
- •Т_т Питання (бд) т_т
- •1. Інформація, дані, знання, аспекти роботи з даними. 1.1. Інформація, дані, знання
- •1.2. Аспекти роботи з даними
- •2. Поняття про інформаційні технології.
- •1.3. Поняття про інформаційні технології
- •3. Особливості та завдання іс.
- •1.4. Особливості та завдання іс Особливості інформаційних систем
- •Завдання інформаційних систем
- •4. Файлові інформаційні системи (фіс).
- •1.6. Файлові інформаційні системи (фіс)
- •5. Ідея скбд, відміни від фіс.
- •1.7. Ідея скбд, відміни від фіс
- •6. Визначення банку даних. Вимоги до БнД.
- •1.8. Визначення банку даних (БнД). Вимоги до БнД
- •7. Переваги централізації керування даними.
- •1.9. Переваги централізації керування даними
- •8. Життєвий цикл інженерного виробу.
- •2.1. Життєвий цикл інженерного виробу
- •9. Моделі життєвого циклу розробки іс (задачна модель, каскадна модель, спіральна модель).
- •2.2. Моделі життєвого циклу розробки іс
- •2.3. Задачна модель
- •2.4. Каскадна модель
- •2.5. Спіральна модель
- •10. Загальна технологія створення іс та ас.
- •2.6. Загальна технологія створення іс та ас
- •11. Основи побудови банків даних БнД.
- •2.7. Основи побудови банків даних БнД
- •Архітектура БнД
- •12. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства.
- •3.1. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства
- •13. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams).
- •3.2. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams)
- •Зовнішні сутності
- •Системи і підсистеми. Процеси
- •Накопичувачі даних
- •Потоки даних
- •Побудова ієрархії діаграм потоків даних Діаграма потоків даних dfd0
- •Діаграма потоків даних dfd1
- •Діаграма потоків даних dfd2
- •14. Матриці подій.
- •3.3. Матриці подій
- •15. Історичний розвиток технології sadt.
- •4.1. Історичний розвиток технології sadt
- •16. Склад функціональної моделі, ієрархія діаграм, типи зв’язків між функціями.
- •4.2. Склад функціональної моделі
- •4.3. Ієрархія діаграм
- •4.4. Типи зв'язків між функціями
- •(0) Тип випадкової зв'язності
- •(1) Тип логічної зв'язності
- •(2) Тип тимчасової зв'язності
- •(4) Тип комунікаційної зв'язності
- •(5) Тип послідовної зв'язності
- •(6) Тип функціональної зв'язності
- •17. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд.
- •5.1. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд
- •18. Модель «сутність-зв’язок».
- •5.2. Модель «Сутність - зв'язок»
- •19. Типи зв’язків.
- •5.3. Типи зв'язків
- •20. Степені зв’язку, залежність по коду.
- •5.4. Степені зв’язку, залежність по коду
- •Залежність за кодом
- •22. Композиція зв’язків.
- •5.6. Композиція зв'язків
- •23. Типи і підтипи (ролі).
- •5.7. Типи і підтипи
- •24. Поняття життєвого циклу об’єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц.
- •5.8. Поняття життєвого циклу об'єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц
- •25. Обмеження цілісності, бізнес-правила.
- •5.9. Обмеження цілісності. Бізнес-правила
- •Бізнес-правила
- •26. Локальні інфологічні моделі.
- •5.10. Локальні інфологічні моделі
- •27. Побудова глобальної інфологічної моделі.
- •5.11. Побудова глобальної інфологічної моделі
- •28. Базові поняття реляційних баз даних.
- •6.1. Базові поняття реляційних баз даних
- •Тип даних
- •Кортеж, відношення
- •Фундаментальні властивості відношень
- •29. Реляційна модель даних.
- •6.2. Реляційна модель даних
- •Цілісність сутності та посилань
- •Базисні засоби маніпулювання реляційними даними
- •30. Реляційна алгебра та її операції.
- •6.3. Реляційна алгебра та її операції
- •Загальна інтерпретація реляційних операцій
- •Замкнутість реляційної алгебри і операція перейменування Особливості теоретико-множинних операцій реляційної алгебри
- •Спеціальні реляційні операції
- •Операція обмеження
- •Операція взяття проекції
- •Операція з'єднання відношень
- •Операція поділу відношень
- •31. Реляційне числення на кортежах.
- •6.4. Реляційне числення на кортежах
- •Кортежні змінні та правильно побудовані формули
- •Цільові списки і вирази реляційного обчислення
- •32. Реляційне числення на доменах.
- •6.5. Реляційне числення на доменах
- •33. Аномалії та їх види.
- •7.2. Аномалії та їх види
- •Аномалія вставки (insert)
- •Аномалія оновлення (update)
- •Аномалія видалення (delete)
- •Перша нормальна форма
- •Друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •Четверта нормальна форма
- •П'ята нормальна форма
- •36. Ієрархічна мд.
