- •21. Ознаки трудової правосуб’єктності роботодавця
- •2. Майнові:
- •22. Поняття трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов’язаних із працею (підряду, доручення,авторського та ін.)
- •23. Зміст і форма трудового договору
- •24. Загальний порядок укладення трудового договору, його оформлення.
- •26. Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування
- •27. Суміщення професій (посад) та його значення.
- •29. Трудовий договір з молодим фахівцем.
- •30. Поняття та види переведень на іншу роботу.
- •31. Переміщення на інше робоче місце і його відмінність від переведення.
- •32. Зміна істотних умов праці та її правові наслідки.
- •33.Атестація працівників та її значення.
- •34.Поняття і випадки відсторонення від роботи.
- •35.Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •36.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •42.Поняття надурочних робіт і порядок їх застосування.
- •43. Поняття і види часу відпочинку.
- •44. Види відпусток за зу «Про відпустки»
- •45.Щорічна основна відпустка та порядок її надання.
- •46.Види шорічних додаткових відпусток та порядок їх надання
- •47.Нормування праці
- •48.Правове визначення поняття зароботньої плати та її струкутура
- •49. Сфери регулювання заробітної плати. Їх співвідношення.
- •50. Мінімальна заробітна плата та умови визначення її розміру.
- •51. Тарифна система та її елементи.
- •52. Системи заробітної плати.
- •55. Поняття і види компенсаційних виплат.
- •56. Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •61.Поняття і правова природа матеріальної відповідальності сторін труд. Договору, її відмінність від цивільно-правової відповідальності.
- •62. Підстава і умови матеріальної відповідальності прац. За шкоду, заподіяну майну роботод.
- •63. Види матеріальної відповідальності прац.
- •64. Визначення розміру шкоди, заподіяної прац., і порядок її відшкодув..
- •66. Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстава, умови, розміри.
- •67. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я на виробництві.
- •68. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди у трудових правовідносинах.
- •69. Поняття охорони здоров'я на виробництві, її правове забезпечення.
- •70. Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві.
- •71. Спеціальні правила охорони здоров'я на важких, небезпечних і шкідливих роботах.
- •72. Правила особливої охорони здоров'я та працездатності жінок і молоді на виробництві.
- •74. Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням
- •75.Поняття,види і причини виникнення трудових спорів.
- •76.Ктс, організація і компетенція.
- •81 Поняття і види трудових колективів. Їх повноваження
- •82. Правовий статус профспілок у сфері праці: загальна характеристика.
- •83. Права та обов’язки профспілок за Законом України « Про професійні спілки», їх права та гарантії діяльності.
- •84. Правовий статус організацій роботодавців у соціально – трудовій сфері: загальна характеристика.
- •85. Повноваження організацій роботодавців та їх об’єднань за Законом України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права та гарантії діяльності».
- •86. Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення
- •88. Пор. Уклад, зміни колект. Дог, строк його дії.
- •91. Порядок укладення, зміни угод.
- •92. Генеральна угода як акт соціального діалогу.
- •93. Відповідальність за порушення і невиконання колективного договору, угоди
- •94. Поняття, види та причини виникнення трудових спорів
- •95. Порядок вирішення колективних трудових спорів
- •96.Право на страйк та його обмеження. Порядок проведення страйку.
- •97. Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
- •98. Система органів, які здійснюють нагляд і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
32. Зміна істотних умов праці та її правові наслідки.
Зміна істотних умов праці без згоди працівника допускається тільки у випадках змін в організації виробництва та праці. Якщо ж такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.
Таким чином, при змінах в організації виробництва і праці власник має право без згоди працівника змінювати істотні умови праці, а саме: системи та розміри оплати праці, зменшувати надані пільги, змінювати режим роботи, встановлювати або скасовувати неповний робочий час, суміщення професій, змінювати розряди і найменування посад тощо (ч. 3 ст. 32 КЗпП ).
Істотні умови праці: заробітна плата, пільги та компенсації, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, скорочення педагогічного навантаження працівникам середніх загальноосвітніх та інших навчально-виховних закладів, введення контрактної форми трудового договору тощо.
ч. 3 ст. 32 КЗпП на власника покладені обов'язки попередити працівника за два місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також зміну істотних умов праці працівника.
Про таку зміну повинен бути наказ про зміну істотних умов праці у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.
Працівник може прийняти пропозицію та продовжувати роботу при змінених істотних умовах праці, але може й відмовитися від продовження роботи у зв'язку зі змінами істотних умов праці з наслідками, що випливають. Двомісячний строк передбачено для того, щоб працівник міг знайти собі іншу роботу, якщо його не влаштовує зміна істотних умов праці.
Протягом двох місяців від усіх відповідних працівників доцільно одержати письмову заяву про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці або про їхню відмову працювати в нових умовах. При цьому працівник має право будь-коли змінити своє рішення.
Працівники, що відмовилися продовжувати роботу у зв'язку зі змінами істотних умов праці, підлягають звільненню на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП . До трудової книжки працівника вноситься відповідний запис .
33.Атестація працівників та її значення.
Атестація працівників — найважливіша складова системи роботи з кадрами, з допомогою якої керівник має змогу вдосконалювати кадровий склад підприємства, установи чи організації.
Атестації підлягають особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі або організації понад один рік.
Не підлягають атестації працівники, які працюють на підприємстві, в установі чи організації або на посаді менше року, вагітні жінки, керівники державних підприємств, яких призначає на посаду Кабінет Міністрів України, а також особи передпенсійного віку. Слід зазначити, що працівники перед пенсійного віку і вагітні жінки можуть за власним бажанням пройти атестацію.
Атестація працівників здійснюється в індивідуальному порядку. На кожного з них складається відгук-характеристика, яку підписує безпосередній керівник, і заповнюється атестаційний лист.
Не пізніше ніж за два тижні до початку атестації працівник, що підлягає атестації, повинен бути ознайомлений зі своїм відгуком-характеристикою. Якщо працівник не згоден з її змістом, керівник виносить її на обговорення трудового колективу структурного підрозділу, пропозиції якого разом з характеристикою подаються атестаційній комісії. Атестаційний лист і відгук-характеристика подаються атестаційній комісії не пізніше ніж за три дні до початку атестації.
Рішення атестаційної комісії ухвалюється відкритим голосуванням у відсутності працівника, який проходить атестацію. Результати атестації визначаються шляхом голосування. Засідання атестаційної комісії вважається правомочним у присутності 2/3 її складу.