
- •Т_т Питання (бд) т_т
- •1. Інформація, дані, знання, аспекти роботи з даними. 1.1. Інформація, дані, знання
- •1.2. Аспекти роботи з даними
- •2. Поняття про інформаційні технології.
- •1.3. Поняття про інформаційні технології
- •3. Особливості та завдання іс.
- •1.4. Особливості та завдання іс Особливості інформаційних систем
- •Завдання інформаційних систем
- •4. Файлові інформаційні системи (фіс).
- •1.6. Файлові інформаційні системи (фіс)
- •5. Ідея скбд, відміни від фіс.
- •1.7. Ідея скбд, відміни від фіс
- •6. Визначення банку даних. Вимоги до БнД.
- •1.8. Визначення банку даних (БнД). Вимоги до БнД
- •7. Переваги централізації керування даними.
- •1.9. Переваги централізації керування даними
- •8. Життєвий цикл інженерного виробу.
- •2.1. Життєвий цикл інженерного виробу
- •9. Моделі життєвого циклу розробки іс (задачна модель, каскадна модель, спіральна модель).
- •2.2. Моделі життєвого циклу розробки іс
- •2.3. Задачна модель
- •2.4. Каскадна модель
- •2.5. Спіральна модель
- •10. Загальна технологія створення іс та ас.
- •2.6. Загальна технологія створення іс та ас
- •11. Основи побудови банків даних БнД.
- •2.7. Основи побудови банків даних БнД
- •Архітектура БнД
- •12. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства.
- •3.1. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства
- •13. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams).
- •3.2. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams)
- •Зовнішні сутності
- •Системи і підсистеми. Процеси
- •Накопичувачі даних
- •Потоки даних
- •Побудова ієрархії діаграм потоків даних Діаграма потоків даних dfd0
- •Діаграма потоків даних dfd1
- •Діаграма потоків даних dfd2
- •14. Матриці подій.
- •3.3. Матриці подій
- •15. Історичний розвиток технології sadt.
- •4.1. Історичний розвиток технології sadt
- •16. Склад функціональної моделі, ієрархія діаграм, типи зв’язків між функціями.
- •4.2. Склад функціональної моделі
- •4.3. Ієрархія діаграм
- •4.4. Типи зв'язків між функціями
- •(0) Тип випадкової зв'язності
- •(1) Тип логічної зв'язності
- •(2) Тип тимчасової зв'язності
- •(4) Тип комунікаційної зв'язності
- •(5) Тип послідовної зв'язності
- •(6) Тип функціональної зв'язності
- •17. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд.
- •5.1. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд
- •18. Модель «сутність-зв’язок».
- •5.2. Модель «Сутність - зв'язок»
- •19. Типи зв’язків.
- •5.3. Типи зв'язків
- •20. Степені зв’язку, залежність по коду.
- •5.4. Степені зв’язку, залежність по коду
- •Залежність за кодом
- •22. Композиція зв’язків.
- •5.6. Композиція зв'язків
- •23. Типи і підтипи (ролі).
- •5.7. Типи і підтипи
- •24. Поняття життєвого циклу об’єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц.
- •5.8. Поняття життєвого циклу об'єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц
- •25. Обмеження цілісності, бізнес-правила.
- •5.9. Обмеження цілісності. Бізнес-правила
- •Бізнес-правила
- •26. Локальні інфологічні моделі.
- •5.10. Локальні інфологічні моделі
- •27. Побудова глобальної інфологічної моделі.
- •5.11. Побудова глобальної інфологічної моделі
- •28. Базові поняття реляційних баз даних.
- •6.1. Базові поняття реляційних баз даних
- •Тип даних
- •Кортеж, відношення
- •Фундаментальні властивості відношень
- •29. Реляційна модель даних.
- •6.2. Реляційна модель даних
- •Цілісність сутності та посилань
- •Базисні засоби маніпулювання реляційними даними
- •30. Реляційна алгебра та її операції.
- •6.3. Реляційна алгебра та її операції
- •Загальна інтерпретація реляційних операцій
- •Замкнутість реляційної алгебри і операція перейменування Особливості теоретико-множинних операцій реляційної алгебри
- •Спеціальні реляційні операції
- •Операція обмеження
- •Операція взяття проекції
- •Операція з'єднання відношень
- •Операція поділу відношень
- •31. Реляційне числення на кортежах.