- •8.1. Ієрархічна мд
- •Ієрархічна структура даних
- •Операції над ієрархічною структурою
- •Вибирання даних
- •Маніпулювання даними
- •Переваги та недоліки ієрархічної моделі
- •37. Мережна мд.
- •8.2. Мережна мд
- •Мережна структура даних
- •Операції над мережною структурою
- •Переваги та недоліки мережної моделі
- •38. Визначення банку даних (БнД).
- •9.1. Визначення банку даних (БнД)
- •39. Вимоги до БнД.
- •9.2. Вимоги до БнД
- •40. БнД як автоматизована система. Види забезпечення.
- •9.3. БнД як автоматизована система. Види забезпечення
- •41. Архітектура БнД.
- •9.4. Архітектура БнД
- •42. Адміністратор бд і його функції.
- •9.5. Адміністратор бд і його функції
- •43. Довідник даних.
- •9.6. Довідник даних
- •45. Централізація і децентралізація процесів обробки даних.
- •9.8. Централізація і децентралізація процесів обробки даних
- •46. Історія, роль та значення мови sql.
- •10.1. Історія, роль та значення мови sql
- •47. Мови опису даних і маніпулювання даними.
- •10.2. Мови опису даних і маніпулювання даними
- •Мова визначення даних
- •Мова маніпулювання даними
- •Мова керування даними
- •48. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними.
- •10.3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними
- •Операція вибірки (обмеження)
- •Операція проекції
- •Операція з'єднання
- •Операція об'єднання
- •Операція перетину
- •Операція різниці
- •Операція поділу
- •Операція декартового добутку
- •Оператор rename
- •49. Віртуальні атрибути і таблиці.
- •10.4. Віртуальні атрибути і таблиці
- •50. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete.
- •10.5. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete
- •Insert - вставка рядків у таблицю
- •Update - оновлення рядків у таблиці
- •Delete - видалення рядків в таблиці
- •51. Тригери та цілісність посилання.
- •13.1. Тригери та цілісність посилання
- •Доступ до старих і нових значень рядків
- •Тригери й транзакції
- •Вкладеність тригерів
- •Тригер для View
- •52. Збереженні процедури.
- •13.2. Збереженні процедури
- •53. Використання курсорів.
- •13.3. Використання курсорів
- •54. Usability, значення і міфи.
- •17.1. Usability, значення і міфи
- •55. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік).
- •17.2. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік)
- •Методологічні основи ік
- •Узагальнена структура інформації для проектування інтерфейсу ас:
- •Хто може проектувати ік
- •Нормативно-технічна база – стандарти ік
- •Стилі інтерфейсу
- •56. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу.
- •17.3. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу
- •57. Етапи проектування ік.
- •17.4. Етапи проектування ік
- •Аналіз діяльності користувача
- •Поопераційний аналіз ефективності ік
- •58. Методи і критерії оцінки ік.
- •17.5. Методи і критерії оцінки ік
- •Цілі та критерії оцінки користувацького інтерфейсу
- •10 Правил по проектуванню якісних ік (по David f. Kelly):
- •59. Структура зовнішньої пам’яті.
- •18.1. Структура зовнішньої пам’яті Особливості реляційних скбд
- •Набір базових структур
- •60. Зберігання таблиць.
- •18.2. Зберігання таблиць
- •61. Індекси та в-дерева.
- •18.3. Індекси та в-дерева
- •Інвертовані списки
37. Мережна мд.
8.2. Мережна мд
Мережна модель даних є розширенням ієрархічної моделі й призначена для адекватного моделювання зв'язків між сутностями типу «багато-до-багатьох». Домінуючий вплив на розвиток мережної моделі даних і побудованих на її основі систем баз даних мали пропозиції групи CODASYL DBTG (Data Base Task Group) з участю Чарльза Бахмана. Окрім формальної нотації для мережної моделі (мова опису даних — МОД) та пов'язаних з нею певних ключових концепцій, DBTG запропонувала МОД підсхеми для означення зовнішнього відображення концептуальної схеми бази даних та мову опису збережених даних (МОЗД) для означення способів зберігання даних на носіях. Сама концептуальна схема описується за допомогою МОД. Запропонована була й мова маніпулювання даними (ММД) для написання прикладних програм, що взаємодіють з базою даних у термінах зовнішньої схеми (підсхеми).
Типовим представником є Integrated Database Management System (IDMS) компанії Cullinet Software, Inc., що призначена для використання на серверах основного класу фірми IBM під управлінням більшості операційних систем.
Мережна структура даних
Мережна структура даних є сукупністю схеми та екземпляра схеми. У свою чергу мережна схема формується з полів даних, типів записів і наборів, які також мають свої екземпляри. Власне з екземплярів полів, записів та наборів складається екземпляр схеми.
