66. Сумарний наробіток машин від початку експлуатації до настання

граничного стану – це:

1) діагностування;

2) довговічність;

3) ресурс;

4) безвідмовність.

67. Система технічного обслуговування (то) і ремонту машин – це:

1) комплекс робіт, спрямованих на підтримання і відновлення справності

та працездатності машин;

2) процес визначення технічного стану без розбирання з метою

встановлення доцільності подальших дій;

3) комплекс організаційно-технічних заходів, які проводяться з метою

забезпечення працездатності машин протягом усього терміну експлуатації;

4) комплекс робіт, спрямованих на забезпечення доцільності подальших дій.

68. Строк служби – це:

1) календарний період, протягом якого виробник гарантує і забезпечує виконання вимог до надійності, за умови дотримання правил експлуатації;

2) календарна тривалість використання машини;

3) наробіток об’єкта;

4) календарна тривалість використання машини від початку експлуатації

до граничного стану.

69. Вид зношення поверхонь у результаті дії потоку рідини:

1) гідроабразивний;

2) гідроерозійний;

3) гідро- і газоабразивний;

4) газоабразивний.

70. Що характеризує процес зношування?

1) інтенсивність лінійного зносу;

2) відокремлення матеріалу з поверхні тертя твердого тіла;

3) взаємодія двох тіл, що контактують одне відносно одного;

4) інтенсивність лінійного зносу двох тіл, що контактують.

71. Визначення процесу “відновлення” деталі:

1) технологічний процес з відновлення справності і працездатності

деталі за умови зміни її розмірів і форми до рівня ремонтних;

2) технологічний процес з відновлення справності і працездатності

деталі за умови відновлення її розмірів, форми до рівня нової деталі;

3) процес підбору деталей для складання вузлів і агрегатів;

4) процес з’єднання деталей у твердому стані за допомогою припою.

72. Визначення процесу “ремонт” деталі:

1) технологічний процес з відновлення справності і працездатності деталі

за умови зміни її розмірів і форми до рівня ремонтних;

2) процес підбирання деталей для складання вузлів і агрегатів за

номенклатурою, розмірами та масою;

3) комплекс робіт, спрямованих на підтримання і відновлення справності

та працездатності машин та агрегатів;

4) календарна тривалість ремонту деталі.

73. Вид механічного зношування, за якого утворюються раковини

та порожнини:

1) кавітаційний;

2) газоерозійний;

3) абразивний;

4) всі перераховані варіанти.

74. Такт ремонту – це:

1) кількість об’єктів (машин, агрегатів), які перебувають у ремонті

одночасно;

2) період часу, після закінчення якого повинен вийти з ремонту черговий

відремонтований об’єкт (машина, агрегат);

3) час, який потрібно витратити робітникам для виконання ремонтних

робіт протягом року на конкретному підприємстві;

4) час ремонту всього об’єкта.

75. Фронт ремонту – це:

1) період часу, після закінчення якого повинен вийти з ремонту черговий

відремонтований об’єкт (машина, агрегат);

2) кількість об’єктів (машин, агрегатів), які перебувають у ремонті

одночасно;

3) тривалість перебування об’єкта в ремонті від початку першої до кінця

останньої операції;

4) час ремонту всього об’єкта.

76. Роботи, що виконують під час капітального ремонту машини:

1) ремонт силових агрегатів;

2) ремонт вузлів і агрегатів, які цього потребують, а також базової деталі;

3) повне розбирання машини і ремонт будь-яких агрегатів і деталей,

включаючи базові;

4) ремонт будь-яких деталей, окрім базової.

77. Що характеризує знеособлений ремонт?

1) підшипникові вузли встановлюють на цю саму машину;

2) деталі, зняті з цієї машини, після відновлення встановлюють на будь-яку

машину;

3) зберігають для машини, що ремонтується, свою базову деталь, а решту

деталей можна встановлювати на будь-яку іншу машину;

4) всі перераховані варіанти.

78. Тривалість виробничого циклу – це:

1) тривалість перебування об’єкта в ремонті від початку першої до кінця

останньої операції;

2) кількість об’єктів (машин, агрегатів), які перебувають у ремонті

одночасно;

3) період часу, після закінчення якого повинен вийти з ремонту черговий

відремонтований об’єкт;

4) всі перераховані варіанти.

