
- •Т_т Питання (бд) т_т
- •1. Інформація, дані, знання, аспекти роботи з даними. 1.1. Інформація, дані, знання
- •1.2. Аспекти роботи з даними
- •2. Поняття про інформаційні технології.
- •1.3. Поняття про інформаційні технології
- •3. Особливості та завдання іс.
- •1.4. Особливості та завдання іс Особливості інформаційних систем
- •Завдання інформаційних систем
- •4. Файлові інформаційні системи (фіс).
- •1.6. Файлові інформаційні системи (фіс)
- •5. Ідея скбд, відміни від фіс.
- •1.7. Ідея скбд, відміни від фіс
- •6. Визначення банку даних. Вимоги до БнД.
- •1.8. Визначення банку даних (БнД). Вимоги до БнД
- •7. Переваги централізації керування даними.
- •1.9. Переваги централізації керування даними
- •8. Життєвий цикл інженерного виробу.
- •2.1. Життєвий цикл інженерного виробу
- •9. Моделі життєвого циклу розробки іс (задачна модель, каскадна модель, спіральна модель).
- •2.2. Моделі життєвого циклу розробки іс
- •2.3. Задачна модель
- •2.4. Каскадна модель
- •2.5. Спіральна модель
- •10. Загальна технологія створення іс та ас.
- •2.6. Загальна технологія створення іс та ас
- •11. Основи побудови банків даних БнД.
- •2.7. Основи побудови банків даних БнД
- •Архітектура БнД
- •12. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства.
- •3.1. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства
- •13. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams).
- •3.2. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams)
- •Зовнішні сутності
- •Системи і підсистеми. Процеси
- •Накопичувачі даних
- •Потоки даних
- •Побудова ієрархії діаграм потоків даних Діаграма потоків даних dfd0
- •Діаграма потоків даних dfd1
- •Діаграма потоків даних dfd2
- •14. Матриці подій.
- •3.3. Матриці подій
- •15. Історичний розвиток технології sadt.
- •4.1. Історичний розвиток технології sadt
- •16. Склад функціональної моделі, ієрархія діаграм, типи зв’язків між функціями.
- •4.2. Склад функціональної моделі
- •4.3. Ієрархія діаграм
- •4.4. Типи зв'язків між функціями
- •(0) Тип випадкової зв'язності
- •(1) Тип логічної зв'язності
- •(2) Тип тимчасової зв'язності
- •(4) Тип комунікаційної зв'язності
- •(5) Тип послідовної зв'язності
- •(6) Тип функціональної зв'язності
- •17. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд.
- •5.1. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд
- •18. Модель «сутність-зв’язок».
- •5.2. Модель «Сутність - зв'язок»
- •19. Типи зв’язків.
- •5.3. Типи зв'язків
- •20. Степені зв’язку, залежність по коду.
- •5.4. Степені зв’язку, залежність по коду
- •Залежність за кодом
- •22. Композиція зв’язків.
- •5.6. Композиція зв'язків
- •23. Типи і підтипи (ролі).
- •5.7. Типи і підтипи
- •24. Поняття життєвого циклу об’єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц.
- •5.8. Поняття життєвого циклу об'єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц
- •25. Обмеження цілісності, бізнес-правила.
- •5.9. Обмеження цілісності. Бізнес-правила
- •Бізнес-правила
- •26. Локальні інфологічні моделі.
- •5.10. Локальні інфологічні моделі
- •27. Побудова глобальної інфологічної моделі.
- •5.11. Побудова глобальної інфологічної моделі
- •28. Базові поняття реляційних баз даних.
- •6.1. Базові поняття реляційних баз даних
- •Тип даних
- •Кортеж, відношення
- •Фундаментальні властивості відношень
- •29. Реляційна модель даних.
- •6.2. Реляційна модель даних
- •Цілісність сутності та посилань
- •Базисні засоби маніпулювання реляційними даними
- •30. Реляційна алгебра та її операції.
- •6.3. Реляційна алгебра та її операції
- •Загальна інтерпретація реляційних операцій
- •Замкнутість реляційної алгебри і операція перейменування Особливості теоретико-множинних операцій реляційної алгебри
- •Спеціальні реляційні операції
- •Операція обмеження
- •Операція взяття проекції
- •Операція з'єднання відношень
- •Операція поділу відношень
- •31. Реляційне числення на кортежах.
