
- •Т_т Питання (бд) т_т
- •1. Інформація, дані, знання, аспекти роботи з даними. 1.1. Інформація, дані, знання
- •1.2. Аспекти роботи з даними
- •2. Поняття про інформаційні технології.
- •1.3. Поняття про інформаційні технології
- •3. Особливості та завдання іс.
- •1.4. Особливості та завдання іс Особливості інформаційних систем
- •Завдання інформаційних систем
- •4. Файлові інформаційні системи (фіс).
- •1.6. Файлові інформаційні системи (фіс)
- •5. Ідея скбд, відміни від фіс.
- •1.7. Ідея скбд, відміни від фіс
- •6. Визначення банку даних. Вимоги до БнД.
- •1.8. Визначення банку даних (БнД). Вимоги до БнД
- •7. Переваги централізації керування даними.
- •1.9. Переваги централізації керування даними
- •8. Життєвий цикл інженерного виробу.
- •2.1. Життєвий цикл інженерного виробу
- •9. Моделі життєвого циклу розробки іс (задачна модель, каскадна модель, спіральна модель).
- •2.2. Моделі життєвого циклу розробки іс
- •2.3. Задачна модель
- •2.4. Каскадна модель
- •2.5. Спіральна модель
- •10. Загальна технологія створення іс та ас.
- •2.6. Загальна технологія створення іс та ас
- •11. Основи побудови банків даних БнД.
- •2.7. Основи побудови банків даних БнД
- •Архітектура БнД
- •12. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства.
- •3.1. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства
- •13. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams).
- •3.2. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams)
- •Зовнішні сутності
- •Системи і підсистеми. Процеси
- •Накопичувачі даних
- •Потоки даних
- •Побудова ієрархії діаграм потоків даних Діаграма потоків даних dfd0
- •Діаграма потоків даних dfd1
- •Діаграма потоків даних dfd2
- •14. Матриці подій.
- •3.3. Матриці подій
- •15. Історичний розвиток технології sadt.
- •4.1. Історичний розвиток технології sadt
- •16. Склад функціональної моделі, ієрархія діаграм, типи зв’язків між функціями.
- •4.2. Склад функціональної моделі
- •4.3. Ієрархія діаграм
- •4.4. Типи зв'язків між функціями
- •(0) Тип випадкової зв'язності
- •(1) Тип логічної зв'язності
- •(2) Тип тимчасової зв'язності
- •(4) Тип комунікаційної зв'язності
- •(5) Тип послідовної зв'язності
- •(6) Тип функціональної зв'язності
- •17. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд.
- •5.1. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд
- •18. Модель «сутність-зв’язок».
- •5.2. Модель «Сутність - зв'язок»
- •19. Типи зв’язків.
- •5.3. Типи зв'язків
- •20. Степені зв’язку, залежність по коду.
- •5.4. Степені зв’язку, залежність по коду
- •Залежність за кодом
- •22. Композиція зв’язків.
- •5.6. Композиція зв'язків
- •23. Типи і підтипи (ролі).
- •5.7. Типи і підтипи
- •24. Поняття життєвого циклу об’єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц.
- •5.8. Поняття життєвого циклу об'єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц
- •25. Обмеження цілісності, бізнес-правила.
- •5.9. Обмеження цілісності. Бізнес-правила
- •Бізнес-правила
- •26. Локальні інфологічні моделі.
- •5.10. Локальні інфологічні моделі
- •27. Побудова глобальної інфологічної моделі.
- •5.11. Побудова глобальної інфологічної моделі
- •28. Базові поняття реляційних баз даних.
- •6.1. Базові поняття реляційних баз даних
- •Тип даних
- •Кортеж, відношення
- •Фундаментальні властивості відношень
- •29. Реляційна модель даних.
- •6.2. Реляційна модель даних
- •Цілісність сутності та посилань
- •Базисні засоби маніпулювання реляційними даними
- •30. Реляційна алгебра та її операції.
- •6.3. Реляційна алгебра та її операції
- •Загальна інтерпретація реляційних операцій
- •Замкнутість реляційної алгебри і операція перейменування Особливості теоретико-множинних операцій реляційної алгебри
- •Спеціальні реляційні операції
- •Операція обмеження
- •Операція взяття проекції
- •Операція з'єднання відношень
- •Операція поділу відношень
- •31. Реляційне числення на кортежах.
- •6.4. Реляційне числення на кортежах
- •Кортежні змінні та правильно побудовані формули
- •Цільові списки і вирази реляційного обчислення
- •32. Реляційне числення на доменах.
- •6.5. Реляційне числення на доменах
- •33. Аномалії та їх види.
- •7.2. Аномалії та їх види
- •Аномалія вставки (insert)
- •Аномалія оновлення (update)
- •Аномалія видалення (delete)
- •Перша нормальна форма
- •Друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •Четверта нормальна форма
- •П'ята нормальна форма
- •36. Ієрархічна мд.
- •8.1. Ієрархічна мд
- •Ієрархічна структура даних
- •Операції над ієрархічною структурою
- •Вибирання даних
- •Маніпулювання даними
- •Переваги та недоліки ієрархічної моделі
- •37. Мережна мд.
- •8.2. Мережна мд
- •Мережна структура даних
- •Операції над мережною структурою
- •Переваги та недоліки мережної моделі
- •38. Визначення банку даних (БнД).
- •9.1. Визначення банку даних (БнД)
- •39. Вимоги до БнД.
- •9.2. Вимоги до БнД
- •40. БнД як автоматизована система. Види забезпечення.
- •9.3. БнД як автоматизована система. Види забезпечення
- •41. Архітектура БнД.
- •9.4. Архітектура БнД
- •42. Адміністратор бд і його функції.
- •9.5. Адміністратор бд і його функції
- •43. Довідник даних.