79. Які роботи виконуються під час поточного ремонту машини?

1) ремонт допоміжних вузлів для підтримки працездатності;

2) ремонт одного із силових агрегатів;

3) ремонт будь-яких складових частин, окрім базової;

4) ремонт всіх складових частин у тому числі і базових.

80. Значення терміна “річна трудомісткість”:

1) час, який потрібно затратити робітникам для виконання ремонтних робіт

протягом року на цьому підприємстві;

2) календарна тривалість використання машини;

3) календарний період, протягом якого ремонтне підприємство гарантує

виконання умов надійності;

4) кількість об’єктів, що ремонтуються на підприємстві за рік.

81. Наукова організація праці – це:

1) проектування ремонтних підприємств, визначення трудомісткості робіт

та кількості робітників на дільницях;

2) внесення комплексу науково обґрунтованих змін в існуючу організацію

праці в майстерні на основі досягнень науки, техніки і передового

виробничого досвіду;

3) методика розрахунків освітлення, вентиляції та опалення, вимоги

до розміщення обладнання;

4) всі перераховані варіанти.

82. Значення терміна “відновлення” деталі:

1) поновлення працездатності без збереження номінальних розмірів;

2) поновлення працездатності із забезпеченням номінальних розмірів,

форми, властивостей матеріалу;

3) дотримання регламентованих зазорів і натягів у спряженні;

4) забезпечення розмірів деталі без дотримання форми поверхонь.

83. Технічне нормування – це…

1) числові значення, які характеризують ремонтне підприємство та його

виробничу діяльність;

2) встановлення обґрунтованої норми часу на виконання заданої роботи;

3) впровадження більш досконалих технологій, обладнання або пристроїв;

4) всі перераховані варіанти.

84. Значення терміна “ремонт” деталі:

1) поновлення працездатності без збереження номінальних розмірів;

2) поновлення працездатності із забезпеченням номінальних розмірів;

3) дотримання регламентованих зазорів і натягів у спряженні;

4) забезпечення розмірів деталі без дотримання форми поверхонь.

85. Значення терміна “корозія”:

1) процес руйнування металів та їх сплавів внаслідок хімічної чи

електрохімічної взаємодії з активним середовищем;

2) процес використання захисних покриттів;

3) процес механічного спрацювання в результаті дії потоку рідин;

4) це результати процесу спрацювання.

86. Значення терміна “спрацювання”:

1) процес руйнування і відділення матеріалу з поверхні деталі;

2) порушення працездатності машини, тобто її вихід із ладу;

3) результат процесу, який полягає у зміні розмірів, геометричної форми

та властивостей матеріалу;

4) всі перераховані варіанти.

87. Поточний ремонт проводять для:

1) тракторів;

2) автомобілів;

3) сільськогосподарських машин;

4) всі перераховані варіанти.

88. Які з показників характеризують властивості якості машин?

1) технологічні, технічні;

2) економічні, ергономічні;

3) естетичні;

4) всі перераховані.

89. Процеси, в результаті впливу на деталь яких виникає кавітаційне

руйнування її поверхонь:

1) механіко-хімічні;

2) механічні;

3) під впливом електричного струму;

4) всі перераховані варіанти.

90. Показники надійності машин, якими оцінюється їх безвідмовність:

1) середнє напрацювання на відмову та імовірність безвідмовної роботи;

2) середнє напрацювання на відмову і середній час відновлення;

3) середнє напрацювання на відмову, середній ресурс, середній час

відновлення та імовірність безвідмовної роботи;

4) коефіцієнтом оперативної готовності.

Блок 2

Виробничий i технологiчний процес ремонту.

Розбирання машин і дефектУВАННЯ деталей.

1. Роботи, що виконують під час капітального ремонту машини:

1) ремонт силових агрегатів;

2) ремонт вузлів і агрегатів, які цього потребують, а також базової деталі;

3) повне розбирання машини і ремонт будь яких агрегатів і деталей,

включаючи базову;

4) всі перераховані варіанти.