- •6.4. Реляційне числення на кортежах
- •Кортежні змінні та правильно побудовані формули
- •Цільові списки і вирази реляційного обчислення
- •32. Реляційне числення на доменах.
- •6.5. Реляційне числення на доменах
- •33. Аномалії та їх види.
- •7.2. Аномалії та їх види
- •Аномалія вставки (insert)
- •Аномалія оновлення (update)
- •Аномалія видалення (delete)
- •Перша нормальна форма
- •Друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •Четверта нормальна форма
- •П'ята нормальна форма
- •36. Ієрархічна мд.
- •8.1. Ієрархічна мд
- •Ієрархічна структура даних
- •Операції над ієрархічною структурою
- •Вибирання даних
- •Маніпулювання даними
- •Переваги та недоліки ієрархічної моделі
- •37. Мережна мд.
- •8.2. Мережна мд
- •Мережна структура даних
- •Операції над мережною структурою
- •Переваги та недоліки мережної моделі
- •38. Визначення банку даних (БнД).
- •9.1. Визначення банку даних (БнД)
- •39. Вимоги до БнД.
- •9.2. Вимоги до БнД
- •40. БнД як автоматизована система. Види забезпечення.
- •9.3. БнД як автоматизована система. Види забезпечення
- •41. Архітектура БнД.
- •9.4. Архітектура БнД
- •42. Адміністратор бд і його функції.
- •9.5. Адміністратор бд і його функції
- •43. Довідник даних.
- •9.6. Довідник даних
- •45. Централізація і децентралізація процесів обробки даних.
- •9.8. Централізація і децентралізація процесів обробки даних
- •46. Історія, роль та значення мови sql.
- •10.1. Історія, роль та значення мови sql
- •47. Мови опису даних і маніпулювання даними.
- •10.2. Мови опису даних і маніпулювання даними
- •Мова визначення даних
- •Мова маніпулювання даними
- •Мова керування даними
- •48. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними.
- •10.3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними
- •Операція вибірки (обмеження)
- •Операція проекції
- •Операція з'єднання
- •Операція об'єднання
- •Операція перетину
- •Операція різниці
- •Операція поділу
- •Операція декартового добутку
- •Оператор rename
- •49. Віртуальні атрибути і таблиці.
- •10.4. Віртуальні атрибути і таблиці
- •50. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete.
- •10.5. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete
- •Insert - вставка рядків у таблицю
- •Update - оновлення рядків у таблиці
- •Delete - видалення рядків в таблиці
- •51. Тригери та цілісність посилання.
- •13.1. Тригери та цілісність посилання
- •Доступ до старих і нових значень рядків
- •Тригери й транзакції
- •Вкладеність тригерів
- •Тригер для View
- •52. Збереженні процедури.
- •13.2. Збереженні процедури
- •53. Використання курсорів.
- •13.3. Використання курсорів
- •54. Usability, значення і міфи.
- •17.1. Usability, значення і міфи
- •55. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік).
- •17.2. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік)
- •Методологічні основи ік
- •Узагальнена структура інформації для проектування інтерфейсу ас:
- •Хто може проектувати ік
- •Нормативно-технічна база – стандарти ік
- •Стилі інтерфейсу
- •56. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу.
- •17.3. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу
- •57. Етапи проектування ік.
- •17.4. Етапи проектування ік
- •Аналіз діяльності користувача
- •Поопераційний аналіз ефективності ік
- •58. Методи і критерії оцінки ік.
- •17.5. Методи і критерії оцінки ік
- •Цілі та критерії оцінки користувацького інтерфейсу
- •10 Правил по проектуванню якісних ік (по David f. Kelly):
- •59. Структура зовнішньої пам’яті.
- •18.1. Структура зовнішньої пам’яті Особливості реляційних скбд
- •Набір базових структур
- •60. Зберігання таблиць.
- •18.2. Зберігання таблиць
- •61. Індекси та в-дерева.
- •18.3. Індекси та в-дерева
- •Інвертовані списки
5. Ідея скбд, відміни від фіс.
