
- •Т_т Питання (бд) т_т
- •1. Інформація, дані, знання, аспекти роботи з даними. 1.1. Інформація, дані, знання
- •1.2. Аспекти роботи з даними
- •2. Поняття про інформаційні технології.
- •1.3. Поняття про інформаційні технології
- •3. Особливості та завдання іс.
- •1.4. Особливості та завдання іс Особливості інформаційних систем
- •Завдання інформаційних систем
- •4. Файлові інформаційні системи (фіс).
- •1.6. Файлові інформаційні системи (фіс)
- •5. Ідея скбд, відміни від фіс.
- •1.7. Ідея скбд, відміни від фіс
- •6. Визначення банку даних. Вимоги до БнД.
- •1.8. Визначення банку даних (БнД). Вимоги до БнД
- •7. Переваги централізації керування даними.
- •1.9. Переваги централізації керування даними
- •8. Життєвий цикл інженерного виробу.
- •2.1. Життєвий цикл інженерного виробу
- •9. Моделі життєвого циклу розробки іс (задачна модель, каскадна модель, спіральна модель).
- •2.2. Моделі життєвого циклу розробки іс
- •2.3. Задачна модель
- •2.4. Каскадна модель
- •2.5. Спіральна модель
- •10. Загальна технологія створення іс та ас.
- •2.6. Загальна технологія створення іс та ас
- •11. Основи побудови банків даних БнД.
- •2.7. Основи побудови банків даних БнД
- •Архітектура БнД
- •12. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства.
- •3.1. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства
- •13. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams).
- •3.2. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams)
- •Зовнішні сутності
- •Системи і підсистеми. Процеси
- •Накопичувачі даних
- •Потоки даних
- •Побудова ієрархії діаграм потоків даних Діаграма потоків даних dfd0
- •Діаграма потоків даних dfd1
- •Діаграма потоків даних dfd2
- •14. Матриці подій.
- •3.3. Матриці подій
- •15. Історичний розвиток технології sadt.
- •4.1. Історичний розвиток технології sadt
- •16. Склад функціональної моделі, ієрархія діаграм, типи зв’язків між функціями.
- •4.2. Склад функціональної моделі
- •4.3. Ієрархія діаграм
- •4.4. Типи зв'язків між функціями
- •(0) Тип випадкової зв'язності
- •(1) Тип логічної зв'язності
- •(2) Тип тимчасової зв'язності
- •(4) Тип комунікаційної зв'язності
- •(5) Тип послідовної зв'язності
- •(6) Тип функціональної зв'язності
- •17. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд.
- •5.1. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд
- •18. Модель «сутність-зв’язок».
- •5.2. Модель «Сутність - зв'язок»
- •19. Типи зв’язків.
- •5.3. Типи зв'язків
- •20. Степені зв’язку, залежність по коду.
- •5.4. Степені зв’язку, залежність по коду
- •Залежність за кодом
- •22. Композиція зв’язків.
- •5.6. Композиція зв'язків
- •23. Типи і підтипи (ролі).
- •5.7. Типи і підтипи
- •24. Поняття життєвого циклу об’єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц.
- •5.8. Поняття життєвого циклу об'єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц
- •25. Обмеження цілісності, бізнес-правила.
- •5.9. Обмеження цілісності. Бізнес-правила
- •Бізнес-правила
- •26. Локальні інфологічні моделі.
- •5.10. Локальні інфологічні моделі
- •27. Побудова глобальної інфологічної моделі.
- •5.11. Побудова глобальної інфологічної моделі
- •28. Базові поняття реляційних баз даних.
- •6.1. Базові поняття реляційних баз даних
- •Тип даних
- •Кортеж, відношення
- •Фундаментальні властивості відношень
- •29. Реляційна модель даних.
- •6.2. Реляційна модель даних
- •Цілісність сутності та посилань
- •Базисні засоби маніпулювання реляційними даними
- •30. Реляційна алгебра та її операції.
- •6.3. Реляційна алгебра та її операції
- •Загальна інтерпретація реляційних операцій
- •Замкнутість реляційної алгебри і операція перейменування Особливості теоретико-множинних операцій реляційної алгебри
- •Спеціальні реляційні операції
- •Операція обмеження
- •Операція взяття проекції
- •Операція з'єднання відношень
- •Операція поділу відношень
- •31. Реляційне числення на кортежах.