2. Роботи, що виконують під час поточного ремонту машини:

1) ремонт допоміжних вузлів для підтримки працездатності;

2) ремонт одного із силових агрегатів;

3) ремонт будь-яких складових частин, окрім базової;

4) всі перераховані варіанти.

3. Що характеризує знеособлений ремонт?

1) підшипникові вузли встановлюють на цю саму машину;

2) деталі, зняті з конкретної машини, після відновлення встановлюють

на будь-яку машину;

3) зберігають для машини, що ремонтується, свою базову деталь, а решту

деталей можна встановлювати на будь-яку машину;

4) всі перераховані варіанти.

4. Основні методи ремонту машин, які проводять у майстернях

господарств:

1) капітальний, поточний;

2) незнеособлений, агрегатно-вузловий;

3) бригадний, бригадно-постовий, постовий;

4) всі перераховані варіанти.

5. Основні критерії вибору способу усунення дефектів деталей:

1) організаційний, конструкторський;

2) дефіцит деталі, металоємність способу, трудомісткість;

3) технологічний, технічний, економічний;

4) всі перераховані варіанти.

6. Технологічний процес – це:

1) сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей

і форми сировини, матеріалу чи напівфабрикату для одержання готової

продукції;

2) способи впливу на несправні складові частини або об’єкти з метою

реалізації (використання) їх залишкового ресурсу за мінімальних затрат

праці і коштів;

3) процес якісної зміни предметів природи;

4) всі варіанти.

7. Інструмент, яким контролюють зазор у замках компресійних

кілець:

1) штангенциркуль;

2) мікрометр;

3) щуп;

4) нутромір.

8. Розмір діаметра циліндра, який вибирають для визначення

ремонтного розміру:

1) максимальний;

2) мінімальний;

3) номінальний;

4) спеціальний.

9. Частина циліндра, що зношується більше:

1) на рівні верхнього компресійного кільця у положенні поршня у верхній

мертвій точці;

2) середня;

3) на рівні верхнього компресійного кільця у положенні поршня у нижній

мертвій точці

4) права.

10. Ультразвуковий метод дефектування застосовується для деталей

вироблених з матеріалів:

1) гума;

2) композити;

3) виготовлені з будь-яких твердих матеріалів;

4) тугоплавкі.

11. Магніто-порошковий метод дефектування застосовується для

деталей вироблених з матеріалів:

1) скло;

2) дерево;

3) феромагнітні матеріали;

4) гума.

12. Спосіб намагнічування деталей, який використовують під час

проведення магніто-порошкової дефектоскопії:

1) полюсне;

2) перпендикулярне;

3) синусоїдальне;

4) імпульсне.

13. Частота ультразвукових хвиль, що застосовується під час

ультразвукової дефектоскопії:

1) 5000 … 10000 Гц;

2) 20000 Гц та вище;

3) 10000 … 18000 Гц;

4) 100 ... 1000 Гц.

14. Магніто-порошковий метод дефектування застосовується для

виявлення поверхневих дефектів, розташованих на глибині менше ніж:

1) 4 … 5 мм;

2) 1,5 … 3 мм;

3) 0 … 1,5 мм;

4) 10 ... 15 мм.

15. Ультрафіолетові світильники, що застосовуються за люмінісцентного

методу дефектування:

1) ЛЮМ – 1;

2) УМД – 5;

3) ПЗМ – 45;

4) УПК – 9.

16. Фізичні явища, що лежать в основі капілярного методу дефектування:

1) дифузія;

2) кородування;

3) намагнічування;

4) адгезія.

17. Сила струму для повздовжнього намагнічування деталей за магніто-

порошкової дефектоскопії:

1) 4000 … 5000 А;

2) 1500 … 1700 А;

3) 2000 … 3000 А;

4) 3000 ... 5000 А.

18. Види дефектування, що застосовують для виявлення прихованих

дефектів під час ремонту машин:

1) спектральний аналіз;

2) мікрометраж;

3) органоліптичний;

4) магніто-порошковий.

19. Що не відносять до методів ультразвукового дефектування?