1.7. Ідея скбд, відміни від фіс
Цілком природно з'явилася ідея запропонувати програмістам механізм, що дозволяє їм розробляти доступ до даних не на фізичному рівні, а на логічному, тобто відокремити прикладні програми (додатки) від даних. Компонента, включена між даними та додатками називається «система керування базами даних» (СКБД). Таким чином, СКБД - це спеціалізована система програмування, що забезпечує всі аспекти роботи з даними (визначення, маніпулювання, адміністрування) і дозволяє створювати додатки, що працюють з даними в логічному уявленні та зберігати їх у спеціальному, характерним для даної СКБД фізичному форматі (спеціальним чином представлених файлах) - в базі даних. Була в значній мірі забезпечена незалежність програм від даних, проектування та програмування на логічному рівні, забезпечення централізованого зберігання, обробки та захисту даних від ненавмисного і навмисного руйнування.
Рис. 1.5. Робота з даними: до виникнення СКБД (а), після виникнення СКБД (б)
Перехід від ФІС до ІС, створених на базі СКБД привів до повсюдного поширення інформаційних систем.
6. Визначення банку даних. Вимоги до БнД.
1.8. Визначення банку даних (БнД). Вимоги до БнД
Банк даних (БнД) - це спеціалізована підсистема ІС, що включає до свого складу комплекс спеціальних методів і засобів - видів забезпечення (математичного, інформаційного, програмного, лінгвістичного (мовного), організаційного, технічного) для підтримки динамічної інформаційної моделі предметної області з метою забезпечення обробки інформаційних запитів користувачів. У вузькому сенсі БнД - це система, що включає в себе СКБД та БД; в широкому сенсі БнД - це підсистема автоматизованої системи (АС) підприємства, яка включає в себе також всіх осіб, які працюють в системі (розглядається далі, в наступних лекціях).
Рис. 1.6. Банк даних
Предметна область (ПО) - це область застосування конкретного БнД (наприклад, керування підприємством або виробництвом, транспортом, в медицині, наукових дослідженнях тощо). БнД виступає в ролі спеціальної забезпечуючої підсистеми у складі ІС різного профілю.
Завдання підтримки інформаційної моделі (ІМ) в необхідному стані вимагає, щоб у БнД виконувалися операції зберігання і модифікації (додати, видалити або змінити дані) ІМ відповідно з виникаючими змінами в стані об'єктів ПО. Крім того, з розвитком ІС видозмінюється склад об'єктів ПО і зв'язку з ними, що також повинно знайти відображення у відповідних змінах ІМ. Організація БнД повинна бути достатньо чіткою, щоб забезпечити використання інформації різних видів і змінити при необхідності структуру, що зберігається. Завдання забезпечення інформаційних запитів користувачів має два аспекти, які необхідно розглядати і враховувати при проектуванні БнД:
визначення меж ПО та розробка опису відповідної ІМ. БнД повинен забезпечувати ІС всією необхідною інформацією;
розробка БнД, орієнтованого на ефективне обслуговування всіх користувачів (аналіз типів запитів).
Послугами БнД користується зазвичай велике число користувачів. Тому в БнД передбачається спеціальний засіб приведення всіх запитів до єдиної термінології - словник даних. Зазвичай з боку зовнішніх користувачів формулюються наступні вимоги до БнД:
задовольняти актуальним інформаційним потребам зовнішніх користувачів, забезпечувати можливість зберігання і модифікації великих обсягів багатоаспектної інформації;
забезпечувати заданий рівень достовірності інформації, що зберігається;
забезпечувати доступ до даних тільки користувачам з відповідними повноваженнями - всі користувачі мають права, які їм надає адміністратор. Сюди можна віднести і захист від несанкціонованого доступу. Адміністратор системи зазвичай може у системі «не все», його права також обмежені;
забезпечувати можливість пошуку інформації за довільною групою ознак - відповідь на питання буде отримана, але не так швидко або в «незручній» формі;
задовольняти заданим вимогам по продуктивності при обробці запитів - чим частіше зустрічається запит, тим більше повинна бути ефективність;
мати можливість реорганізації та розширення при зміні кордонів ПО - простота та зручність як при роботі з системою, так і при отриманні інформації;
забезпечувати видачу інформації користувачеві в різній формі;
забезпечувати простоту і зручність звернення зовнішніх користувачів за інформацією;
забезпечувати можливість одночасного обслуговування великої кількості зовнішніх користувачів - БД та ІС можуть бути розподіленими. Тобто дані зберігаються у різних вузлах мережі та користувачі працюють в різних географічних точках.
Слід зауважити, що до функцій адміністратора відносяться:
забезпечення цілісності даних;
забезпечення ефективності роботи с БД.