3. Порядок оцінки відповідей на екзамені

В рейтинговій системі оцінювання з політології визначено порядок проведення екзаменаційного контролю шляхом застосування білетної і тестової форм оцінки результатів навчання.

В екзаменаційній контрольній роботи студентам пропонуються 30 тестових питань, які охоплюють найважливіші теми курсу, і в першу чергу питання, які пов’язані зі знання ними базових понять з політології. Студентам пропонується 3 варіанти тестів різного рівня складності (1, 2, 3 ) з 4 - 7 варіантами відповідей на кожне питання. Студенту пропонується один з варіантів тестів. До кожного питання визначеного тесту пропонується одна або декілька правильних відповідей, згідно вказівки до змісту кожного питання. Студент уважно читає текст питання, вибирає правильну відповідь і ставить знак «+» у відповідній графі таблиці 3. По кожній відповіді на тестове питання , виставляється оцінка в межах від 1 до 50 балів.

В результаті оцінки відповідей у розрахунковій таблиці 1 записується кількість співпадаючих з ключем правильних відповідей по кожному питанню. Числове значення підсумкового контролю (Ко) підраховується по формулі:

Ч пр.

------= Ко *50 (бали)

Чмак.

Чпр - число правильних відповідей студента на питання;

Чмак- максимальне число правильних відповідей на питання.

Підрахована сума балів згідно формули записується в таблиці 2. При цьому, студенту зараховуються тільки правильні відповіді у межах 18 – 30

точних відповідей і оцінюються за чотирьохбальною системою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Порядок оцінювання результатів відповідей на тестові питання згідно РСО:

– “відмінно”, повна відповідь на питання в межах 27 - 30 точних відповідей (не менше 90% потрібної інформації) – 50 – 45 балів;

– “ добре”, достатньо повна відповідь на питання в межах 23 – 26 точних відповідей (не менше 75% потрібної інформації,

незначні неточності) – 44-38 балів;

- “задовільно”, недостатньо повна відповідь на питання в межах 18 – 22 точні відповіді ( не менше 60 % потрібної інформації, значні неточності) – 37 – 30 балів ;

– “незадовільно”, не повна відповідь на питання в межах 1 - 17 правильних відповідей (не менше 60% потрібної інформації та суттєві помилки) .

Сума стартових балів ( 50 бал) і екзаменаційних балів ( за відповіді на білети або тести) виставляється як підсумкова екзаменаційна оцінка в екзаменаційно-залікову відомість згідно ECTS та традиційної оцінки.

Підсумкова таблиця

Таблиця 1

№	Прізвище, ініціали	Кількіс	Кількість	Підс. +стар		ECTS
п/п		питань	Правильн.	бали		+
			відповідей			Традиц. оцінка
1	2	3	4	5	6	7
1.		30	27	45+50	95	А / 5
2.		30
3.		30
4.		30
5.		30
6.		30
7.		30
8.		30
9.		30
10.		30
11.		30
12.		30
13.		30
14.		30
15.		30
16.		30
15		30
16		30
17		30
18		30
19		30
20		30
21		30
22		30

Розрахункова таблиця правильних відповідей

Таблиця 2

№ п/п	Кількістьусіх питань	Кількість правильних відповідей	Ко (бали)	Трад..оцін.	ECTS
1	30	ЗО	50	5	А
2	30	29	48.	5	А
3	30	28	47	5	А
4	30	27	45	5	А
5	30	26	44	4	В
6	30	25	42	4	В
7	30	24	40	4	С
8	30	23	38.	4	С
9	30	22	37	3	Д
10	30	21	35	3	Д
11	30	20	34	3	Е
12	30	19	32	3	Е
13	30	18	30	3	Е
14	30	17	29	2	F
15	30	16	28	2	F
16	30	15	25	2	F
17	30	14	24	2	F
18	30	13	22	2	F
19	30	12	20	2	F
20	30	11	19	2	F
21	30	10	17	2	F
22	30	9	15	2	F
23	30	8	14	2	F
24	30	7	12	2	F
25	30	6	10	2	F
26	30	5	9	2	F
27	30	4	7	2	F
28	30	3	5	2	F
29	30	2	4	2	F
30	30	1	2	2	F

