
- •Теорія зварювальних процесів
- •1 Джерела енергії при зварюванні
- •1.1 Агрегатний стан речовини
- •1.2 Будова атому
- •1.3 Елементарні зв’язки в твердих тілах
- •1.4 Фізико-хімічні основи утворення зварного з’єднання
- •1.5 Особливості протікання стадій при різних способах
- •1.6 Термодинамічне визначення процесу зварювання
- •1.7 Типовий баланс енергії процесу зварювання
- •1.8 Класифікація процесів зварювання
- •1.9 Оцінка енергетичної ефективності зварювальних
- •1.10 Вимоги до зварювальних джерел нагріву
- •2 Теорія дугового розряду
- •2.1 Види провідності
- •2.2 Види розрядів у газі
- •2.3 Способи збудження дугового розряду
- •2.4 Будова дугового розряду
- •2.5 Схема переносу заряду у дузі
- •2.6 Вольт–амперна характеристика дугового розряду
- •2.7 Елементарні процеси у плазмі дугового розряду
- •2.8 Елементи термодинаміки плазми
- •2.9 Явища переносу в плазмі дугового розряду
- •2.10 Емісійні процеси в плазмі дугового розряду
- •2.11 Вплив неоднорідності катода на емісійні процеси
- •2.12 Перехідні області зварювальних дуг
- •2.13 Плазмові струмені в дузі
- •2.14 Магнітогідродинаміка зварювальної дуги
- •2.15 Перенос металу в дузі
- •2.16 Дуга змінного струму
- •2.17 Особливості дуг з плавким електродом
- •2.18 Зварювання неплавким електродом
- •2.19 Плазмові процеси
- •3 Термічні недугові джерела енергії
- •3.1 Електронно–променевий нагрів
- •3.2 Фотонно–променевий нагрів
- •3.3 Газове полум’я
- •3.4 Електрошлакове зварювання
3.3 Газове полум’я
3.3.1 Принцип нагріву в газовому полум’ї
Газове полум’я є продуктом реакції згорання горючого газу в кисні. Джерело енергії — поверхневе, по густині енергії в плямі нагріву гірше, ніж фотонний промінь чи електрична дуга. Інструментом є газове полум’я.
а — зварювання без присаджувального дроту;
б — зварювання з присаджувальним дротом;
1 — пальник; 2 — присаджувальний дріт; 3 — полум’я; 4 — виріб
Рисунок 3.6 — Схеми газового зварювання
Газове полум’я (рисунок 3.7) використовується для:
1) зварювання (зона 3);
2) паяння;
3) термообробки (зона 5);
4) наплавлення;
5) попереднього, супутнього підігріву (зона 5);
6) різки (зона 2).
1 — пальник; 2 — ядро; 3 — зона зварювання; 4 — виріб; 5 — факел
Рисунок 3.7 — Схема газового полум’я
Одне з головних достоїнств газового полум’я — відносна автономність (можливість проведення зварювання в польових умовах).
Можна зварювати чорні, кольорові метали, сплави, чавуни (до 10 мм). Часто використовується в ремонтних роботах для заварювання тріщин.
В залежності від співвідношення горючого газу і кисню газове полум’я поділяють на:
1) нейтральне — співвідношення 1:1 (використовується для зварювання чорних металів);
2) відновне — надлишок горючого газу (використовується для зварювання алюмінію та його сплавів);
3) окиснювальне — надлишок кисню (використовується для зварювання міді та її сплавів).
В якості горючих газів використовують: нафтовий, природний, коксовий гази, бензин, керосин, ацетилен, водень.
3.3.2 Хімічні процеси при газовому зварюванні
В основі газового зварювання лежить екзотермічна (з виділенням тепла) реакція згорання горючого газу в кисні
. (3.11)
Технікоекономічність горючих газів оцінюється:
1. Здібністю утворювати теплоту .
2. Технікою безпеки (найбільш небезпечний водень).
3. Вартістю.
Для оцінки здібності утворювати теплоту вводиться показник — нижча теплотворна здатність Qн (ккалм-3 або ккалкг-1) — тепло, яке утворюється при згоранні 1 м3 або 1 кг палива. Найбільша Qн у ацетилену, найменша у коксового газу.
3.3.3 Теплові характеристики і особливості нагріву газовим
полум’ям
Для характеристики газового полум’я вводять наступні параметри:
1. Нижча теплотворна здатність Qн.
2. Повна теплова потужність в газовому полум’ї, калгод-1
, (3.12)
де Vа — витрати горючого газу, лгод-1 (для ацетилену g = 3,5·Vа).
3. Питомий тепловий потік — це кількість тепла, яка надається полум’ям тілу через одиницю площі за одиницю часу, кал (см2 с)-1
, (3.13)
де Тг — температура газу , °С;
Т — температура тіла, °С;
— загальний коефіцієнт теплообміну
(визначається експериментально, кал
(см2
с°С)-1
).
Тепло від газового полум’я до тіла передається двома шляхами:
1) конвекцією (95 %);
2) радіацією.
3.3.4 Тепловий баланс газового зварювання
Тепловий баланс має вигляд:
, (3.14)
де W — енергія від джерела нагріву;
W1 — втрати, пов’язані з теплопровідністю виробу (~ 46 %);
W2 — втрати в навколишнє середовище (~ 42 %);
W3 — розплавлення основного металу (~ 6 %);
W4 — перенесення тепла краплями в зону зварювання (~ 4 %);
W5 — втрати на угар та розбризкування (~ 2 %).
Тобто ККД газового зварювання становить до 10 %.
Додатково по п. 3.3 дивись [1, 14].