- •6.4. Реляційне числення на кортежах
- •Кортежні змінні та правильно побудовані формули
- •Цільові списки і вирази реляційного обчислення
- •32. Реляційне числення на доменах.
- •6.5. Реляційне числення на доменах
- •33. Аномалії та їх види.
- •7.2. Аномалії та їх види
- •Аномалія вставки (insert)
- •Аномалія оновлення (update)
- •Аномалія видалення (delete)
- •Перша нормальна форма
- •Друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •Четверта нормальна форма
- •П'ята нормальна форма
- •36. Ієрархічна мд.
- •8.1. Ієрархічна мд
- •Ієрархічна структура даних
- •Операції над ієрархічною структурою
- •Вибирання даних
- •Маніпулювання даними
- •Переваги та недоліки ієрархічної моделі
- •37. Мережна мд.
- •8.2. Мережна мд
- •Мережна структура даних
- •Операції над мережною структурою
- •Переваги та недоліки мережної моделі
- •38. Визначення банку даних (БнД).
- •9.1. Визначення банку даних (БнД)
- •39. Вимоги до БнД.
- •9.2. Вимоги до БнД
- •40. БнД як автоматизована система. Види забезпечення.
- •9.3. БнД як автоматизована система. Види забезпечення
- •41. Архітектура БнД.
- •9.4. Архітектура БнД
- •42. Адміністратор бд і його функції.
- •9.5. Адміністратор бд і його функції
- •43. Довідник даних.
- •9.6. Довідник даних
- •45. Централізація і децентралізація процесів обробки даних.
- •9.8. Централізація і децентралізація процесів обробки даних
- •46. Історія, роль та значення мови sql.
- •10.1. Історія, роль та значення мови sql
- •47. Мови опису даних і маніпулювання даними.
- •10.2. Мови опису даних і маніпулювання даними
- •Мова визначення даних
- •Мова маніпулювання даними
- •Мова керування даними
- •48. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними.
- •10.3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними
- •Операція вибірки (обмеження)
- •Операція проекції
- •Операція з'єднання
- •Операція об'єднання
- •Операція перетину
- •Операція різниці
- •Операція поділу
- •Операція декартового добутку
- •Оператор rename
- •49. Віртуальні атрибути і таблиці.
- •10.4. Віртуальні атрибути і таблиці
- •50. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete.
- •10.5. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete
- •Insert - вставка рядків у таблицю
- •Update - оновлення рядків у таблиці
- •Delete - видалення рядків в таблиці
- •51. Тригери та цілісність посилання.
- •13.1. Тригери та цілісність посилання
- •Доступ до старих і нових значень рядків
- •Тригери й транзакції
- •Вкладеність тригерів
- •Тригер для View
- •52. Збереженні процедури.
- •13.2. Збереженні процедури
- •53. Використання курсорів.
- •13.3. Використання курсорів
- •54. Usability, значення і міфи.
- •17.1. Usability, значення і міфи
- •55. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік).
- •17.2. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік)
- •Методологічні основи ік
- •Узагальнена структура інформації для проектування інтерфейсу ас:
- •Хто може проектувати ік
- •Нормативно-технічна база – стандарти ік
- •Стилі інтерфейсу
- •56. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу.
- •17.3. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу
- •57. Етапи проектування ік.
- •17.4. Етапи проектування ік
- •Аналіз діяльності користувача
- •Поопераційний аналіз ефективності ік
- •58. Методи і критерії оцінки ік.
- •17.5. Методи і критерії оцінки ік
- •Цілі та критерії оцінки користувацького інтерфейсу
- •10 Правил по проектуванню якісних ік (по David f. Kelly):
- •59. Структура зовнішньої пам’яті.
- •18.1. Структура зовнішньої пам’яті Особливості реляційних скбд
- •Набір базових структур
- •60. Зберігання таблиць.
- •18.2. Зберігання таблиць
- •61. Індекси та в-дерева.
- •18.3. Індекси та в-дерева
- •Інвертовані списки
40. БнД як автоматизована система. Види забезпечення.
9.3. БнД як автоматизована система. Види забезпечення
БнД у вузькому розумінні включає до складу дві основні компоненти:
БД;
СКБД - для реалізації централізованого керування даними, збереженими в базі, доступу до них, підтримання їх у стані, що відповідає стану ПО.
У широкому розуміні БнД - це АС (рис. 9.3.).
Рис. 9.3. Широке розуміння БнД
До обслуговуючого персоналу відносяться програмісти та адміністратори.