Таблиця 3

Таблиця відповідей на тестові завдання до екзаменаційного контролю з політології:

Варіант відповідей				Дата		П І Б,								Група		Примітка
підсумковий																1 або 2 здача
	1	2	3		4		5	6	7	8	9	10	11		12		13	14	15
а )
б )
в )
г )
д )
є)
ж)
з)
	16	17	18		19		20	21	22	23	24	25	26		27		28	29	30
а )
б )
в )
г )
д )
є )
ж)
з )

Таблиця правильних відповідей на тестові завдання до екзаменаційного контролю з політології: Таблиця 4

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

а )

+

+

+

+

+

+

б )

+

+

+

+

в )

+

+

+

+

+

г )

+

+

+

д )

+

+

+

є)

+

ж)

+

з)

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

а )

+

+

+

+

+

+

+

+

б )

+

+

+

+

в )

+

+

+

+

+

+

г )

+

+

+

д )

+

+

+

е )

+

+

ж)

+

+

з )

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ПОЛІТОЛОГІЇ

1. ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

2. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

3. ПОРЯДОК ОЦІНКИ ВІДПОВІДЕЙ НА ЕКЗАМЕНІ

4. ТАБЛИЦЯ ВІДПОВІДЕЙ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

5. КЛЮЧ ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ

1. ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

ВАРІАНТ 3

1. Предмет і об’єкт політології, її структура.

2 . Основні поняття політології, їх зміст.

3. Історія виникнення політичної думки в різних цивілізаціях,

4. Політичні вчення у стародавньому світі.

5. Еволюція політичної думки в епоху середньовіччя та Відродження.

6. Фундаментальні політичні ідеї Нового часу.

7. Політичні теорії ХХ1 століття в світі.

8. Розвиток політичної думки в Україні: з прадавніх часів до ХІХ століття.

9. Політичні концепції українських мислителів ХХ століття.

10. Світові політико-ідеологічні доктрини сучасності.

11. Об’єктивні та суб’єктивні фактори розвитку ідейно – політичних

теорій та концепцій в сучасній Україні.

12. Основні поняття науки про політику, їх зміст.

13. Сутність політики як соціального явища.

14. Структура політики, її форми та зміст.

15. Державна політика, її різновиди та функції.

16. Політична влада: сутність, форми, суб`єкти та об’єкти.

17. Державна влада, її різновиди та функції.

18. Організація та управління державною владою, їх принципи і механізми.

19. Політичний процес, його зміст та структура.

20. Суб’єкти та об’єкти політичного процесу, їх політична поведінка.

21. Політична система суспільства: поняття, сутність, структура, функції.

22. Моделі функціонування політичних систем у світі та їх типологія .

23. Політична система сучасної України та проблеми її розвитку.

24. Конституційні та нормативно – правові засади розвитку політичної

системи сучасної України.

25. Сутність політичного режиму та його ознаки.

26. Типи політичних режимів, їх риси.

27. Політичний режим демократії, його риси, властивості та ознаки.

28. Форми демократії в демократичному режимі, основні вимоги та властивості.

29. Напрями формування політичного режиму демократії в Україні та його

суперечності.

30. Походження, сутність, формотворчі ознаки та функції держави.

31. Держава як організація публічної політичної влади.

32. Структура держави та її органів влади, їх функції.

33. Громадське самоврядування: історія та сучасність.

34. Форма правління держави та її ознаки.

35. Республіка як форма правління та її ознаки.

36. Демократична модель державної влади і умови її формування в Україні.

37. Правова держава та її ознаки і функції.

38. Громадянське суспільство, його риси і функції.

39. Роль засобів масової інформації в українському суспільстві і державі.

40. Зовнішня політика держави: зміст, структура, цілі та функції.

41. Зовнішньо - політична доктрина України та засоби її реалізації.

42. Внутрішня політика української держави: зміст, структура, цілі та функції.

