
- •1. Предмет та задачі історії педагогіки як науки.
- •2. Вікова періодизація і система шкіл по я.А. Коменському
- •3. Виникнення та розвиток виховання в первісному суспільстві.
- •4. Створення та діяльність Острожської та Київської академії та їх вплив на формування культури українського народу.
- •5. Теорія елементарної освіти і.Г. Песталоцці
- •6. Педагогічна думка та спільна справа періоду Київської Русі. Виховні ідеали козацької педагогіки.
- •7. Педагогічні погляди Роберта Оуена.
- •8. А.С. Макаренко. Лекції про виховання дітей в сім'ї.
- •9. Педагогічні погляди к. Гельвеція та д.Дідро.
- •10. Характеристика експериментальної педагогіки кінця XIX і початку xXст. (Ернст Мейман).
- •11. В.О. Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз праці „Розмова з молодим директором школи".
- •12. К.Д. Ушинський „Про народність в суспільному вихованні".
- •13 К.Д. Ушинський про виховний та розвиваючий характер навчання.
- •37. Трудове навчання і виховання в педагогічній спадщині в.О.Сухомлинського.
- •38. Педагогічні ідеї г.С. Сковороди
- •39. Статут навчальних закладів, підпорядкованих університетам 1804. Розвиток педагогічної думки на Україні в і пол. XIX ст. (Котляревський і.П., Шевченко т.Г., Духнович о.В.)
- •40. Педагогічна діяльність в.О. Сухомлинського та сучасність. Аналіз праці „Серце віддаю дітям".
- •41. Розвиток педагогічної думки в Україні та за роки Радянської влади. Діяльність с.В. Васильченка, т.Г. Лубенця, с. Русової, в.П. Затонського, н.А. Скрипника.
- •43. Освітні тенденції розвитку світової педагогіки кінця хіх-хх ст.(експериментальна та прагматична педагогіка, педагогіка екзистинціаналізму)
- •44. І. Гербарт про процес навчання та його ступені.
- •45. Ідея загальнолюдського виховання. Стаття м.І. Пирогова „Питання життя".
- •46. А. Дістерверг про вчителя.
- •47. Педагогічна теорія ж.Ж.Руссо. Характеристика педагогічного трактату „Эмиль, или о воспитании".
- •48. К.Д. Ушинський про педагогічну науку і мистецтво вихователя
- •49. Дидактичні правила а. Дістерверга. Аналіз роботи „Руководство к образованию немецких учителей".
- •50. А.С. Макаренко про систему перспективних ліній.
- •51. Ідея політехнізму в працях в роботах педагогів 20-х - 30-х років. Аналіз роботи н.К. Крупської „о политехнизме".
- •52. Педагогічна теорія і. Гебарта.
- •53. Характеристика прагматичної педагогіки кінця хіх ст. (д.Дьюї).
- •54.Характеристика та аналіз „Великої дидактики" я.А. Коменського
- •Глава 16. Общие требования обучения и учения, т.Е. Как учить и учиться.
- •Глава 17. Основы лёгкости обучения и учения
- •Глава 18 Основы прочности обучения и учения
- •Глава 26 о школьной дисциплине
53. Характеристика прагматичної педагогіки кінця хіх ст. (д.Дьюї).
Одним із провідних педагогічних принципів Джона Дью'ї є педоцентризм,тому функцію педагога він вбачав у керівництві самостійною діяльністю дітей, у розвитку їх допитливості. Він писав, що дитина - це вихідна точка, центр і кінець всього, тому необхідно завжди мати на увазі її ріст та розвиток, оскільки тільки вони можуть слугувати мірилом виховання.
Діяльність експериментальної Лабораторної школи, заснованої Дж. Дьюї у Чікаго у 1896 році, мала на меті задоволення потреб і розвиток здібностей дітей. В організації шкільної роботи він вимагав урахування основних імпульсів природного росту дитини: соціальний (потреба у спілкуванні з іншими людьми),конструктивний (потреба у русі, в грі), дослідницький (потреба у пізнанні і розумінні речей); експресивний (потреба у самовиразі).
Суттєве місце у навчальній програмі Лабораторної школи посідали суспільні дисципліни, на які відводилось до 25% часу. Навчанню намагались надати суспільного характеру, спрямувати індивідуальні інтереси до спільної мети. Іншими важливими компонентами навчального процесу були природознавство і праця, що включала різноманітні види діяльності.
Провідним принципом роботи початкової школи Дж. Дьюї вважав принцип"навчання через діяльність". Праця виступала і як мотив навчання (задоволення конструктивного та експресивного імпульсів) і як його метод. В цілому ідеї американського педагога сприяли більшому урахуванню сутності дитячої природи в навчальному процесі, пошуку нових форм навчальної роботи (результатамитаких пошуків були комплексні програми, метод проектів тощо). Разом з тим, з ім'ям Дж. Дьюї пов'язують ідеї утилітаризації навчання в американській школі, тобто зниження її інтелектуальної насиченості для більшості школярів.
54.Характеристика та аналіз „Великої дидактики" я.А. Коменського
Глава 16. Общие требования обучения и учения, т.Е. Как учить и учиться.
Основоположение 1
Образования человека надо начинать в весну жизни( в детстве.)
Утренние часы для занятий наиболее удобны.
Всё, подлежащее изучению, должно быть распределено сообразно ступеням возраста – так, чтобы предлагалось для изучения только то, что доступно восприятию в данном возрасте.
Основоположение 2
Подготовка материала: книг и др. учебных пособий – заранее.
Развивать ум ранее языка.
Реальные учебные предметы предпосылать формальным.
Примеры предпосылать правилам.
Основоположение 4
В школах должен быть установлен порядок, при котором ученики в одно и то же время занимались бы только одним предметом.
Основоположение 6
Любой язык, любые науки должны быть сперва преподаны в простейших элементах, чтобы у учеников сложились общие понятия их как целого.
Основоположение 7
Вся совокупность учебных занятий должна быть тщательно разделена на классы – так, чтобы предшествующее всегда открывало дорогу последующему и освещало ему путь.
Время должно быть распределено с величайшей точностью – так, чтобы на каждый год, месяц, день и час приходилось своя особая работа.
Глава 17. Основы лёгкости обучения и учения
Основоположение 1
Образование юношества должно начинаться рано.
У одного и того же ученика по одному и тому же предмету должен быть только один учитель.
По воле воспитателя прежде всего должны быть приведены в гармонию нравы.
Основоположение 2
Всеми возможными способами нужно утверждать в детях горячее стремление к знанию и учению.
Метод обучения должен уменьшать трудности учения, чтобы оно не возбуждало в учениках неудовольствия и не отвращало их от дальнейших занятий.
Основоположение 3
Каждая наука должна быть заключена в самые сжатые, но точные правила.
Каждое правило нужно излагать немногими, но самыми ясными словами.
Каждое правило должно сопровождаться многочисленными примерами