4. Схарактеризуйте давньогрецький і римський варіанти античності.

Під поняттям «античний світ» розуміють період від ІІ тисячоліття до н.е. до кінця V ст. н.е. Він включає в себе дві країни – Грецію та Рим. І хоча крім них існували ще старіші держави – Єгипет, Вавилон, Індія, Китай тощо – їхня культура та література довгий час були мало відомими у західноєвропейських країнах. Водночас популярність античної цивілізації вже з часів Середньовіччя зростала з кожним століттям, а греко-римська література стала основою для майже всіх літератур народів Західної Європи.

Культура Давньої Греції є витоком античної культури. Давні греки створили культуру, що була названа у більш пізній час "грецьким дивом". Майже кожне завоювання грецької культури досягло таких висот, що лягло в основу багатьох сторін європейської культури в самих різних її сферах. Для цього було багато причин.

Суттєвий вплив на особливості культури Греції мало вигідне географічне положення, що сприяло розвитку торгівлі та іншим зовнішнім стосункам. Однією з особливих причин, що зумовили розвиток культури Греції, була колонізація і пов'язана з нею торгівля. Колонізація дала можливість грекам набути нового погляду на світ, відмінного від їх первісних вірувань, порівняти свій світ і світ інших народів.

У VIII - VI ст. до н.е. у Греції формуються рабовласницькі держави-поліси. Греки вважали відсутність полісів в інших народів рисою варварства, їх моральної недорозвиненості (Аристотель). Жити по-людськи для греків означало жити в полісі, брати участь у полісному житті. Раби, котрі не мали права брати участь в житті полісу, людьми не вважалися. На території Стародавньої Греції існувало декілька сот полісів. У середньому кожний з них займав територію не більше 300 квадратних кілометрів і приблизно мав 10-15 тис. населення. Один з найбільших полісів Афінський.

У грецькій міфології боги людяні і людиноподібні. Тому серед різних міфологій світу грецька стала найбільш привабливою. У грецькій міфології боги часто поводять себе як прості смертні, тому у світі олімпійської релігії людина почувала себе досить комфортно.

Римська античність сприйняла багато елементів давньогрецької культури. Так, римська міфологія значною мірою повторює грецьку: до неї включені олімпійські боги, частина з яких подібна до римських і носить їхні імена. Архітектура Риму використовує грецькі ордерні форми. У римській філософії поєднуються принципи різних учень грецьких мислителів. Наприклад, грецьких філософів наслідують Сенека та Марк Аврелій.

Але в той же час римській культурі притаманна самобутність. Склавшись, як і грецька, на основі громадянської общини (що сприяло взаємовпливу грецької та римської культур), римська культура відрізнялася від грецького полісу, зокрема тим, що формувалась в умовах безперервних завойовницьких війн і будувалася за зразком патріархальної сім'ї, де батько мав необмежену владу. В результаті цього склались особливі риси колективного духу римлян: непохитність, практицизм, приземленість (на відміну від поетично-споглядального духу греків), схильність до порядку, залізної дисципліни, культ влади та державності. Серед особистісних якостей людини найбільше цінувалися мужність, стійкість, вірність обов'язку, сміливість. Для римлянина вищою гідністю було служити суспільству, а вищою нагородою у службі Риму для людини є пошана та всенародне схвалення.