43. Соціальна політика української держави в сфері освіти і науки та напрями її здійснення.

44. Політична еліта: поняття, структура, шляхи поповнення, функції.

45. Політичне лідерство: поняття, типи, стилі, рівні, функції.

46. Політична еліта та лідери : стан формування та публічної діяльності у різних країнах.

47. Об’єктивні і суб’єктивні умови розвитку політичного лідерства в Україні.

48. Походження, сутність та функції політичних партій і громадських рухів в

Україні.

49. Партійна система України: сутність,типологія та функції.

50. Місце та роль громадських організацій в суспільстві.

51. Громадянин як суб’єкт та об’єкт політичного життя країни, його статуси та ролі.

52. Еволюція проголошення політичних прав і свобод людини і громадянина

в світі і їх застосування в Україні.

53. Зміст політичних прав і свобод людини і громадянина, механізми їх захисту Україні.

54. Міжнародні документи про стандарти прав людини та громадянина, їх зміст.

55. Виборча система: сутність, типологія та функції.

56. Виборчі права громадян в Україні та механізми їх здійснення.

57. Політична культура: сутність, типологія, функції.

58. Політична свідомість: сутність, типологія, функції.

59. Особливості формування політичної культури громадян України.

60. Світова політика та система міжнародних відносин.

61. Зовнішньо - політичні пріоритети сучасної України.

62. Україна в сучасному геополітичному просторі.

63. Національна безпека і національні інтереси України.

64. Україна в загально - європейському політичному процесі.

65. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.

Тестові екзаменаційні питання

Варіант 3

1. У чому проявляється , в першу чергу, важливість пізнавальної функції політології?

1. У визначенні альтернатив суспільного розвитку;

2. У пізнанні механізмів функціонування політичних систем;

3. У залученні індивідів і груп до певної політичної культури;

4. У розробці ефективних способів перетворення полі­тичної та

інших сфер суспільства;

5. У розробці можливих альтернатив розвитку політич­них процесів.

2. Які із проблем предмету відносять до теоретичної, (1, 2 ) а які — до прикладної політології ( 3, 4 )? Пронумеруйте відповіді.

1. Політична влада;

2. Технології виборчих кампаній;

3. Історія політичних вчень;

4. Політичні рішення;

3. Яке визначення політичного процесу є правильним?

1. Універсальна форма організації суспільства, яка пов’язана з демократизацією;

2. Сукупність норм і цінностей, а також методів реалізації політичної влади;

3. Функція політичної системи, що від­биває сукупність засобів, за допомогою яких здійсню­ється політична влада;

4. Сукупність видів діяльності суб'єктів і об’єктів політичних відно­син, що відбиває стадії зміни політичної системи;

5. Практична діяльність суб’єктів щодо завоювання та використання державної влади.

4. Класи, нації, соціальні групи, політичні партії, які беруть участь у політичному житті, — це:

1. Суб’єкти політики.

2. Гравці політики.

3. Структури політики.

4. Носії політики.

5. Хто із мислителів запропонував розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову?

1. Шарль Монтеск’є.

2. Джон Локк.

3. Аристотель.

4. Платон.

6. Згідно з психологічною теорією утворення держави пояснюється:

1. Поділом суспільства на класи.

2. Завоюванням одного народу іншим.

3. Потребою людей у підпорядкуванні.

4. Суспільним договором.

7. Серед нижче перерахованого вкажіть форму державного правління:

1. Президентська республіка.

2. Федерація.

3. Конфедерація.

4. Унітарна держава.

8. З нижче вказаних положень виберіть ті, які характеризують марксистську теорію походження держави.Пронумеруйте відповіді.

1. Появі держави передував “природний стан”, коли люди мали природні права і панувала злагода, або коли йшла війна всіх проти всіх.

2. Психологічна потреба людей у підпорядкуванні.

3. Держава виникає з поділом суспільства на класи.

4. Виникнення держави пов’язується з боротьбою і насильством.

5. Держава є машиною пригноблення одного класу іншим.

