53. Характеристика прагматичної педагогіки кінця хіх ст. (д.Дьюї).

Одним із провідних педагогічних принципів Джона Дью'ї є педоцентризм,тому функцію педагога він вбачав у керівництві самостійною діяльністю дітей, у розвитку їх допитливості. Він писав, що дитина - це вихідна точка, центр і кінець всього, тому необхідно завжди мати на увазі її ріст та розвиток, оскільки тільки вони можуть слугувати мірилом виховання.

Діяльність експериментальної Лабораторної школи, заснованої Дж. Дьюї у Чікаго у 1896 році, мала на меті задоволення потреб і розвиток здібностей дітей. В організації шкільної роботи він вимагав урахування основних імпульсів природного росту дитини: соціальний (потреба у спілкуванні з іншими людьми),конструктивний (потреба у русі, в грі), дослідницький (потреба у пізнанні і розумінні речей); експресивний (потреба у самовиразі).

Суттєве місце у навчальній програмі Лабораторної школи посідали суспільні дисципліни, на які відводилось до 25% часу. Навчанню намагались надати суспільного характеру, спрямувати індивідуальні інтереси до спільної мети. Іншими важливими компонентами навчального процесу були природознавство і праця, що включала різноманітні види діяльності.

Провідним принципом роботи початкової школи Дж. Дьюї вважав принцип"навчання через діяльність". Праця виступала і як мотив навчання (задоволення конструктивного та експресивного імпульсів) і як його метод. В цілому ідеї американського педагога сприяли більшому урахуванню сутності дитячої природи в навчальному процесі, пошуку нових форм навчальної роботи (результатамитаких пошуків були комплексні програми, метод проектів тощо). Разом з тим, з ім'ям Дж. Дьюї пов'язують ідеї утилітаризації навчання в американській школі, тобто зниження її інтелектуальної насиченості для більшості школярів.

54.Характеристика та аналіз „Великої дидактики" я.А. Коменського

Глава 16. Общие требования обучения и учения, т.Е. Как учить и учиться.

Основоположение 1

Образования человека надо начинать в весну жизни( в детстве.)

Утренние часы для занятий наиболее удобны.

Всё, подлежащее изучению, должно быть распределено сообразно ступеням возраста – так, чтобы предлагалось для изучения только то, что доступно восприятию в данном возрасте.

Основоположение 2

Подготовка материала: книг и др. учебных пособий – заранее.

Развивать ум ранее языка.

Реальные учебные предметы предпосылать формальным.

Примеры предпосылать правилам.

Основоположение 4

В школах должен быть установлен порядок, при котором ученики в одно и то же время занимались бы только одним предметом.

Основоположение 6

Любой язык, любые науки должны быть сперва преподаны в простейших элементах, чтобы у учеников сложились общие понятия их как целого.

Основоположение 7

Вся совокупность учебных занятий должна быть тщательно разделена на классы – так, чтобы предшествующее всегда открывало дорогу последующему и освещало ему путь.

Время должно быть распределено с величайшей точностью – так, чтобы на каждый год, месяц, день и час приходилось своя особая работа.

Глава 17. Основы лёгкости обучения и учения

Основоположение 1

Образование юношества должно начинаться рано.

У одного и того же ученика по одному и тому же предмету должен быть только один учитель.

По воле воспитателя прежде всего должны быть приведены в гармонию нравы.

Основоположение 2

Всеми возможными способами нужно утверждать в детях горячее стремление к знанию и учению.

Метод обучения должен уменьшать трудности учения, чтобы оно не возбуждало в учениках неудовольствия и не отвращало их от дальнейших занятий.

Основоположение 3

Каждая наука должна быть заключена в самые сжатые, но точные правила.

Каждое правило нужно излагать немногими, но самыми ясными словами.

Каждое правило должно сопровождаться многочисленными примерами