51. Ідея політехнізму в працях в роботах педагогів 20-х - 30-х років. Аналіз роботи н.К. Крупської „о политехнизме".

Уніфікація загальної освіти в 30-ті роки

Система освіти в Україні в 20-ті роки докорінно відрізнялась від російської. Як уже було сказано, в Україні було затверджено систему освіти, яка складалась з семирічної школи двох концент­рів (1-го — чотири роки навчання, 2-го — три) й профшколи. В цей час у Росії склалася така система освіти:

1) початкова школа (І ступінь) — 4 роки навчання;

2) семирічна школа як фундамент всієї шкільної системи;

3) школа II ступеня (дев'ятирічна середня школа);

4) фабрично-заводські семирічки;

5) школи селянської молоді;

6) школи фабрично-заводського учнівства;

7) робітничий факультет.

В середині 20-х років уряд Радянської Росії рішуче змінює свою тактику щодо інших радянських республік. В квітні 1930 р. на Всесо­юзній партійній нараді нарком освіти України М. Скрипник виступив

Школа й педагогіка України у радянській період (20—80-ті роки) з пропозицією уніфікації системи народної освіти СРСР, обґрунто­вуючи це тим, що «цього вимагає єдиний план господарської пере­будови СРСР». Таким чином, поступово зформований наприкінці 20-х років тоталітарний режим ліквідував українську освітню специ­фіку в рамках загальносоюзної уніфікації системи освіти. При чому за взірець було взято, звичайно, російську систему народної освіти.

Цьому також сприяли постанови ЦК ВКП(б) про організацію і зміст роботи радянської школи. 5 вересня 1931 року ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про початкову і середню школу», в якій зобо­в'язав наркомоси республік негайно розпочати роботу по скла­данню нових навчальних планів і програм, що забезпечили б за­своєння учнями основ наук і відповідали б завданням політехніч­ного навчання, яке повинно здійснюватись на основі опанування учнями загальноосвітніх дисциплін, зв'язку теорії з практикою, вивчення основ виробництва.

Главньїм идеологом Наркомпроса бьіла Надежда Константиновна Крупская (1869-1939). Она являлась проводником идей коммунистического воспитания молодого поколения. Крупской принадлежат многочисленньїе статьи и брошюрьі по вопросам трудового обучения, политехнического образова­ния, педагогического образования, дошкольного и внешколь-ного воспитания, содержания и методов обучения.

В течение 1920-х гг. дореволюционная структура школь­ного образования бьіла фактически ликвидирована. "Поло-жением о единой трудовой школе" и "Декларацией о единои трудовой школе" (октябрь 1918 г.) вводилась єдиная система совместного и бесплатного общего образования с двумя сту­пенями: 1-я ступень - 5 лет обучения и 2-я ступень - 4 гоД& обучения. Провозглашались право всех граждан на образові' ниє независимо от расовой, национальной принадлежностй и социального положення, равенство в образовании женщинь1и мужчиньї, школа на родном язьіке, безусловность светско-ґо обучения, обучение на основе соединения с производи-тельньїм трудом.

В 1920-х гг. проверялись вариантьі структури школьного обучения, готовились новьіе учебньїе программьі, вводились трудовое обучение, школьное самоуправление. Била основа-да государственная система опьітно-показательннх учебньїх заведений (ОПУ). Одновременно происходила большевистс-кая политизация просвещения.

ГІервие разрушительньїе действия большевиков натолкнулись на сопротивление учителей и педагогов, прежде все­го Всероссийского учительского союза, насчитивавшего до 75 тьіс. членов. Учителя на местах часто отказнвались под-чиняться советской власти. Они обвиняли коммунистов в тер-роре и покушении на демократию. В декабре 1917 — марте 1918 г. проходила массовая стачка учителей, участники которой настаивали на демократическом решении проблем образования.

К 1917 г. Россия оставалась страной массовой неграмотности. На окраинах грамотность населення составляла только 23 % . Лишь в столицах уровень грамотности бьіл сравнительно више - около 50 % .

В первне годи после гражданской войньі (1920-1925) бьіла обьявлена кампания по ликвидации неграмотности. Ь 1920 г. создается Всероссийская чрезвьічайная комис-сия по ликвидации неграмотности во главе с Н.К. Крупской.

ПОЛІТЕХНІЧНА ОСВІТА — навчання, яке дає знання про головні галузі й нау­кові принципи виробництва, формує за-гальнотехнічні практичні навички, необ­хідні для участі в продуктивній праці. Основна мета П. о. — гармонійний роз­виток особистості, насамперед якостей, які допомагають включитися в процес су­спільного виробництва.

ПОЛІТЕХНІЧНА ШКОЛА в Парижі (Есоіе роіііесппіяие) — один з центрів французької науки й технічної освіти. Виникла під час Великої Французької революції (1794) для задоволення гострої потреби в інженерах. Навчання в П. ш. дає широкі знання в галузі математики, фізики та хімії і розвиває математичне мислення. В П. ш. вивчається й низка гуманітарних предметів. Випускники школи вступають на старші курси спеціальних вищих технічних шкіл