є) Передача влади внаслідок суспільного договору суверенному монархові.

ж) Державна структура стає формою держави переможців над переможеними.

9. З нижче вказаних положень виберіть ті, які характеризують договірну теорію походження держави:

1. Появі держави передував “природний стан”, коли люди мали природні права і панувала злагода, або коли йшла війна «всіх проти всіх».

2. Психологічна потреба людей у підпорядкуванні.

3. Держава виникає з поділом суспільства на класи.

4. Виникнення держави пов’язується з боротьбою і насильством.

5. Держава є машиною пригноблення одного класу іншим.

6. Передача влади внаслідок суспільного договору суверенному володарю.

7. Державна структура стає формою держави переможців над переможеними.

10. У відповідях під якими номерами правильно вказані форми правління?

1. Конституційна монархія.

2. Парламентська республіка.

3. Унітарна держава.

4. Федерація.

5. Президентська республіка.

6. Автаркія.

11. Серед нижче перерахованого вкажіть форму державного устрою:

1. Конституційна монархія.

2. Президентська республіка.

3. Конфедерація.

4. Теократична монархія.

12. Доповніть речення: “Федерація — це єдина ... держава, в якій національні та територіальні державні утворення мають суверенітет і зберігають політичну самостійність в межах поділу повноважень між ними та федеральними органами влади”.

1. Суверенна.

2. Рівноправна.

3. Союзна.

4. Унітарна.

13. При демократичному політичному режимі головний правовий принцип для громадян є наступним:

1. “Усе, що не дозволено - заборонено”.

2. “Усе дозволено”.

3. “Усе, що не заборонено - дозволено”.

4. “Усе, що не заборонено, колись дозволять”.

14. При авторитарному політичному режимі діє головний правовий принцип для життєдіяльності громадян:

1. “Усе, що не дозволено - заборонено”.

2. “Усе дозволено”.

3. “Усе, що не заборонено- дозволено”.

4. “Усе, що не заборонено, колись дозволять”.

15. Управління справами суспільства, регулювання суспільного життя, підтримка цілісності та стабільності суспіль­ства — це:

1. Джерела влади.

2. Механізм реалізації влади.

3. Функції влади.

4. Ресурси влади.

16. Громадянське суспільство — це:

1. Соціалізоване суспільство.

2. Одержавлене суспільство.

3. Природно-соціальна самодостатня спільність людей.

4. Сукупність взаємовідносин вільних і рівноправних індивідів в умовах ринку і демократичної державності, які не опосередковані державою.

17. Назвіть характерні ознаки правової держави:

1. Приорітет прав людини над законами держави.

2. Головний правовий принцип у відносинах держави і суспільства “Усе, що не дозволено- заборонено”.

3. Визначальна роль суду в розв’язанні всіх спірних питань, підконтрольність йому громадянина та інших інституцій.

4. У відносинах між державою і громадянином діє принцип: “Дозволено все, що не заборонено”.

5. Відсутність розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову.

6. Існує легальна опозиція, але права її обмежені і не гарантовані.

18. Назвіть характерні ознаки правової держави:

1. Приорітет прав людини над законами держави.

2. Головний правовий принцип у відносинах держави і суспільства “Усе, що не дозволено- заборонено”.

3. Визначальна роль суду в розв’язанні всіх спірних питань, підконтрольність йому громадянина та інших інституцій.

4. У відносинах між державою і громадянином діє принцип: “Дозволено все, що не заборонено”.

5. Відсутність розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову.

6. Існує легальна опозиція, але права її обмежені і не гарантовані.

19. Яке із названих положень правильно відображає стан захищеності політичних прав і свобод особи?

1. Участь громадян в управлінні державою;

2. Вільневисловлювання своїх думок;

3. Справедливий, незалежний, публічний суд;

4. Участь громадян в управлінні суспільними справами.

20. Які із названих положень про обов’язки громадянини мають пряму конституційну дію? Пронумеруйте відповіді:

1. Участь у виборах органів державної влади;

2. Виконання військової повинності;

3. Дотримання норм Конституції і законів;

4. Повага прав і свобод інших громадян .