- •6.4. Реляційне числення на кортежах
- •Кортежні змінні та правильно побудовані формули
- •Цільові списки і вирази реляційного обчислення
- •32. Реляційне числення на доменах.
- •6.5. Реляційне числення на доменах
- •33. Аномалії та їх види.
- •7.2. Аномалії та їх види
- •Аномалія вставки (insert)
- •Аномалія оновлення (update)
- •Аномалія видалення (delete)
- •Перша нормальна форма
- •Друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •Четверта нормальна форма
- •П'ята нормальна форма
- •36. Ієрархічна мд.
- •8.1. Ієрархічна мд
- •Ієрархічна структура даних
- •Операції над ієрархічною структурою
- •Вибирання даних
- •Маніпулювання даними
- •Переваги та недоліки ієрархічної моделі
- •37. Мережна мд.
- •8.2. Мережна мд
- •Мережна структура даних
- •Операції над мережною структурою
- •Переваги та недоліки мережної моделі
- •38. Визначення банку даних (БнД).
- •9.1. Визначення банку даних (БнД)
- •39. Вимоги до БнД.
- •9.2. Вимоги до БнД
- •40. БнД як автоматизована система. Види забезпечення.
- •9.3. БнД як автоматизована система. Види забезпечення
- •41. Архітектура БнД.
- •9.4. Архітектура БнД
- •42. Адміністратор бд і його функції.
- •9.5. Адміністратор бд і його функції
- •43. Довідник даних.
- •9.6. Довідник даних
- •45. Централізація і децентралізація процесів обробки даних.
- •9.8. Централізація і децентралізація процесів обробки даних
- •46. Історія, роль та значення мови sql.
- •10.1. Історія, роль та значення мови sql
- •47. Мови опису даних і маніпулювання даними.
- •10.2. Мови опису даних і маніпулювання даними
- •Мова визначення даних
- •Мова маніпулювання даними
- •Мова керування даними
- •48. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними.
- •10.3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними
- •Операція вибірки (обмеження)
- •Операція проекції
- •Операція з'єднання
- •Операція об'єднання
- •Операція перетину
- •Операція різниці
- •Операція поділу
- •Операція декартового добутку
- •Оператор rename
- •49. Віртуальні атрибути і таблиці.
- •10.4. Віртуальні атрибути і таблиці
- •50. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete.
- •10.5. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete
- •Insert - вставка рядків у таблицю
- •Update - оновлення рядків у таблиці
- •Delete - видалення рядків в таблиці
- •51. Тригери та цілісність посилання.
- •13.1. Тригери та цілісність посилання
- •Доступ до старих і нових значень рядків
- •Тригери й транзакції
- •Вкладеність тригерів
- •Тригер для View
- •52. Збереженні процедури.
- •13.2. Збереженні процедури
- •53. Використання курсорів.
- •13.3. Використання курсорів
- •54. Usability, значення і міфи.
- •17.1. Usability, значення і міфи
- •55. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік).
- •17.2. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік)
- •Методологічні основи ік
- •Узагальнена структура інформації для проектування інтерфейсу ас:
- •Хто може проектувати ік
- •Нормативно-технічна база – стандарти ік
- •Стилі інтерфейсу
- •56. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу.
- •17.3. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу
- •57. Етапи проектування ік.
- •17.4. Етапи проектування ік
- •Аналіз діяльності користувача
- •Поопераційний аналіз ефективності ік
- •58. Методи і критерії оцінки ік.
- •17.5. Методи і критерії оцінки ік
- •Цілі та критерії оцінки користувацького інтерфейсу
- •10 Правил по проектуванню якісних ік (по David f. Kelly):
- •59. Структура зовнішньої пам’яті.
- •18.1. Структура зовнішньої пам’яті Особливості реляційних скбд
- •Набір базових структур
- •60. Зберігання таблиць.
- •18.2. Зберігання таблиць
- •61. Індекси та в-дерева.
- •18.3. Індекси та в-дерева
- •Інвертовані списки
5.3. Типи зв'язків
Крім сутностей, у нас використовуються зв'язки (рис. 5.1.).
