Накопичувачі даних
Накопичувач даних являє собою абстрактний пристрій для зберігання інформації, яку можна в будь-який момент помістити в накопичувач і через деякий час витягти, причому способи додавання та вилучення можуть бути будь-якими.
Накопичувач даних для ІС може бути реалізований фізично у вигляді таблиці в оперативній пам'яті, файлу на магнітному носії тощо. При аналізі та реінжинірингу накопичувач може мати і немашинну природу - картотека, документ тощо. Накопичувач даних на діаграмі потоків даних зображується, як показано на рис. 3.4.
Рис. 3.4. Накопичувач даних
Накопичувач даних ідентифікується літерою "D" і довільним числом. Назва накопичувача вибирається з міркування найбільшої інформативності для проектувальника. Накопичувач даних у загальному випадку є прообразом майбутньої бази даних. Опис даних, які зберігаються в накопичувачі, повинен бути пов'язаним з інформаційною моделлю.
Потоки даних
Потік даних визначає інформацію, передану через довільне з'єднання від джерела до приймача. Реальний потік даних може бути інформацією, що передається по кабелю між двома пристроями, що пересилаються по пошті листами, магнітними стрічками або дискетами, які переносяться з одного комп'ютера на інший тощо. Потік даних на діаграмі зображується лінією, закінчується стрілкою, що показує напрямок потоку (рис. 3.5.). Кожен потік даних має назву, що відображає його зміст. Слід уникати в назві використання слів «інформація» або «дані», тому-що система, яку ми аналізуємо, є інформаційною, що передбачає передачу та прийом інформаційних повідомлень.
Рис. 3.5. Потік даних
Побудова ієрархії діаграм потоків даних Діаграма потоків даних dfd0
Першим кроком при побудові ієрархії ДПД є побудова контекстних діаграм 0-го рівня (рис 3.6.). Зазвичай при проектуванні відносно простих ІС будується єдина контекстна діаграма із зіркоподібною топологією, в центрі якої знаходиться так званий головний процес (сама ІС), з'єднаний з приймачами і джерелами інформації, за допомогою яких з системою взаємодіють користувачі та інші зовнішні системи. Потоки - зовсім конкретні речі, які спочатку виражаються у вигляді документів та регламентованих повідомленнь. Слід згадати, що ІС - комплекс засобів для автоматизації або отримання інформації про що завгодно, відрізняється від інформаціних технологій - це деяка переробка інформації, та включає в себе ІС і людей.
Рис. 3.6. Діаграма потоків даних нульового рівня (DFD0) для аптеки
Якщо ж для складної системи обмежитися єдиною контекстною діаграмою, то вона буде містити дуже велику кількість джерел і приймачів інформації, які важко розташувати на аркуші паперу нормального формату, і крім того, єдиний головний процес не розкриває структури розподіленої системи.
Діаграма потоків даних dfd1
Для складних ІС будується ієрархія контекстних діаграм. При цьому контекстна діаграма 1-го рівня містить набір підсистем, з'єднаних потоками даних (рис. 3.7.).
Рис. 3.7. Діаграма потоків даних першого рівня (DFD1) для аптеки
Сенс DFD1, що кожну підсистему «Реєстратура», «Директобух», «Менеджер закупівель» та «Відділ кадрів» будуть робити різні люди. Така схема каже про те, що у цих чотирьох підсистем є загальні структури даних (але може бути і різниця). «Хвороба» - зайва структура. Але на першому етапі правильно буде, якщо цю структуру поки що сховати. На DFD1 виносяться лише загальні структури.
Якщо потрібно додати відділ «Гуртових продаж», але четвертого місця немає. Тоді є два виходи з даної ситуації:
у випадку наявності зайвого робочого місця, зробити щє один процес. Можна зробити структуру даних «Ціни» всередині відділу «Менеджер закупівель»;
зробити щє одне джерело інформації. Тимчасово в підсистемі «Менеджер закупівель» зробити введення інформації про необхідні продажи ліків. В цьому випадку сутність «Гуртові продажі» є зовнішнею.
Для кожної структури даних, існує робоче місце, на якому вносяться дані.