1) метод безперебійного випромінювання;

2) імпульсний метод;

3) резонансний метод;

4) люмінесцентний метод;

20. Основні матеріали для дефектування, що застосовуються в процесі

контролю деталей кольоровим методом:

1) проникна червона рідина та проявна біла фарба;

2) рідина змочування;

3) взагалі не використовують проявних рідин;

4) радіоактивні.

21. Що означає адсорбція за капілярного методу контролю деталей?

1) фізико-хімічний процес поглинання будь-яких речовин

із навколишнього середовища;

2) фізико-хімічний процес відштовхування тілом будь-яких речовин

із навколишнього середовища;

3) фізико-хімічний процес виділення будь-яких речовин із навколишнього

середовища;

4) фізико-хімічний процес перетворення будь-яких речовин із

навколишнього середовища.

22. Дефектоскоп, що застосовується для магніто-порошкового методу

дефектування?

1) ПМД-70;

2) УДЧ-12;

3) ЛЮМ-1

4) АКМ-46.

23. Яке з наступних визначень найбільш відповідає поняттю

“пенетрант”?

1) спеціальна люмінесцентна рідина, за використання якої відбувається

самопроявлення дефектів;

2) рідина, за використання якої відбувається самопроявлення дефектів;

3) хімічна рідина, за використання якої відбувається виявлення дефектів;

4) рідина, що не замерзає.

24. Склад суспензії, що використовується під час магніто-порошкового

дефектування:

1) трансформаторна олива, гас, магнітна стружка;

2) гас, трансформаторна олива, бензин;

3) гас, трансформаторна олива;

4) олива, фарба.

25. Швидкість розповсюдження коливань у твердих тілах під час

ультразвукового дефектування?

1) 10000 … 15000 м/с;

2) 20000 … 30000 м/с;

3) 40000 …60000 м/с;

4) до 10000 м/с.

26. Методи дефектування, що відносять до органоліптичних:

1) зовнішній огляд;

2) вимірювання;

3) люмінесцентний метод;

4) ультразвуковий метод.

27. Фарба, якою маркують після дефектування деталі, що придатні

для роботи у спряженні з новими або відновленими деталями ?

1) зелена;

2) жовта;

3) біла;

4) синя;

28. Види забруднення на внутрішніх поверхнях складових частин

машин:

1) нагар;

2) старі лакофарбові покриття;

3) накип;

4) лакоподібні відкладення (плівки);

29. Основу синтетичних мийних засобів становлять:

1) лужні електроліти;

2) поверхнево-активні речовини;

3) наповнювачі;

4) консерванти.

30. Мийні засоби, що не застосовують у процесі виконання очисних

операцій:

1) синтетичні мийні засоби (СМЗ);

2) органічні розчинники (ОР);

3) розчинно-емульгуючі засоби (РЕЗ);

4) лужно-органічні засоби (ЛОЗ);

31. Спосіб очищення деталей від нагару в умовах невеликих підприємств:

1) механічний спосіб;

2) хіміко-термічний спосіб;

3) термічний спосіб;

4) лазерний.

32. Органолептичними методами дефектують поверхні:

1) зубчасті;

2) фасонні;

3) шліцьові;

4) всі перераховані.

33. Метод дефектування, що дозволяє виявити внутрішні дефекти

деталі:

1) магнітне дефектування;

2) люмінесцентне дефектування;

3) ультразвукове дефектування;

4) фотографування.

34. Основний параметр, за яким дефектують пружини стиснення:

1) довжина пружини у вільному стані;

2) зусилля повністю стиснутої пружини;

3) зусилля стискання пружини до робочої висоти;

4) крок витків.

35. Визначення допустимого розміру деталі під час проведення

поточного ремонту:

1) деталь може допрацювати до наступного поточного ремонту;

2) деталь може відпрацювати інтервал часу між капітальними ремонтами;

3) деталь ще здатна відпрацювати якийсь період часу;

4) деталь здатна допрацювати до наступного після ремонту технічного

обслуговування.