5. Сплата податків і зборів;

6. Охорона навколишнього середовища;

7. Охорона культурного середовища.

21. Виділіть характерні риси політичної еліти. Пронумеруйте відповіді.

1. Особлива політична свідомість;

2. Дотримання законності;

3. Активність і компетентність;

4. Високий соціальний статус;

5. Вільна конкуренція;

6. Виняткові особисті якості;

7. Особиста участь у прийнятті рішень.

22. Які із елементів складають структуру політичної куль­тури? Пронумеруйте відповіді:.

1. Політичний досвід;

2. Політична поведінка;

3. Політичні символи;

4. Політична соціалізація;

5. Політична свідомість;

6. Орієнтації на місцеві, общинні цінності;

7. Пасивне ставлення до політичної системи.

23.Яке визначення політичної ідеології є правильним?

1. Система політичних ідей, поглядів і переконань, що відбивають інтереси, світогляд індивідів і соціальних груп;

2. Стійкі, некритичні, емоційно забарвлені образи, уяв­лення про політичні події, явища і процеси;

3. Вплив індивідів і соціальних груп на політичну сис­тему, її елементи, а також на процес прийняття політич­них рішень.

4. Комплекс норм і цінностей,цінностей , які регулюють поведінку поведінку людей.

24. Добровільні формування людей, що виникають на основі їхнього свідомого волевиявлення відповідно до спільних інтересів, прав і свобод, — це:

1. Громадські рухи.

2. Політичні партії.

3. Політичні клуби.

4. Демографічні групи.

25. Партія в перекладі з латинської означає:

1. Спілка однодумців.

2. Об’єднання громадян.

3. Частина громадян.

4. Цілісність країни..

26. Масові партії — це:

1. Партії, які допускають колективне членство. б). Партії, що орієнтуються на залучення до своїх лав як найбільшої кількості членів для забезпечення шляхом членських партійних внесків фінансової підтримки.

в). Партії, які мають інститут офіційного членства, а належність до партії визначається, наприклад, через голосування за її кандидатів на виборах.

г). Партії, які об’єднують у своїх лавах невелику кількість професійних політиків, що мають значний вплив у суспільстві і спираються на фінансову підтримку привілейованих прошарків суспільства.

27. Партії виборців — це:

а). Партії, які мають інститут офіційного членства, а головна мета їх діяльності — мобілізація якомога найбільшої кількості електорату для перемоги на виборах.

б ). Партії, які допускають колективне членство.

в). Партії, що орієнтуються на залучення до своїх лав якнайбільшої кількості членів для забезпечення шляхом членських партійних внесків фінансової підтримки своєї діяльності.

г). Партії, які об’єднують у своїх лавах невелику кількість професійних політиків, що мають значний вплив у суспільстві і спираються на фінансову підтримку привілейованих прошарків суспільства.

28. Яке із визначень політичних засобів національної безпеки є найбільш точним?

а). Створення міжнародних механізмів попередження війн і збройних конфліктів;

б). Укладання договорів і угод з країнами у сфері безпеки;

в). Практичні дії держави по гарантування миру і безпеки в країні;

г). Постійні консультації з лідерами інших країн з цих проблем.

29. Яке визначення світової політики є правильним?

а). Система зв'язків між державами;

б). Взаємодія різних суб'єктів політики на міжнародній арені;

в). Система міждержавних відносин;

г). Практична реалізація національних інтересів держав.

30. Що таке міжнародні відносини?

а). Система економічних, політичних, соціальних зв'язків, що виникають між суб'єктами світової політики;

б) Політична діяльність суб'єктів світової політики, яка спрямована на вироблення механізмів узго­дження їх інтересів.

в) Мистецтво здійснення впливу, маніпулювання або контролю міжнародних організацій над іншими підконтрольними їм структурами.

г) Практичне втілення державами визнаних ними основних принципів міжнародної політики.

ДОДАТОК ДО Р С О З ПОЛІТОЛОГІЇ