Елементарною одиницею даних мережної (так само, як ієрархічної) структури є пойменоване поле даних.
Тип запису — це пойменована впорядкована сукупність назв полів. Екземпляр запису (аналог сегмента в ієрархічній структурі даних) — це впорядкована сукупність значень полів запису. Екземпляр запису є одиницею доступу до даних мережної структури.
Набір - пойменований дворівневий ієрархічний зв'язок типів записів. Набір є основною конструкцією мови, запропонованої CODASYL DBTG. Із дворівневих наборів можуть будуватися багаторівневі ієрархії та мережні структури. Кожний тип набору — це сукупність зв'язків між двома або кількома типами записів, де один тип запису оголошується власником, а інший (або кілька інших) — членами типу набору. Екземпляр набору містить один екземпляр запису-власника і довільну кількість екземплярів кожного типу запису-члена набору. Отже, набір описує дворівневий ієрархічний зв'язок типу «один-до-багатьох».
Тип запису КАФЕДРА (рис. 8.4., а) є власником типу набору, а типи ДИСЦИПЛІНА і ВИКЛАДАЧ — члени типу набору. На рис. 8.4, б зображений екземпляр цього типу набору. Він містить один екземпляр типу запису КАФЕДРА і декілька типів записів ДИСЦИПЛІНА та ВИКЛАДАЧ.
Рис. 8.4. Приклад опису набору «Кафедра»: тип набору (а); екземпляр набору (б)
Типи наборів можуть використовуватися для створення багаторівневих ієрархічних або мережних структур.
Для отримання багаторівневої ієрархії потрібно більше одного набору. Тип запису, що є власником на нижньому рівні ієрархії, має бути також оголошений членом типу набору вищого рівня. Трирівнева ієрархія у вигляді двох типів наборів: Кафедра і Наукові праці показана на рис. 8.5. Тип запису ВИКЛАДАЧ є власником у типі набору Наукові праці та членом у типі набору Кафедра.
Рис. 8.5. Трирівнева ієрархічна структура
Для опису будь-якої n-рівневої ієрархії потрібно принаймні n - 1 наборів. Один тип запису може мати кілька батьківських записів, якщо вони є власниками різних типів наборів, тобто запис може бути членом багатьох наборів і мати декілька записів-власників. Так формуються мережні структури.
Приклад схеми мережної структури даних, що складається з п'яти типів наборів даних, наведений на рис. 8.6. Мережну структуру формують набори Прослуховує, Читається і Читає, а тип запису ЛЕКЦІЯ є їхнім членом.
Отже, одні й ті самі типи записів можуть бути зв'язані в різні набори.
Мережна структура дає змогу моделювати зв'язки типу «багато-до-багатьох». Такий зв'язок, наприклад, існує між викладачами та дисциплінами: викладач читає багато дисциплін, і дисципліна може викладатися багатьма викладачами.
Рис. 8.6. Мережна структура даних
Зв'язок згаданого типу моделюється введенням нового типу запису ЛЕКЦІЯ і встановленням двох зв'язків (наборів) типу «один-до-багатьох» (рис. 8.7.).
Рис. 8.7. Моделювання зв'язку типу «багато-до-багатьох»: схема (а); екземпляр схеми (б)
Мережна структура може відображати цикли та петлі. Циклом називається конфігурація, в якій предок типу запису є водночас його нащадком. Приклад циклічної мережної структури наведений на рис. 8.8, а. Тут вироби певного заводу є сировиною для виробів іншого заводу.
Петля — це структура, де один тип запису є одночасно власником і членом в одному типі набору. Структура виробів описана на рис. 8.8, б. Виріб складається з вузлів і деталей; у свою чергу вузли можуть складатися з інших вузлів і деталей. Тоді навколо типу запису ВУЗОЛ утворюється петля.
Рис. 8.8. Приклади мережних структур: цикл (а); петля (б)
Мережна структура CODASYL не допускає відображення петель. У разі їхнього виникнення пропонується вводити додаткові типи записів, які дають змогу вирішити проблему «розвузлування».
Категорії схем, які зустрічаються в мережних структурах даних, зображені у табл. 8.1. Як бачимо, мережна структура даних здатна моделювати в повному обсязі ієрархічну структуру та власне мережні схеми. Окрім того, у загальному випадку вона дає можливість описувати петлі та цикли.
Таблиця 8.1. Категорії схем мережної структури даних
Назва категорії |
Дворівнева схема |
Багаторівнева схема |
Схема з циклами |
||
Без розгалужень |
З розгалуженнями |
Без розгалужень |
З розгалуженнями |
||
Ієрархічні структури |
|
|
|
|
|
Мережні структури |
|
|
|
|
|
Петлі (однорівневі цикли) |
|
|