91. Порядок укладення, зміни угод.

див. пит. 88+ Угода (генеральна, галузева, регіональна) підписується уповноваженими представниками сторін не пізніш як через 10 днів після завершення колективних переговорів.

92. Генеральна угода як акт соціального діалогу.

від 9 лист.2010р ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА про регулюв. основн. принципів і норм реалізації соц-екон. політики і труд. відносин в Україні на 2010—2012 р. Угоду уклад. між Стороною власників в особі КМУ та Спільного предст.органу сторони робо-ців на нац..рівні (Стор. власників), з 1 стор., та Стороною профспілок в особі Спільного предст. органу всеукр.профспілок та просп.. об’єдн. для ведення колект. переговорів та соц.. діалогу на нац.. рівні, з 2 стор..Стор., визнаючи соц.. діалог як загальновизнану форму співпраці КМУ, профспілок і роб-ців на принципах рівнопр. партнерства з метою виріш. пит.. у сфері соц.., екон. і труд. відносин та вважаючи за необхідне забезп. його подальший розвиток і ефективність, домовилися: соц.. діалог здійсн. у формі обміну інфою, консультацій, переговорів, узгоджув. нарад, робочих зустрічей, засідань за круглим столом, гром. слухань з пит.. здійсн. держ. соц.. та екон. політики, у тому числі проектів ЗУ, конвенцій МОП, які подаються на ратифікаціюВРУ. Полож.Генер. угоди діють безпосередньо і є обов. для всіх суб'єктів, що перебув.у сфері дії сторін, які підписали угоду.

93. Відповідальність за порушення і невиконання колективного договору, угоди

Ст.16 ЗУ «Про колективні договри і угоди»

На осіб, які представляють власника або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зобов'язання щодо колективного договору, угоди, накладається штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

На вимогу профспілок, іншого уповноваженого трудовим колективом органу власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вжити заходів, передбачених законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов'язання щодо колективного договору, угоди.

94. Поняття, види та причини виникнення трудових спорів

Під труд. спорами слід розуміти неврегульовані в результаті взаємних переговорів суперечності, які виникають з приводу застосування або зміни умов праці. Вони розглядаються в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

За змістом всі трудові спори поділяються на індивідуальні(Інд.) і колективні(Кол). Змістом інд. Труд. спору є вимога про поновлення або визначення прав індивід. працівн. Як правило, такі спори виникають з приводу застосування норм-пр. актів про працю і норм.-пр. дог. (колект. договір). Разом з тим інд. Труд. спір може виникнути і з приводу встановлення нових умов або зміни існуючих умов праці.Змістом кол. Труд. спорів є вимога про встановлення нових або зміну існуючих умов праці, які стосуються всіх працівн. підприємства або його структурного підрозділу, а також виконання конкретних зобов'язань роботод. стосовно всього труд. колект. чи його частини.

За характером трудові спори поділяються на позовні(п.) та непозовні(н). До спорів п. х-ру відносяться суперечності, що виникають у зв'язку із застосуванням нормативних актів. В ході їх вирішення працівник домагається (пред'являє позов) поновлення чи визнання за ним конкретного права. До спорів н. х-ру належать суперечності, що виникають з приводу зміни діючих або встановлення нових умов праці.

Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів регулюється главою 15 КЗпП України.

Згідно з чинним законодавством індивідуальні трудові спори розглядаються такими органами:

1) комісіями по трудових спорах (КТС);

2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Порядок, передб. гл. 15 КЗпП У, поширюється на інд. Труд. спори прац. усіх підпр., уст., о-цій незалежно від форми труд дог, форми власності, виду д-сті і галузевої приналежності. Встановл. порядок не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюються спеціальним законодавством.