В цій схемі не відображені віртуальні дані, які не зберігаються в БД. Але вони є для користувачів, програмістів та адміністраторів.
БнД через СКБД забезпечує незалежність прикладних програм від даних, щоб не виконувати трудомістких ручних операцій по внесенню відповідних змін у прикладні програми.
Розглядаючи дані як один з ресурсів АС, можна сказати, що БнД централізовано керує цим ресурсом в інтересах всієї системи. Наявність централізованого керування даними - головна відмінна риса БнД.
БнД - інформаційна система, що реалізує централізоване керування даних в інтересах всіх користувачів АС (засіб інтеграції даних).
У банках знань (БнЗ) завдання інтегруються як за даними, так і по їх обробці, зростає інтелектуалізація систем, мета яких - максимальне задоволення запитів користувачів (відмітна особливість - наявність «інтелектуального інтерфейсу», який підтримує термінологію предметної області).
41. Архітектура БнД.
9.4. Архітектура БнД
БнД забезпечує незалежність додатків від даних (насправді це перебільшено).
Архітектура з точки зору користувача - це те, що він може використовувати - перш за все, це інтерфейс. Кінцевого користувача не цікавить, як реалізована система. Нас, на відміну від кінцевого користувача, цікавить архітектура системи з позиції розробника.
Для нас архітектура виглядає як модель даних, а СКБД реалізує відображення (пряме і зворотнє) (рис. 9.4.).
Рис. 9.4. Відображення моделі даних у зберігаєму БД
В описі відображення, крім вказівки відповідностей між полями записів моделі та полями збережених записів, вказуються всі необхідні відомості про збережені дані: в якому коді вони представлені, як вони впорядковані, які існують індекси, де розташовані ті чи інші дані, з якими даними вони пов'язані, які методи доступу необхідно використовувати для маніпулювання збереженими даними тощо.
Частина завдань обробки даних доцільно покласти на ОС, використовуючи її програми методів доступу. Т.ч. забезпечується відносна незалежність операцій зберігання даних від використовуваних технічних засобів. Тобто вводиться поняття внутрішньої моделі:
Рис. 9.5. Склад зберігаємої БД
В дійсності внутрішня модель представляє собою (рис. 9.6.):
інфологічну модель;
даталогічну модель.
Рис. 9.6. Склад внутрішньої моделі
Як відбувається наведене відображення? CASE-засоби підтримують інфологічну модель, а СКБД не підтримує. Даталогічна модель може робити відображення:
СКБД робить повне відображення у БД;
зазвичай СКБД відображає в структуру збереження операційної системи (ОС) і далі відображає у фізичну систему БД (рис. 9.7.).
Рис. 9.7. Взаємодія через файли ОС
При проектуванні СКБД розробляються власні методи доступу до збережених записів (внутрішньої моделі), що базуються на методах доступу ОС. У внутрішній моделі БД повинна бути представлена у вигляді сукупності збережених файлів, для яких відома структура збережених записів, визначені службові поля, що реалізують необхідні зв'язки між записами, відомі методи доступу СКБД до цих записів тощо. До складу СКБД включаються засоби перетворення збережених записів до виду фізичного представлення на машинному носії та назад.
На рис. 9.8. представлена архітектура БнД.
Рис. 9.8. Архітектура БнД
Користувачі складають свої ПП, використовуючи тільки терміни моделі даних. СКБД, отримавши запит із ПП, організовує запит (на зчитування, наприклад, з фізичної БД необхідної порції даних з носія в буфер) до ОС. Т.ч. в буферній пам'яті СКБД виявляться збережені записи, що мають структуру відповідно до схеми внутрішньої МД. Потім виконується потрібне відображення збережених записів у записи моделі, а потім передача їх до ПП, яка їх запитувала.
Ця схема вирішує питання незалежності ПП від даних, однак вимагає знання моделі даних користувачем, що не завжди виправдано. Отже, необхідно зовнішнє уявлення даних. Логічне подання до МД є «синхронізуючим», сама модель - концептуальною моделлю. Між зовнішньою і концептуальної моделями також має бути реальзовано відображення. При такому підході на зовнішньому рівні підтримуються обмеження моделі ПО, видимі окремими додатками (користувачами). На концептуальному рівні підтримується модель ПО для всіх додатків. Рівень збережених даних - внутрішній рівень. Така архітектура БнД надає йому здатність до адаптації до можливих змін як в ПП, так і в самих даних.