- •9.6. Довідник даних
- •45. Централізація і децентралізація процесів обробки даних.
- •9.8. Централізація і децентралізація процесів обробки даних
- •46. Історія, роль та значення мови sql.
- •10.1. Історія, роль та значення мови sql
- •47. Мови опису даних і маніпулювання даними.
- •10.2. Мови опису даних і маніпулювання даними
- •Мова визначення даних
- •Мова маніпулювання даними
- •Мова керування даними
- •48. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними.
- •10.3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними
- •Операція вибірки (обмеження)
- •Операція проекції
- •Операція з'єднання
- •Операція об'єднання
- •Операція перетину
- •Операція різниці
- •Операція поділу
- •Операція декартового добутку
- •Оператор rename
- •49. Віртуальні атрибути і таблиці.
- •10.4. Віртуальні атрибути і таблиці
- •50. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete.
- •10.5. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete
- •Insert - вставка рядків у таблицю
- •Update - оновлення рядків у таблиці
- •Delete - видалення рядків в таблиці
- •51. Тригери та цілісність посилання.
- •13.1. Тригери та цілісність посилання
- •Доступ до старих і нових значень рядків
- •Тригери й транзакції
- •Вкладеність тригерів
- •Тригер для View
- •52. Збереженні процедури.
- •13.2. Збереженні процедури
- •53. Використання курсорів.
- •13.3. Використання курсорів
- •54. Usability, значення і міфи.
- •17.1. Usability, значення і міфи
- •55. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік).
- •17.2. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік)
- •Методологічні основи ік
- •Узагальнена структура інформації для проектування інтерфейсу ас:
- •Хто може проектувати ік
- •Нормативно-технічна база – стандарти ік
- •Стилі інтерфейсу
- •56. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу.
- •17.3. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу
- •57. Етапи проектування ік.
- •17.4. Етапи проектування ік
- •Аналіз діяльності користувача
- •Поопераційний аналіз ефективності ік
- •58. Методи і критерії оцінки ік.
- •17.5. Методи і критерії оцінки ік
- •Цілі та критерії оцінки користувацького інтерфейсу
- •10 Правил по проектуванню якісних ік (по David f. Kelly):
- •59. Структура зовнішньої пам’яті.
- •18.1. Структура зовнішньої пам’яті Особливості реляційних скбд
- •Набір базових структур
- •60. Зберігання таблиць.
- •18.2. Зберігання таблиць
- •61. Індекси та в-дерева.
- •18.3. Індекси та в-дерева
- •Інвертовані списки
18. Модель «сутність-зв’язок».
5.2. Модель «Сутність - зв'язок»
Модель «сутність - зв'язок» (МСЗ) (entity - relation diagram - ERD) є неформальною моделлю предметної області (ПО) і використовується на етапі інфологічного проектування БД. Моделюються об'єкти ПО та їх взаємовідносини.
Переваги МСЗ:
відносна простота;
однозначність;
застосування природної мови;
доступність для розуміння.
Основне призначення МСЗ - семантичний опис ПО та подання інформації для обгрунтування вибору видів моделей і структур даних, які в подальшому будуть використані в інформаційній системі.
Для побудови МСЗ використовуються три основні конструктивні елементи для подання складових ПО - «сутність», «атрибут» і «зв'язок». Інформація про проект представляється з використанням графічних діаграм.
«Час» у складі конструктивних елементів відсутній, але може бути представлений у моделі за допомогою атрибутів (наприклад: «Дата народження»=«01.07.1995»).
Сутність - збірне поняття, деяка абстракція реально існуючого об'єкта, процесу або явища, про яке необхідно зберігати інформацію в системі.
Приклади сутностей:
матеріальні (підприємство, виріб, співробітники);
нематеріальні (опис явища, реферати наукових статей, опис структур даних).
У моделях МСЗ кожна розглянута сутність є основним місцем збору інформації про цю сутність.
Тип сутності визначає множину однорідних об'єктів, а «екземпляр сутності» - конкретний об'єкт з множини об'єктів.
Кожна сутність повинна мати назву. Наприклад, сутність «Студент».
Атрибут (А) - поіменована характеристика сутності. За допомогою атрибутів моделюються властивості сутностей (наприклад: сутність «Книга» має атрибути «Назва», «Автор» та «Рік видання»). Основна роль атрибутів - опис властивостей сутності. Інша роль - ідентифікація екземпляра сутності. Тобто кожен екземпляр сутності повинен мати унікальну назву. Як назва виступає один або декілька атрибутів. Наприклад, «Номер залікової книжки» або «Номер» та «Серія паспорту».
Зв'язок - засіб подання відношень між сутностями в моделі ПО. Тип зв'язку розглядається між типами сутностей, наприклад, між сутностями «Студент» і «Група» може бути зв'язок «Вчитися». Тобто введення зв'язку між двома сутностями відображає семантику деякого речення. В даному випадку, це «Навчання в групі». Конкретний екземпляр зв'язку даного типу існує між конкретними примірниками даних типів сутностей. Наприклад, «Коваленко навчається в КМ-01».
Властивості зв'язків у МСЗ:
підтримуються лише бінарні зв'язки. У загальному випадку в ПО можуть бути N-арні зв'язки між сутностями;
наявність ключа;
відсутність агрегатів (щодо атрибутів);
відсутність повторюваних груп (щодо атрибутів).
Коли задаються атрибути, ми в змозі визначити тип даних.
Нові типи даних називаються доменами (Domain). Домен «Курс» приймає значення від 1 до 6. Домен «Пори року» приймає значення від 1 до 4. Домен - це звуження типу даних (вводиться щоб системі (СКБД) було легше відстежувати цілісність). Якщо заданий домен, то можна не вводити дані, а вибирати з домену.