
- •Теорія зварювальних процесів
- •1 Джерела енергії при зварюванні
- •1.1 Агрегатний стан речовини
- •1.2 Будова атому
- •1.3 Елементарні зв’язки в твердих тілах
- •1.4 Фізико-хімічні основи утворення зварного з’єднання
- •1.5 Особливості протікання стадій при різних способах
- •1.6 Термодинамічне визначення процесу зварювання
- •1.7 Типовий баланс енергії процесу зварювання
- •1.8 Класифікація процесів зварювання
- •1.9 Оцінка енергетичної ефективності зварювальних
- •1.10 Вимоги до зварювальних джерел нагріву
- •2 Теорія дугового розряду
- •2.1 Види провідності
- •2.2 Види розрядів у газі
- •2.3 Способи збудження дугового розряду
- •2.4 Будова дугового розряду
- •2.5 Схема переносу заряду у дузі
- •2.6 Вольт–амперна характеристика дугового розряду
- •2.7 Елементарні процеси у плазмі дугового розряду
- •2.8 Елементи термодинаміки плазми
- •2.9 Явища переносу в плазмі дугового розряду
- •2.10 Емісійні процеси в плазмі дугового розряду
- •2.11 Вплив неоднорідності катода на емісійні процеси
- •2.12 Перехідні області зварювальних дуг
- •2.13 Плазмові струмені в дузі
- •2.14 Магнітогідродинаміка зварювальної дуги
- •2.15 Перенос металу в дузі
- •2.16 Дуга змінного струму
- •2.17 Особливості дуг з плавким електродом
- •2.18 Зварювання неплавким електродом
- •2.19 Плазмові процеси
- •3 Термічні недугові джерела енергії
- •3.1 Електронно–променевий нагрів
- •3.2 Фотонно–променевий нагрів
- •3.3 Газове полум’я
- •3.4 Електрошлакове зварювання
2.10 Емісійні процеси в плазмі дугового розряду
З поверхні твердих тіл можливі наступні види емісій: термоелектронна, автоелектронна, фотоелектронна (або зовнішній фотоефект), вторинна, екзоелектронна. Екзоелектронна емісія з поверхні електроду в плазмі не відбувається. Взагалі цей вид емісії виникає при механічному діянні на тверде тіло.
Термоелектронна емісія і робота виходу електрона. В залежності від властивостей матеріалу, способу зварювання та величини температури термоелектронна емісія може бути як вирішальною, так і вторинною. Розрізняють наступні види робіт виходу електрону:
— повна робота виходу;
Ф — ефективна робота виходу;
— зовнішня робота виходу
електрона.
Повна робота виходу — це робота на подолання поверхневого енергетичного бар’єру.
Ефективна робота виходу — це найменша енергія, яка необхідна електронам з максимальними швидкостями при Т = 0 К для подолання поверхневого енергетичного бар’єру.
Зовнішня робота виходу — це різниця енергій електрона, що знаходиться поза твердим тілом та енергією електрона, який знаходиться на нижньому рівні зони провідності.
— енергія рівня Фермі
Рисунок 2.17 — Різниця енергій для різних видів робіт виходу електрона
При малих значеннях анодної напруги Uа у катодній зоні відбувається накопичення негативного заряду. Чим менша Uа і більше негативного заряду у катодній зоні, тим більший вплив локального електричного поля цього заряду і тим більша робота виходу електронів з катоду (ефект Шоткі).
Автоелектронна емісія. При низьких температурах, коли термоелектронна емісія неможлива, та при напруженості зовнішнього електричного поля Е=107–108 Всм-1 з катоду інтенсивно емітуються електрони.
а — без електричного поля; б — з електричним полем
Рисунок 2.18 — Зміна потенціального бар’єру при накладанні
зовнішнього електричного поля
Чим більша напруженість, тим більша емісія. Під дією поля бар’єр звужується, він нахиляється і зменшується робота виходу електронів.
Фотоелектронна емісія. Вона не відіграє важливої ролі в плазмі дугового розряду. Для металів умова фотоемісії має вигляд
, (2.47)
де — енергія виходу електрона;
V — швидкість електрона після емісії;
Ф — ефективна робота виходу електрона.
Вторинна емісія — емісія електронів з катода за рахунок поглинання енергії позитивних іонів при їх зіткненні з катодом. Вторинна емісія здійснюється при:
1) потенційному вириванні електронів з катоду повільними іонами з енергією
, (2.48)
де Uі — потенціал іонізації;
е — заряд електрона;
Ф — ефективна робота виходу електрона.
2) кінетичному вириванні електронів за рахунок нагрівання катода при зіткненні іона з катодом.
Для лужних металів eUі < 2Ф, тому потенційне виривання електронів неможливе, а для іонів Ar, He, H e Uі > 2Ф, тому виривання для них більш імовірні. Коефіцієнт виходу електронів емісії на один іон визначити досить важко. Він залежить від ряду факторів, в тому числі і від енергії іонів і змінюється в широких межах.