87. Сутність геометричного нівелювання.

Нівелювання – це сукупність вимірювань, які виконуються для визначення висот точок

земної поверхні. Під час нівелювання спочатку визначають перевищення точок, а потім знаходять висоти над прийнятою, початковою, рівневою поверхнею,висота якої відома.

Нівелювання буває

1. Геометричне

2. Тригонометричне

3. Фізичне

Геометричне – основане на визначені перевищ за допомогою горизонтального променів візування.

Використовують нівеліри та рейки з поділками.

Якщо перевищення h визначають у напрямку АВ, то точку А називають задньою, а В передньою. Розрізняють методи геометричного нівелювання із середини і прямо. Метод нівелювання із середини: встановлють рейки на башмаках або кілочках у двох точках, а нівелір - на штативі між ними . Відстані від нівеліра до рейок залежать від необхідної точності нівелювання і умов місцевості, але повинні бути приблизно рівні і не більше 100-150 м. Перевищення h однієї точки над іншою визначається різницею відліків а і b по рейках, так що h = a - b. Також потрібно дотримуватися дві головні умови:

першу головну умову: вісь рівня й візирна вісь повинні бути між собою паралельні.

Друга головна умова: при фокусуванні труби візирна вісь повинна зберігати незмінне положення. Крім того, для зручності роботи з нівеліром необхідно, щоб вісь рівня була перпендикулярна до вертикальної осі обертання алідадной частини.

88. Міжнародне розграфлення карт масштабу 1:1000000 Розграфлення – це система поділу топокарт на частини з метою одержання карт більш крупного масштабу . 1:1000000 – це основа для одержання інших карт. Паралелі проводять через кожні 4˚ від екватора на пд. І пн.. смуга між двома суміжними паралелями – колона, пояс або ряд. Колони позначаються арабськими цифрами від 1 до 60, починаючи від меридіану 180° з заходу на схід. Смуга між суміжними меридіанами – колона. Рахунок ведуть від 180-го меридіану( поблизу району Курил. Островів). На відміну від зон, колони ведуть не від 0˚, а від 180˚. До позначення номенклатури міжнародної карти 1:1000000 входить буква пояса(ряду), яку записують великими буквами латин.алфавіту. наприклад, київ знаходить в поясі М. До позначення пояса через дефіс додається номер колони (М-36). Існує зв’язок між зоною та колоною: №зони=№колони-30. Шоб знайти координати листа користуються формулами: пн.=№букви*4, φп=пн.-4,λсх=№зони*6,зх.=λсх-6. Якщо поділити трапецію1:1000000 на 4, утвориться чотири трапеції масштабу 1:500000.

89. Які існують види масштабів? Масштаб – ступінь зменшення місцевості. Масштаб – це відношення відрізка на карті або плані до відповідної йому горизонтальної проекції на місцевості. Числовий масштаб виражається дробом, де в чисельнику одиниця, а в знаменнику число, яке показує, у скільки разів зменшене зображення тієї чи іншої частини земної поверхні. Числовий масштаб ще можна виразити дробом . Це зручно при порівнянні великих масштабів: чим більший знаменник, тим менший масштаб, дрібніше зображення об'єкта на карті. Іменованим масштаб називають тому, що біля кожного числа записана назва одиниці вимірювання. Наприклад: в 1 см - 2 км. Його також вказують на всіх картах. лінійним масштабом - це графік, що поміщається внизу карти у вигляді лінії, поділеної на сантиметри. поперечний масштаб зображується у вигляді прямокутника, горизонтальний бік якого розділений на кілька рівних частин, переважно по 2 см кожна (такі частини називаються основами масштабу).

90.Класифікація умовних знаків топо карт. Умовні знаки (позначення) - графічні символи, за допомогою яких на картах показують (позначають) види об'єктів, їх місцеположення, форми, розміри, якісні і кількісні характеристики. Умовні знаки, які використовуються для зображення географічних об'єктів на плані місцевості, можна розділити на 3 окремі групи: позамасштабні (або точкові), лінійні і площадкові (або контурні) знаки, вони можуть бути статичними або динамічними. Таблиця умовних знаків, що використовуються на карті, разом з текстовими поясненнями до них називається легендою карти. Умовні знаки топографічних карт стандартні для кожного масштабу і обов'язкові до вживання. Контурні умовні знаки передають дійсну форму та розміри об'єкта в масштабі плану, вони складаються з контура, виконаного кольором, або штриховкою (ліс, сад, город, болото, піски, озеро, широка річка, водосховище тощо) Лінійні умовні знаки на плані використовують для зображення лінійних об'єктів (дороги, стежки, струмки, лінії електропередачі та зв'язку тощо). Довжину таких об'єктів та їх розміщення показано в масштабі, а ширина – як правило, є дещо збільшеною.Значкові умовні знаки іноді ще називають позамасштабними, через те що вони застосовуються тоді, коли форма об'єкта, через свій малий розмір, не може бути відображена в масштабі. У таких випадках використовують значки, що мають нагадувати реальні об'єкти (вітряк, водяний млин, джерело, поодинокі хвойне та листяне дерево, силосна башта тощо).Також відрізняють і пояснювальні умовні знаки застосовують для передачі важливої додаткової інформації про об'єкти місцевості.Пояснюв знаки!!!!