- •Теорія зварювальних процесів
- •1 Джерела енергії при зварюванні
- •1.1 Агрегатний стан речовини
- •1.2 Будова атому
- •1.3 Елементарні зв’язки в твердих тілах
- •1.4 Фізико-хімічні основи утворення зварного з’єднання
- •1.5 Особливості протікання стадій при різних способах
- •1.6 Термодинамічне визначення процесу зварювання
- •1.7 Типовий баланс енергії процесу зварювання
- •1.8 Класифікація процесів зварювання
- •1.9 Оцінка енергетичної ефективності зварювальних
- •1.10 Вимоги до зварювальних джерел нагріву
- •2 Теорія дугового розряду
- •2.1 Види провідності
- •2.2 Види розрядів у газі
- •2.3 Способи збудження дугового розряду
- •2.4 Будова дугового розряду
- •2.5 Схема переносу заряду у дузі
- •2.6 Вольт–амперна характеристика дугового розряду
- •2.7 Елементарні процеси у плазмі дугового розряду
- •2.8 Елементи термодинаміки плазми
- •2.9 Явища переносу в плазмі дугового розряду
- •2.10 Емісійні процеси в плазмі дугового розряду
- •2.11 Вплив неоднорідності катода на емісійні процеси
- •2.12 Перехідні області зварювальних дуг
- •2.13 Плазмові струмені в дузі
- •2.14 Магнітогідродинаміка зварювальної дуги
- •2.15 Перенос металу в дузі
- •2.16 Дуга змінного струму
- •2.17 Особливості дуг з плавким електродом
- •2.18 Зварювання неплавким електродом
- •2.19 Плазмові процеси
- •3 Термічні недугові джерела енергії
- •3.1 Електронно–променевий нагрів
- •3.2 Фотонно–променевий нагрів
- •3.3 Газове полум’я
- •3.4 Електрошлакове зварювання
2.2 Види розрядів у газі
Стійкі газові розряди підрозділяються на темний, тліючий і дуговий. Всі види розрядів в газі можна отримати в скляній трубці, заповненій газом при тиску 1 мм рт. ст. (рисунок 2.8).
Рисунок 2.8 — Скляна трубка для отримання розрядів
Електричний струм в трубці змінюється від 10–12 А до 100 А. За допомогою обмежуючого опору можливо одержати всі три форми розряду (рисунок 2.9).
Рисунок 2.9 — Статична вольт–амперна характеристика
різних видів газового розряду
Темний розряд в зварюванні не використовується.
Нормальний тліючий розряд використовується як джерело нагріву при дифузійному зварюванні в тліючому розряді, а також в інших областях для іонної очистки металевих поверхонь.
Аномальний тліючий розряд часто утворюється при дифузійному зварюванні в тліючому розряді, при переході нормального тліючого розряду в дуговий. Він розглядається як негативне явище, тому що приводить до локального оплавлення деталей, що зварюються.
Дуговий розряд використовується у дуговому зварюванні.
2.3 Способи збудження дугового розряду
Існують наступні способи збудження дугового розряду:
1. При переході з малопотужного стійкого розряду (нормальний тліючий розряд) в дуговий. Цей спосіб не використовується і розглядається як негативне явище.
2. За рахунок утворення високоіонізованного потоку пари між анодом та катодом за допомогою третього електроду (дугове зварювання вуглецевим електродом).
3. При переході нестійкого іскрового розряду в дуговий за рахунок подачі імпульсів високої частоти та великої напруги. Виконують за допомогою осциляторів (зварювання вольфрамовим електродом).
4. За рахунок контакту і розмикання катоду та аноду (ручне дугове зварювання).
2.4 Будова дугового розряду
Дуга горить між активними плямами. Катодних та анодних плям може бути декілька і вони можуть пересуватися по поверхні.
Температура активних плям катоду та аноду 2200 – 2400 °С (для електродів з низьковуглецевої сталі). Температура активної плями аноду на декілька сот градусів вища. Більшу частину енергії в плазмі дугового розряду переносять електрони. Рухаються вони до аноду, який приймає цю енергію, тому температура аноду буде вища. При зварюванні плавким електродом з вуглецевих сталей температура стовпа дуги 5000 – 6000 °С. Температура краплі на кінці катоду приблизно 2150 °С. Крапля у стовпі дугового розряду має температуру приблизно 2350 °С. Крапля у зварювальній ванні має температуру приблизно 1990 °С. Температура зварювальної ванни при зварюванні вуглецевих сталей 1770 °С.
Будова дугового розряду показана на рисунку 2.10.
1 — катод — електрод; 2 — активна пляма катоду; 3 — катодна область;
4 — стовп дугового розряду; 5 — ореол або факел дуги;
6 — анодна область; 7 — активна пляма аноду;
8 — зварювальна ванна; 9 — анод (виріб)
Рисунок 2.10 — Будова дугового розряду
2.5 Схема переносу заряду у дузі
Схема переносу заряду у дузі представлена на рисунку 2.11.
а — схема переносу заряду у дузі;
б — схема падіння потенціалу у дуговому розряді
Рисунок 2.11 — Схема переносу заряду у дузі
Швидкість електронів набагато вища швидкості іонів, а отже вони швидше залишають стовп дугового розряду, ніж іони, тому стовп дугового розряду по відношенню до інших зон має позитивний потенціал — його називають позитивним стовпом. В цілому, весь дуговий розряд квазінейтральний.
Між електродами заряджені частинки можуть з’являтися в будь-якій зоні, але в основному вони з’являються в результаті емісії з катоду і об’ємної іонізації у стовпі дуги.