Рис. 5.1. Зв'язки моделі
В моделі «Сутність-зв'язок» використовуються бінарні зв'язки, яких може бути три види:
один до одного 1:1 (рис. 5.2.);
один до багатьох 1:N (рис. 5.3.);
багато до багатьох M:N (рис. 5.4.);
Рис. 5.2. Зв'язок один до одного
Рис. 5.3. Зв'язок один до багатьох
Рис. 5.4. Зв'язок багато до багатьох
20. Степені зв’язку, залежність по коду.
5.4. Степені зв’язку, залежність по коду
Степінь зв'язку дозволяє контролювати її обов'язковість чи необов'язковість.
Наприклад, студент «обов'язково вчиться» у навчальній групі (рис. 5.5.).
Рис. 5.5. Позначення для обов'язковості
На рис.4.6. показано, що студент «не обов'язково» повинен бути старостою.
Рис. 5.6. Позначення для не обов'язковості
Але в навчальній групі обов'язково повинен бути староста (рис. 5.5.).
Залежність за кодом
Ключі не обов'язково є самостійними. Наприклад, «№ заліковки» запозичений, тому що навчальна група породжує ключі студентів та дозволяє їм отримати ключ (рис. 5.7.).
Рис. 5.7. «Студент» залежить за кодом від «навчальної групи»
Увага! У PowerDesigner-і замість позначки на рис. 5.8. використовується позначка з рис. 5.9.
Рис. 5.8. Відношення один до багатьох
Рис. 5.9. Відношення один до багатьох у PowerDesigner-і
21. N-арні зв’язки.
5.5. N-арні зв’язки
Рибалка (А) воліє ловити рибу (В) такою-то снастю (С) в такому-то водоймі (D). Відобразити такі види зв'язків можна різними способами (рис. 5.10. та рис. 5.11.).
Рис. 5.10. Пристрасть рибалки, варіант I
Тут використовується залежність по коду, додаючи дочірню сутність «Пристрасть рибалки».
Таблиця 5.1. Таблиця для рибалки
ІМ'Я РИБАЛКИ |
АДРЕСА |
ВІК |
В табл. 5.2. для відношення «Пристрасть рибалки» використовуються чотири атрибути, які всі запозичені та разом становлять складний ключ.
Таблиця 5.2. Таблиця для відношення «Пристрасть рибалки»
ІМ'Я РИБАЛКИ |
ВИД РИБИ |
№ СНАСТІ |
НАЗВА ВОДОЙМИ |
У другому варіанті на рис. 5.11. в таблиці необхідно п'ять полів: «ІМ'Я РИБАЛКИ», «ВИД РИБИ», «№ СНАСТІ», «НАЗВА ВОДОЙМИ» та «НОМЕР ПРИСТРАСТІ».
Рис. 5.11. Пристрасть рибалки, варіант II
22. Композиція зв’язків.
5.6. Композиція зв'язків
Під композицією зв'язків (КС) будемо розуміти такий бінарний зв'язок, який є логічним наслідком інших зв'язків. КС є надмірною і його треба видалити зі схеми БД, тому що його наявність може спричинити втрату цілісності.
Приклад того, як може БД втратити цілісність, навіть якщо немає композиції. Нехай задано відношення «Бути старостою» (рис. 5.12.).
Рис. 5.12. Відношення «Бути старостою»
Або задамо це відношення через таблиці.
Таблиця 5.3. Навчальна група
НОМЕР ГРУПИ |
КІЛЬКІСТЬ СТУДЕНТІВ |
СТАРОСТА |
КА-17 |
30 |
Стельмах Сергій Петрович |
В наступній табл. 5.4. отримали суперечливу інформацію.
Таблиця 5.4. Студент
НОМЕР ЗАЛІКОВКИ |
ПІБ |
БУТИ СТАРОСТОЮ |
КА-1740 |
Василенко Петро Тарасович |
КА-17 |
Для того, щоб отримати композицію розглянемо приклад на рис. 5.13.
Рис. 5.13. Композиція зв'язків
Зв'язок логічно випливає з двох інших зв'язків. Т.к. буде протиріччя через наявність «ескімоса», який обов'язково знайдеться.