
- •1. Предмет та задачі історії педагогіки як науки.
- •2. Вікова періодизація і система шкіл по я.А. Коменському
- •3. Виникнення та розвиток виховання в первісному суспільстві.
- •4. Створення та діяльність Острожської та Київської академії та їх вплив на формування культури українського народу.
- •5. Теорія елементарної освіти і.Г. Песталоцці
- •6. Педагогічна думка та спільна справа періоду Київської Русі. Виховні ідеали козацької педагогіки.
- •7. Педагогічні погляди Роберта Оуена.
- •8. А.С. Макаренко. Лекції про виховання дітей в сім'ї.
- •9. Педагогічні погляди к. Гельвеція та д.Дідро.
- •10. Характеристика експериментальної педагогіки кінця XIX і початку xXст. (Ернст Мейман).
- •11. В.О. Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз праці „Розмова з молодим директором школи".
- •12. К.Д. Ушинський „Про народність в суспільному вихованні".
- •13 К.Д. Ушинський про виховний та розвиваючий характер навчання.
- •37. Трудове навчання і виховання в педагогічній спадщині в.О.Сухомлинського.
- •38. Педагогічні ідеї г.С. Сковороди
- •39. Статут навчальних закладів, підпорядкованих університетам 1804. Розвиток педагогічної думки на Україні в і пол. XIX ст. (Котляревський і.П., Шевченко т.Г., Духнович о.В.)
- •40. Педагогічна діяльність в.О. Сухомлинського та сучасність. Аналіз праці „Серце віддаю дітям".
- •41. Розвиток педагогічної думки в Україні та за роки Радянської влади. Діяльність с.В. Васильченка, т.Г. Лубенця, с. Русової, в.П. Затонського, н.А. Скрипника.
- •43. Освітні тенденції розвитку світової педагогіки кінця хіх-хх ст.(експериментальна та прагматична педагогіка, педагогіка екзистинціаналізму)
- •44. І. Гербарт про процес навчання та його ступені.
- •45. Ідея загальнолюдського виховання. Стаття м.І. Пирогова „Питання життя".
- •46. А. Дістерверг про вчителя.
- •47. Педагогічна теорія ж.Ж.Руссо. Характеристика педагогічного трактату „Эмиль, или о воспитании".
- •48. К.Д. Ушинський про педагогічну науку і мистецтво вихователя
- •49. Дидактичні правила а. Дістерверга. Аналіз роботи „Руководство к образованию немецких учителей".
- •50. А.С. Макаренко про систему перспективних ліній.
- •51. Ідея політехнізму в працях в роботах педагогів 20-х - 30-х років. Аналіз роботи н.К. Крупської „о политехнизме".
- •52. Педагогічна теорія і. Гебарта.
- •53. Характеристика прагматичної педагогіки кінця хіх ст. (д.Дьюї).
- •54.Характеристика та аналіз „Великої дидактики" я.А. Коменського
- •Глава 16. Общие требования обучения и учения, т.Е. Как учить и учиться.
- •Глава 17. Основы лёгкости обучения и учения
- •Глава 18 Основы прочности обучения и учения
- •Глава 26 о школьной дисциплине
7. Педагогічні погляди Роберта Оуена.
Роберт Оуен (1771—1858) народився сім'ї ремісника і раніше почав жити своєю працею. Різні великими здібностями, він у двадцять років вже керувати великим підприємством. Він чудово бачив жахливі умови, які мали трудящиеся.
Исходя з положення, що кожна людина є продуктом оточуючої його середовища, Оуен вирішив поліпшення умов життя і праці робочих. Він скоротив робочого дня до 10 1/2 годин, значно збільшив зарплатню, побудував для робочих нові житла, організував їм розумний відпочинок. Оуен категорично заборонив залучати дітей молодший 10 років на роботу на фабриці і заклав ряд воспитательно-образовательных дитячих установ: школу дітей — від року по у віці, куди входили у собі ясла, дитсадок й майданчик для ігор; початкову школу для дітей від 6 до 10 років; вечірню школу для підлітків, працівників виробництві. Для дорослих робітників і їх сімейств вечорами організовувалися лекції, бесіди й культурні развлечения.
Очень піклувався Оуен про школу для дітей. Тут діти навчалися співу й танцям, чимало часу проводили на свіжому повітрі. Особливу увагу приділялася фізичного виховання, гімнастики, ігор. Важливе значення надавалося вихованню дітей у дусі колективізму. Дітям докладно роз'яснювали правила колективного спілкування, вказували, що вони повинні кривдити своїх друзів, а поважати їх надавати їм допомогу, коли це потрібно. У цьому школі не проводилося систематичне навчання і читання, грамоті ліцеї дітей навчали в процесі розмов про природу, про оточуючих предметах і явищах. Багато приділялося естетичному вихованню, музичним і ритмічним занятиям.
При цьому Оуен справедливо думав, чого слід давати дітям навчальних книжок, які пронизані релігійної ідеологією. Для виховання дітей Оуэном запросили молоді робочий і працівниця з фабрики, хоча й підготовлені педагогічно, але уважно і ласкаво обращавшиеся з дітьми. У початковій школі учні вивчали рідна мова, арифметику, географію, природознавство і історію. Інакше висловлюючись, курс початковій школи був незмірно ширше, ніж переважають у всіх інших англійських початкових школах. З іншого боку, Оуен цілком вилучив зі школи звичайне на той час религиозно-догматическое навчання. Він намагався дати дітям доступні їхнього віку знання, розвинути їх мислення. Усі навчання будувалося з урахуванням широко він наочності: стіни школи було покрито малюнками, изображавшими тварин і звинувачують рослини; під час занять використовувалися різні наочні пособия.
Большое значення Оуен надавав трудовому вихованню дітей. З дитинства вбачали працю дорослих, а школі самі набували деякі трудові навички. Хлопчики опановували найпростішими прийомами ремісничого праці, займалися садівництвом, а дівчинки навчалися кройке і гаптування, навчалися готувати їжу. З десятирічного віку діти відвідували вечірню школу, а днем працювали на фабриці. Оуен здійснював з'єднання навчання з продуктивною фабричним працею детей.
Особенностью навчально-виховних установ Оуена була відсутність у яких традиційного релігійного навчання. Негативне ставлення до його до релігії поступово наростало; Оуен пройшов шлях від «релігії розуму» до атеїзму. У своїй публічної промови в 1817 року він заявив, що релігія зробила людини неспроможним, жалюгідним істотою, ханжею і фанатиком. У наступних своїх виступах він заявляв ще більше рішуче, що релігія перетворила світ величезний божевільні. Проте задля боротьби з цим злом Оуен наївно пропонував направити колективну прохання королю про вигнання взагалі религии.
Стремясь до освіти народу, Оуен вимагав введення загального початкового навчання, усунення духівництва і Церкви із зони впливу школу і передачі всієї системи народної освіти руки держави. Ці демократичні вимоги не реалізовані цілком у Англії навіть у наші дни.