
- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Розкрити місце трипільської культури в історії України.
- •Розкрити причини розпаду первіснообщинного ладу і зародження ранньокласового суспільства.
- •Охарактеризувати заняття і побут праслов'янського населення.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов'ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов'ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період становлення її .
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З'ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов'ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам'ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о Законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З'ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України.
- •Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.
- •Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у XIV – першій половині XVI століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у XIV – першій половині XVI століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI - перша половина XVII століття).
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII століття).
- •Розглянути розвиток української народності в XIV - першій половині XVII століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець XVI - перша половина XVII століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України XIV – першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець XVI - початок XVII ст.).
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, характер, рушійні сили та результати вирішальних битв визвольної війни українського народу середини XVII століття.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З'ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини XVII - XVIII століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині XIX століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні XIX століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку XIX століття.
- •Проаналізувати розвиток руху декабристів у Російській імперії та в Україні.
- •З'ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці XVIII – в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати сутність реформ 1860-1870-х років у Російській імперії та їх вплив на розвиток України.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України в другій половині XIX століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів другої половини XIX століття в Україні.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі українського суспільства другої половини XIX століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині xiXстоліття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині XIX століття.
- •Виявити вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на розвиток робітничого і селянського руху в Україні та антиурядові виступи в збройних силах імперії.
- •Проаналізувати аграрну реформу Столипіна та результати запровадження її в Україні.
- •Охарактеризувати соціально-економічне та воєнно-політичне становище України в роки Першої світової війни.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику гетьмана Павла Скоропадського.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Директорії.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Дати оцінку політичним подіям жовтня 1917 року в Росії та розкрити причини перемоги радянської влади в Україні в революції 1917 - 1920-х років.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 - 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Проаналізувати необхідність, сутність і наслідки запровадження нової економічної політики в Україні.
- •З'ясувати сутність, напрями і результати впровадження політики українізації в урср.
- •Охарактеризувати політику індустріалізації більшовиків в Україні: довести необхідність її реалізації, розкрити сутність, етапи проведення й результати.
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 - 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п'ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні у 1939 - 1941роках.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни уроки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 - 1944 років в Україні.
- •Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.
- •Розкрити значення радянського тилу в забезпеченні перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
- •Розкрити роль учасників радянського руху Опору - партизан і підпільників України - у забезпеченні загальної перемоги над фашистською Німеччиною.
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Проаналізувати діяльність учасників оун-упа в умовах Другої світової війни;навести оцінки її ролі у вітчизняній історії, запропоновані істориками -науковцями.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років.
- •Проаналізувати сутність реформ 1950-х-початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 - першої половини 1980-х років.
- •Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 - 1991 роки).
- •Проаналізувати політичний розвиток України в умовах незалежності (кінець XX- початок XXI століття).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінецьXx - початок XXI століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець XX – початок XXI століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці XX - на початку XXI століття.
Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.
Киевская Русь была мощным средневековым государством. Она имела наибольшую территорию в тогдашней Европе. Крупнейший город – Киев насчитывал 50 тыс. жителей и превосходил Лондон и Париж вместе взятые.
Киевская Русь оставила яркий след в мировой истории. Выйдя на историческую арену военными походами, она постепенно перешла от вооружённых схваток с соседними странами к равноправному участию в политической жизни Европы и Близкого Востока. Князья Руси заключали соглашения с Византией, Германской империей, Польшей, Венгрией. Киевская Русь играла весомую роль в международных отношениях Европы:
часто её вмешательства в тот или иной конфликт было достаточно, чтобы погасить его. Военное могущество Руси стало щитом, о который разбивались многочисленные орды степных кочевых племён — печенегов, торков, половцев, которые вторгались с востока в Приазовье и Причерноморье и намеревались двигаться дальше на запад.
Высокий международный авторитет и военная мощь Киевской Руси сочетались с высоким уровнем экономического развития. Развитыми к тому времени были земледелие, скотоводчество, ремёсла, промыслы. Купцы-русичи были известны чуть ли не во всём тогдашнем мире.