36. Забруднення, від яких для очищення не використовують

синтетичні мийні засоби (СМЗ):

1) асфальто-смолянисті відкладення;

2) маслянисто-грязьові відкладення;

3) продукти корозії;

4) маслянисті відкладення;

37. Температура, за якої проявляється найкраща мийна дія розчину

синтетичних мийних засобів під час очищення забруднених

деталей машин, °С:

1) 20;

2) 40;

3) 60;

4) 80.

38. Що з перерахованого можна віднести до об'єктивних методів

дефектування?

1) огляд;

2) вимірювання граничними калібрами;

3) вимірювання штангензубоміром.;

4) вимірювання мікрометром;

39. Що з перерахованого можна віднести до суб'єктивних методів

дефектування?

1) вимірювання нутроміром;

2) огляд;

3) вимірювання штангенциркулем;

4) вимірювання граничними калібрами.

40. Дефекти, які можна визначати за допомогою магніто-порошкового

дефектування:

1) внутрішні дефекти (пори, раковини);

2) поверхневі та підповерхневі тріщини;

3) неметалічні включення;

4) прогин.

41. Дефекти, які можна визначати за допомогою ультразвукового

дефектування:

1) зовнішні тріщини;

2) внутрішні включення інших матеріалів;

3) залишкові напруги від циклічних навантажень;

4) відхилення форми поверхні деталі.

42. Які чинники не впливають на процес миття деталей?

1) підвищення концентрації мийного засобу;

2) активація мийного розчину;

3) підвищення температури мийного розчину;

4) нагрівання деталей;

43. Як можна намагнітити шийку колінчастого вала під час

проведення магнітної дефектоскопії за допомогою електромагнітного

дефектоскопа?

1) створенням на шийці вала соленоїда за допомогою гнучкого кабелю;

2) інтенсивним розкручуванням деталі;

3) це практично неможливо зробити, зважаючи на великі розміри і складну

форму деталі;

4) неможливо, оскільки матеріал цієї деталі погано намагнічується.

44. Методи дефектування, якими можна знайти тріщини на поверхні

деталі:

1) рентгенівський;

2) ультразвуковий;

3) капілярний;

4) кінетичний.

45. Методи, якими можна знайти внутрішні дефекти:

1) капілярний;

2) рентгенівський;

3) магніто-люмінесцентний;

4) ультразвуковий.

46. Які дефекти можна визначати капілярним методом дефектування?

1) зовнішні тріщини;

2) внутрішні пори;

3) внутрішні неметалічні включення;

4) відхилення від прямолінійності.

47. Які дефекти можна визначити під час дефектування методом

проникних фарб?

1) зовнішні тріщини;

2) внутрішні пори;

3) внутрішні неметалічні включення;

4) концентрацію напруг.

48. Які дефекти можна визначити люмінесцентним методом

дефектоскопії?

1) зовнішні тріщини;

2) внутрішні пори;

3) внутрішні неметалічні включення;

4) концентрацію напруг.

49. Комплекс робіт з визначення стану деталей і можливості їх

повторного використовування називають:

1) комплектація;

2) дефектування;

3) дефектоскопія;

4) діагностика.

50. Прогинання колінчастого вала найбільш точно можна заміряти

(закріпивши його в центрах) за допомогою:

1) штангенрейсмуса;

2) мікрометра;

3) штатива з індикаторною головкою;

4) глибиноміра.

51. Який метод дефектування найбільш доцільно застосувати для

виявлення тріщин і нещільностей у блоці циліндрів двигуна?

1) магнітний;

2) капілярний;

3) гідравлічний;

4) ультразвуковий.

52. Комплекс робіт з підбору деталей, що забезпечують складання

виробів відповідно до технічних вимог, називають:

1) дефектування;

2) комплектування;

3) дефектоскопія;

4) діагностика.

53. Групи, на які діляться деталі в процесі дефектування під час

ремонту машин:

1) придатні і непридатні;

2) придатні, непридатні та придатні в сполученні з новими

або відновленими деталями;

3) придатні, непридатні, придатні в сполученні з новими деталями,

придатні для відновлення на цьому підприємстві, придатні для

відновлення на спеціалізованому підприємстві;

4) бувші у вжитку та нові.

54. Послідовність розбирання повинна:

1) точно відповідати вимогам керівництва;

2) відповідати вимогам технологічних карт;