Завдання інформаційних систем

Перш за все, головним завданням ІС є накопичення, зберігання інформації, що довго накопичується і втрата якої найчастіше непоправна.

Конкретні завдання, які повинні вирішуватися інформаційною системою, залежать від тієї прикладної області, для якої призначена система. Області застосування інформаційних додатків різноманітні: банківська справа, страхування, медицина, транспорт, освіта тощо. Очевидно, що, наприклад, завдання, які вирішуються банківськими інформаційними системами, відрізняються від завдань, для вирішення яких створюються медичні інформаційні системи.

Наступним завданням ІС, є збереження цілісності інформації та даних. Під цілісністю будемо розуміти відсутність помилок і протиріч в збережених даних та інформації. В ІС цілісність підтримується шляхом перевірки та контролю деяких правил - обмежень цілісності, властивих даній інформаційній технології, які називаються бізнес-правилами. Є помилки, які ми не можемо усунути, але є помилки, наприклад, «30 лютого», які видаляються самою системою керування базами даних (СКБД). Втарта цілісності може відбуватися із-за невірного проектування. Особливістю є те, що коли система відмовила, ми це знаємо, а коли система загубила цілісність, про це ми можемо довго не знати.

І, нарешті, ще один клас задач відноситься до забезпечення зручного та відповідного цілям інформаційної системи інтерфейсу користувача. Більш-менш просто з'ясувати функціональні компоненти інтерфейсу, наприклад, якого виду повинні пропонуватися форми і якого виду повинні видаватися звіти. Побудова інтерфейсу - це творче завдання, при вирішенні якого потрібно враховувати вимоги естетичності та зручності, а також брати до уваги особливості конкретної області застосування інформаційної системи. На перший погляд згадана задача здається не дуже істотною. Можна вважати, що якщо інформаційна система забезпечує повний набір функцій та її інтерфейс забезпечує доступ до будь-якої з цих функцій, тоді кінцеві користувачі повинні бути задоволені. Насправді це не так. Користувачі часто судять про якість системи в цілому, виходячи з якості її графічного інтерфейсу. Більш того, ефективність використання системи залежить від якості інтерфейсу.

4. Файлові інформаційні системи (фіс).

1.6. Файлові інформаційні системи (фіс)

Теоретично можна вирішити завдання ІС шляхом використання декількох файлів зовнішньої пам'яті, кожен з яких зберігає дані з фіксованою структурою. При використанні такого підходу інформаційна система перевантажується деталями організації сховища даних. При виконанні функцій рівня користувацького інтерфейсу інформаційній системі доводиться самій виконувати вибірку інформації з файлів за заданим критерієм. Деякі системи керування файлами дозволяють вибирати записи по простому критерію, наприклад за заданим значенням ключа запису. Але, по-перше, такі можливості вибірки завжди обмежені, і доведеться винести частину функцій вибірки в код самої ІС. По-друге, наявність декількох файлів даних різної структури передбачає, що інформаційній системі потрібна вибірка узгодженої по заданому критерію інформації з декількох файлів. Такі можливості не підтримуються файловими системами.

Саморобні системи керування базами даних - в 70-ті роки XX століття розроблялися повсюдно, практично в кожній комп'ютерній організації. Розробник СКБД постійно додає в неї нові функції, поки не вирішує створити спільну мову запитів, на якій можна сформулювати будь-який запит до бази даних відповідної ІС.

Рис. 1.3. Саморобна ФІС

Через деякий час у корпорації приймають рішення розробити ще одну інформаційну систему, структури збережених даних якої, природно, відрізняються від тих, що були в БД першої ІС. Це призводить до того, що розробник СКБД змушений був створити просту (швидше за все, персональну) СКБД загального призначення, яка може отримати з бази даних інформацію про структуру її файлів (тобто в базі даних зберігаються тепер ще й метадані, що визначають структури звичайних даних, - схема бази даних), а також виконати довільний запит до цієї бази даних. В результаті, навіть якщо вдавалося домогтися працездатності розробленої СКБД, це означало всього лише винахід ще одного велосипеда, оскільки СКБД такого рівня існує велика кількість.

Таким чином, файлові інформаційні системи (ФІС) мали наступні недоліки:

• програміст працював з даними на рівні фізичного доступу до даних. Отже, повинен був добре розбиратися в механізмах роботи операційної системи. Це вимагало достатньо високої кваліфікації та знижувало продуктивність праці при розробці ІС;

• зміни в структурах даних через появу нових завдань призводило до необхідності зміни коду раніше написаних додатків. Таким чином, чим більшою була ФІС, тим більш повільніше вона змінювалась (еволюціонувала).

Рис. 1.4. Зміна структури запису: звичайний запис (а), збільшений запис (б)

Саме ці причини стримували повсюдне впровадження систем.