курильні забороняється розташовувати в приміщеннях з виробництвами категорій А та Б. Курильні та убиральні з виробництвами категорії Г та Д дозволяється розміщувати у підвалах.

Висота поверхів допоміжних будівель та вставок встановлюється не менше ніж 3,3 м, а при площі забудови 300 м² – не менше 3 м. При їх розташуванні у виробничій будівлі – не менше 2,4 м, а висота від підлоги до низу виступаючих конструкцій, обладнання, комунікацій приймається, як і для виробничих приміщень, не менше 2,2 – 2,0 м.

Згідно з вимогами та нормами пожежної безпеки кількість поверхів будівель не повинна перевищувати гранично дозволені норми для виробництва, розташованого в них. Всі виробництва за вибуховою, вибухонебезпечною та пожежною безпекою підрозділяються на п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д. Найбільш небезпечними є виробництва категорії А та Б (наприклад, спиртоприймальне відділення, відділення приготування горілки). До категорій В, Г та Д відносять, наприклад, лабораторію спиртзаводу (категорія В), відділення підготовки меляси до зброджування (категорія Д). Будівлі та споруди за вогнестійкістю поділяють на вісім ступіней: І, ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, IV, Va, V. Будівлі І та ІІ ступеню вогнестійкості найбільш вогнестійкі (наприклад, спиртоприймальне відділення).

Дозволена кількість поверхів будівель залежить від категорії виробництва та ступеню вогнестійкості. Наприклад, будівлі, в яких розташовані виробництва категорії А та Б, повинні мати ( за невеликим виключенням) не більше 6 -ти поверхів при ступені вогнестійкості І та ІІ. Для будівель з категоріями виробництв Г та Д встановлюється наступна кількість поверхів: при вогнестійкості І та ІІ – 10, а при вогнестійкості ІІІ – 3.

Згідно з вимог пожежної безпеки в будівлях повинно бути передбачено евакуаційні шляхи та виходи. Мінімальна ширина ділянок евакуаційних шляхів встановлюється з урахуванням призначення будівлі, але не менше 1,0 м. Кількість евакуаційних виходів з будівель та приміщень розраховують, однак, вона повинна бути не менше 2.

Мінімальна ширина дверей на шляху евакуації повинна бути не менше 0,8 м, а ширина маршу сходів – не менше1,0 м.

Вимоги та норми охорони праці з техніки безпеки охоплюють широке коло питань. До них, зокрема, відносять мінімальні розміри проходів до машин і апаратів та між ними ( 0,8 – 1,5 м). Мінімальна відстань від стін до норій та самопливних труб, продуктопроводів та повітропроводів – 0,3 м. Відстань від обладнання до стін повинна бути не менше 0,8 м. Однак, в кожному конкретному випадку ці цифри уточнюються в залежності від галузевих вимог.

Економічні вимоги визначають ефективні способи передачі напівфабрикатів з однієї операції на іншу, чисельність обслуговуючого персоналу, величину виробничих площ та будівельних об’ємів будівель, їх етажність та конфігурацію. Так, наприклад найбільш економічною конфігурацією будівель є квадрат та прямокутник при співвідношенні ширини до довжини у межах 1:2.