
- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Розкрити місце трипільської культури в історії України.
- •Розкрити причини розпаду первіснообщинного ладу і зародження ранньокласового суспільства.
- •Охарактеризувати заняття і побут праслов'янського населення.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов'ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов'ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період становлення її .
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З'ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов'ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам'ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о Законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З'ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України.
- •Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.
- •Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у XIV – першій половині XVI століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у XIV – першій половині XVI століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI - перша половина XVII століття).
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII століття).
- •Розглянути розвиток української народності в XIV - першій половині XVII століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець XVI - перша половина XVII століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України XIV – першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець XVI - початок XVII ст.).
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, характер, рушійні сили та результати вирішальних битв визвольної війни українського народу середини XVII століття.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З'ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини XVII - XVIII століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині XIX століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні XIX століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку XIX століття.
- •Проаналізувати розвиток руху декабристів у Російській імперії та в Україні.
- •З'ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці XVIII – в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати сутність реформ 1860-1870-х років у Російській імперії та їх вплив на розвиток України.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України в другій половині XIX століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів другої половини XIX століття в Україні.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі українського суспільства другої половини XIX століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині xiXстоліття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині XIX століття.
- •Виявити вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на розвиток робітничого і селянського руху в Україні та антиурядові виступи в збройних силах імперії.
- •Проаналізувати аграрну реформу Столипіна та результати запровадження її в Україні.
- •Охарактеризувати соціально-економічне та воєнно-політичне становище України в роки Першої світової війни.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику гетьмана Павла Скоропадського.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Директорії.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Дати оцінку політичним подіям жовтня 1917 року в Росії та розкрити причини перемоги радянської влади в Україні в революції 1917 - 1920-х років.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 - 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Проаналізувати необхідність, сутність і наслідки запровадження нової економічної політики в Україні.
- •З'ясувати сутність, напрями і результати впровадження політики українізації в урср.
- •Охарактеризувати політику індустріалізації більшовиків в Україні: довести необхідність її реалізації, розкрити сутність, етапи проведення й результати.
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 - 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п'ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні у 1939 - 1941роках.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни уроки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 - 1944 років в Україні.
- •Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.
- •Розкрити значення радянського тилу в забезпеченні перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
- •Розкрити роль учасників радянського руху Опору - партизан і підпільників України - у забезпеченні загальної перемоги над фашистською Німеччиною.
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Проаналізувати діяльність учасників оун-упа в умовах Другої світової війни;навести оцінки її ролі у вітчизняній історії, запропоновані істориками -науковцями.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років.
- •Проаналізувати сутність реформ 1950-х-початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 - першої половини 1980-х років.
- •Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 - 1991 роки).
- •Проаналізувати політичний розвиток України в умовах незалежності (кінець XX- початок XXI століття).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінецьXx - початок XXI століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець XX – початок XXI століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці XX - на початку XXI століття.
Розкрити роль учасників радянського руху Опору - партизан і підпільників України - у забезпеченні загальної перемоги над фашистською Німеччиною.
Движение сопротивления на захваченной вермахтом территории Украины началось с первых дней ведения оккупационного режима. Угроза развертывания широкомасштабной народной войны в своем тылу серьезно — встревожила захватчиков. 16 сентября 1941 г. начальник штаба Верховного главнокомандования вермахта В.Кейтель издал указ о применении серьезных мер против движения сопротивления.
Первым на путь вооруженной борьбы с захватчиками на оккупированной территории Украины стали бойцы и командиры Красной Армии, партизаны и подпольщики советского движения сопротивления. Для подпольной работы на оккупированной территории республики было привлечено более 26 тыс. коммунистов, около 3 тыс. комсомольцев.
Особое внимание уделялось формированию партизанских отрядов. Уже в первые месяцы войны было организовано и оставлено в тылу врага 883 отряда, 1700 диверсионных и разведывательных групп. В западные и некоторые области Правобережной Украины через линию фронта было направлено 13 тыс. коммунистов и 8,5 тыс. комсомольцев.
Для координации борьбы в тылу врага 30 мая 1942 г. постановлением ГКО был образован Центральный штаб партизанского движения при Ставке Верховного Главнокомандования. Этим же постановлением образовывался Украинский штаб партизанского движения во главе с Т.А.Строкачем. В истории войны навсегда останутся подвиги молодых подпольщиков ("Молодая гвардия" в Краснодоне, "Партизанская искра" в селе Крымки на Николаевщине, группа С.Матекина из Донецка и др.). В период 1941-1944 гг. на территории Украины действовало более 3 тыс. партийно-советских подпольных групп и организаций численностью более 100 тыс. человек. В советском партизанском движении Украины действовали 46 партизанских объединений, около 2 тыс. отрядов и диверсионных групп, в которых насчитывалось почти 500 тыс. бойцов и командиров. Вражеский тыл расшатывали большие, хорошо вооруженные и руководимые Центром рейдовые соединения под командованием С.Ковпака, О.Сабурова, А.Федорова, Н.Наумова и др. Советские партизаны и подпольщики, используя тактику активных боевых действий, "рельсовой войны", диверсий, саботажа внесли весомый вклад в разгром захватчиков, ликвидацию оккупационной администрации, в освобождение вместе с частями Красной Армии городов и сел Украины. Это было народное, по своему характеру, движение, в котором принимали участие патриоты, независимо от возраста, положения, происхождения. Партизанская война стала для оккупантов настоящим бичом, сильно влияющим на моральный дух армии. Гитлеровцы называли партизанскую борьбу "регулярным вторым фронтом"
Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
В Великой Отечественной войне невиданное раньше испытание обрушилось на духовные силы народа.
С первых дней Великой Отечественной войны на службу победе, защите Родины были поставлены все достижения отечественной культуры, науки и техники. Страна превращалась в единый боевой лагерь. Все сферы культуры должны были подчиняться задачам борьбы с врагом. Деятели культуры сражались с оружием в руках на фронтах войны, работали во фронтовой печати и агитбригадах. Свой вклад в победу вносили представители всех направлений культуры. Многие из них отдали жизнь за Родину, за победу. Это был небывалый социальный и духовный подъем всего народа.
Деятели украинской литературы и искусства стремились своими произведениями поднять боевой дух солдат, укрепить веру в победу. Многие литераторы добровольно отправились на фронт, чтобы с оружием в руках бить врага.
Из числа советских писателей Украины было сформировано три бригады для выступлений в воинских частях, госпиталях, промышленных предприятиях. За годы войны украинские писатели написали свыше 120 книг, сборников, брошюр. Писатели работали военными корреспондентами и редакторами военных газет.