- •21. Ознаки трудової правосуб’єктності роботодавця
- •2. Майнові:
- •22. Поняття трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов’язаних із працею (підряду, доручення,авторського та ін.)
- •23. Зміст і форма трудового договору
- •24. Загальний порядок укладення трудового договору, його оформлення.
- •26. Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування
- •27. Суміщення професій (посад) та його значення.
- •29. Трудовий договір з молодим фахівцем.
- •30. Поняття та види переведень на іншу роботу.
- •31. Переміщення на інше робоче місце і його відмінність від переведення.
- •32. Зміна істотних умов праці та її правові наслідки.
- •33.Атестація працівників та її значення.
- •34.Поняття і випадки відсторонення від роботи.
- •35.Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •36.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •42.Поняття надурочних робіт і порядок їх застосування.
- •43. Поняття і види часу відпочинку.
- •44. Види відпусток за зу «Про відпустки»
- •45.Щорічна основна відпустка та порядок її надання.
- •46.Види шорічних додаткових відпусток та порядок їх надання
- •47.Нормування праці
- •48.Правове визначення поняття зароботньої плати та її струкутура
- •49. Сфери регулювання заробітної плати. Їх співвідношення.
- •50. Мінімальна заробітна плата та умови визначення її розміру.
- •51. Тарифна система та її елементи.
- •52. Системи заробітної плати.
- •55. Поняття і види компенсаційних виплат.
- •56. Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •61.Поняття і правова природа матеріальної відповідальності сторін труд. Договору, її відмінність від цивільно-правової відповідальності.
- •62. Підстава і умови матеріальної відповідальності прац. За шкоду, заподіяну майну роботод.
- •63. Види матеріальної відповідальності прац.
- •64. Визначення розміру шкоди, заподіяної прац., і порядок її відшкодув..
- •66. Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстава, умови, розміри.
- •67. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я на виробництві.
- •68. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди у трудових правовідносинах.
- •69. Поняття охорони здоров'я на виробництві, її правове забезпечення.
- •70. Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві.
- •71. Спеціальні правила охорони здоров'я на важких, небезпечних і шкідливих роботах.
- •72. Правила особливої охорони здоров'я та працездатності жінок і молоді на виробництві.
- •74. Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням
- •75.Поняття,види і причини виникнення трудових спорів.
- •76.Ктс, організація і компетенція.
- •81 Поняття і види трудових колективів. Їх повноваження
- •82. Правовий статус профспілок у сфері праці: загальна характеристика.
- •83. Права та обов’язки профспілок за Законом України « Про професійні спілки», їх права та гарантії діяльності.
- •84. Правовий статус організацій роботодавців у соціально – трудовій сфері: загальна характеристика.
- •85. Повноваження організацій роботодавців та їх об’єднань за Законом України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права та гарантії діяльності».
- •86. Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення
- •88. Пор. Уклад, зміни колект. Дог, строк його дії.
- •91. Порядок укладення, зміни угод.
- •92. Генеральна угода як акт соціального діалогу.
- •93. Відповідальність за порушення і невиконання колективного договору, угоди
- •94. Поняття, види та причини виникнення трудових спорів
- •95. Порядок вирішення колективних трудових спорів
- •96.Право на страйк та його обмеження. Порядок проведення страйку.
- •97. Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
- •98. Система органів, які здійснюють нагляд і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
95. Порядок вирішення колективних трудових спорів
Регламентується ЗУ „Про порядок вирішення колект. Труд. спорів (конфліктів)” від 3.03.1998 р. Відповідно до ст.2 цього закону, кол. Труд. спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соц.-труд. відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соц..-екон. умов праці та виробничого побуту, укл. чи зміни колект. дог., угоди, виконання кол. дог. або окремих її положень, невиконання вимог з-тва про працю.
ст.4 закону-при виникн. труд. спору вимоги найманих прац. формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих прац. або форм. шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів труд. колективу підпр. Власник або уповн. ним орган зобов’язаний розглянути вимоги найманих прац. та повідомити їх представ. про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.
Розгляд кол. труд. спору з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту здійснюється примирною комісією, а у разі неприйняття рішення у встановлені законом строки – трудовим арбітражем. Трудовим арбітражем розглядаються і спори про виконання колективного договору, угоди або окремих її положень, а також про невиконання вимог з-тва про працю.
Примирна комісія утв. за ініціативою однієї із сторін на виробничому рівні у 3-денний, на галузевому чи територіальному рівні у 5-ти денний, на національному рівні – у 10-денний строк з моменту виникнення кол. труд. спору з однакової к-сті предст. сторін. Кол. труд. спори розгул. виробничою примир. комісією у 5-денний, галуз. та територ. – у 10-денний, прим. комісією на нац.. у рівні – у 15 денний строк з моменту утв. комісій. Труд. арбітраж – це орган, який скл. із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті труд. спору. Труд арб утв. з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника у 3-денний строк у разі: 1) неприйняття прим. Ком. погодженого рішення щодо вирішення кол. труд. спору про встановл. нових або зміну існуючих соц-екон. умов праці та виробн. побуту, а також про укл. чи зміну кол. дог.; 2) виникн. Кол. труд. спору про виконання кол. дог, угоди або окремих її положень, про невиконання вимог з-тва про працю. До складу труд. арбітр. не можуть входити ос., які є предст. сторін кол. труд. спору, або ос., які зацікавлені в його однобічному вирішенні. Кол. труд. спір розгул. Труд. арбітражем з обов’язковою участю предст. сторін, а в разі потреби – предст. інших заінтересованих орг. та о-цій. Труд. арб. повинен прийняти рішення у 10-денний строк з дня його ств., цей строк може бути продовжено до 20 днів.
Нац. служба посередництва і примирення-повноваження: аналіз вимог працівників, виявлення і узагальнення причин кол. труд. спорів; підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні кол. труд. спорів; посередництво у вирішенні кол. труд. спору; залучення до участі в примирних процедурах нар. Деп.. У., представ. Держ. влади, органів місц с-ння. Рішення про оголошення страйку на п-тві прийм. заг. зборами найм. прац. шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найм. прац. або 2/3 делегатів конференції. Орган (особа), який очолює страйк, зобов’язаний письмово попередити власн. або уповн. ним орган не пізніше як за 7 днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому в-цтві – за 15 днів.