Киевская Русь установила торговые, политические, культурные связи со многими европейскими странами: Болгарией, Чехией, Польшей, Венгрией, Византией, Норвегией, Швецией, Францией, Англией.
Поддерживала отношения со странами Кавказа и Закавказья, а также с арабским Востоком.
Князья Руси имели широкие династические связи с византийским и европейскими дворами. Часто инициаторами этих связей выступали правители европейских государств, искавшие союза с мощной Русью. В “Слове о законе и благодати” его автор митрополит Иларион так охарактеризовал положение своего государства: “...его знают и слышат во всех концах земли.
Киевская Русь прекратила существование под ударами полчищ монголо-татар.
Непосредственным наследником её политических и культурных традиций стало Галиико-Волынское княжество.
Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.
В конце ХП - нач. ХШ ст. в степях Монголии сложилась сильная держава. Объединение монгольских союзов возглавил Темучин, который в 1206 г. был избран Чингис-ханом (великим ханом). Практически сразу монгольская верхушка начала завоевательные походы против соседних стран. В 1223 г в битве на реке Калке 25-тыс. монгольское войско во главе с Джебе и Судебеем разгромило дружины южнорусских князей. Через полтора десятилетия внук Чингис-хана Батый начал завоевание княжеств Киевской Руси. На протяжении 1237-1238 гг. монголы завоевали Северо-Восточную Русь. В 1239-1240 гг. Батый захватывает юго-западную Русь: Переяслав, Чернигов и окружает Киев.
Единственный раз для взятия русского города Батыю пришлось сосредоточить все свои силы. 74 дня киевляне защищали свой город. Последние защитники укрылись в Десятинной церкви и погибли под ее обломками. После взятия Киева монголо-татары разорили Галицко-Волынское княжество. В 1241-1242 гг. войска Батыя пошли в Западную Европу (были разграблены земли Польши, Венгрии, Чехословакии, Молдавии, Сербии, Хорватии, Боснии). Батый дошел до Адриатического моря и повернул обратно. В низовьях Волги монголы основали свою державу - Орду (в исторической литературе она часто называется Золотой Ордой) Древнерусское государство перестало существовать.
Русские земли попали в вассальную зависимость от золотоордынских ханов. Князья должны были ехать к хану на поклон и получать от него ярлык (грамоту) на княжение. За это они должны были платить дань, подносить хану богатые дары и по его приказу выступать в поход со своими войсками.
Княжества Среднего Поднепровья - Киевское, Черниговское и Переяславское - во время нашествия Батыя понесли большие потери. С середины XIII СТ. Киевом правили или татарские баскаки или князья - непосредственные ставленники золотоордынских ханов. Киев утратил и значение религиозного центра Руси. Митрополит из Киева переехал во Владимир - на -Клязьме, а потом в Москву. Переяславское княжество после нашествия Батыя перестает упоминаться в исторических источниках.
Галицко-Волынское княжество вследствие нашествия было разорено, но оно оставалось самым сильным из юго-западных княжеств, его зависимость была меньшей, чем других княжеств. Здесь не было постоянных баскаков, не было фискальных переписей населения.
Последствия монголо-татарского нашествия по-разному освещаются в исторической литературе. С точки зрения советского ученого Гумилева Л Н. -золотоордынского ига не было, а был союз Руси с Ордой, так как русские князья использовали Золотую Орду в борьбе за власть, и каждый князь был относительно независим, имел собственную дружину и чеканил монету.
С точки зрения других историков - последствия ига были исключительно тяжелыми, так как: резко сократилось население страны; уничтожены и разграблены многие города - всего 49 из 74, в 14 из них жизнь не возобновилась; пришло в упадок ремесло. Ослабление обороноспособности Руси повлекло за собой учащение набегов на Русь польских, венгерских, немецких и др. феодалов. Нашествие сильно затормозило, но не остановило развитие славянских земель.