Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Test_Remont_mash 4.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
709.63 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Департамент науково-освітнього забезпечення АПВ та розвитку

сільських територій

Науково-методичний центр

аграрної освіти

РЕМОНТ МАШИН

ТА ОБЛАДНАННЯ

КИЇВ

АГРАРНА ОСВІТА

2011

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР “бакалавр” напряму підготовки 6.100102

“Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва” у вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Департаментом науково-освітнього

забезпечення АПВ та розвитку

сільських територій Міністерства аграрної політики та продовольства України “ ”________________ 2011 р.

РЕМОНТ МАШИН ТА ОБЛАДНАННЯ

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР “бакалавр” напряму підготовки 6.100102 “Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва” у вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України

Київ

“Аграрна освіта”

2011

ББК 40.72

Я 73

УДК 631.3 (075.8)

Тести підготували: кандидат технічних наук, професор О.І. Сідашенко, кандидат технічних наук, доцент О.В. Тіхонов, кандидат технічних наук, доцент А.В. Хар’яков (Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка); кандидат технічних наук, доцент З.В. Ружило (Національний університет біоресурсів і природокористу-вання); кандидат технічних наук, доцент С.М. Герук (Житомирський національний агроекологічний університет); кандидат технічних наук, доцент Г.О. Лапенко (Полтавська державна аграрна академія); кандидат технічних наук, доцент А.О. Смєлов (Таврійський державний агротехнологічний університет); кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник А.А. Подгаєцький, керівник сектору галузі знань 1001 “Техніка та енергетика аграрного виробництва” Ю.О. Борхаленко (Науково-методичний центр аграрної освіти);

Рецензенти: кандидат технічних наук, в.о. професора В.Є. Чухрай (Львівський національний аграрний університет); кандидат технічних наук, доцент В.П. Яременко (Сумський національний аграрний університет); кандидат технічних наук, доцент В.В. Лоєнко (Полтавська державна аграрна академія).

Рекомендовано до видання науково-методичною комісією науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики та продовольства України із “Процесів, машин та обладнання агропромислового виробництва (100102)” (протокол від 11 лютого 2011р. № 69/3).

Відповідальний за випуск кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник А.А. Подгаєцький (Науково-методичний центр аграрної освіти).

Редактор Л.М. Талюта

©Науково-методичний центр аграрної освіти

Всі права охороняються. Жодна частина цього видання не може бути відтворена в будь-якій формі без письмової згоди Науково-методичного центру аграрної освіти Мінагрополітики та продовольства України.

Пояснювальна записка

Тестові завдання з дисципліни “Ремонт машин та обладнання” призначені для занесення у тестову програмну оболонку і спрямовані на перевірку та оцінювання рівня знань студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр напряму підготовки 6.100202 “Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва” після закінчення певного етапу навчання.

Рекомендовані для використання в аграрних вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації.

Метою тестування є визначення рівня професійної компетенції особи, що екзаменується.

Тести з навчальної дисципліни “Ремонт машин та обладнання” для контролю знань бакалаврів напряму 6.100102 “Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва” складаються з 2 модулів згідно з типовою програмою дисципліни.

Модуль 1 “Основні складові технологічного процесу ремонту машин” включає три блоки загальною кількістю 300 питань і характеризується оцінкою знань теоретичних основ тертя та зношування, класифікації та особливостей видів зношування, складових технологічного процесу ремонту.

Модуль 2 “Відновлення деталей під час ремонту машин” включає два блоки загальною кількістю 280 питань і характеризуються оцінкою знань про технології відновлення деталей, режими, способи, обладнання та пристосування.

Модуль 3 включає один блок з 30 питань і характеризується оцінкою знань, набутих у процесі виконання курсового проекту.

Змістовий модуль 1

Основні складові технологічного процесу ремонту машин

Блок 1

Вступ. Стан та перспективи розвитку ремонтно-обслуговчої бази с.-г. ТЕХНІКИ. Теоретичні основи ремонту. Теоретичні основи тертя та зношування. Молекулярно-механічна та структурно-енергетична теорії тертя. Класифікація видів зношування.

1. В чому різниця технології ремонту машин та технології

їх виготовлення?

1. Способі впливу на несправні складові частини машин. +

2. Сукупності методів обробки.

3. Процесі якісної зміни предметів.

4. Всі перераховані варіанти.

2. Які дефекти деталей машин пов’язані з тертям?

1. Тріщини.

2. Знос. +

3. Втрата фізико-механічних властивостей.

4. Всі перераховані варіанти.

3. З якими показниками пов’язані руйнівні процеси деталей машин?

1. Тертям і зношуванням деталей. +

2. Наростоутворенням.

3. З нестабільним станом.

4. Всі перераховані варіанти.

4. Коефіцієнт тертя – це:

1) співвідношення зносів спряжених деталей;

2) відношення сили тертя до нормальної сили; +

3) сила опору переміщенню одного тіла поверхнею іншого під дією

зовнішніх сил;

4) всі перераховані варіанти.

5. Що пов’язує молекулярну та механічну теорію тертя?

1. Залежність сили тертя від швидкості ковзання.

2. Зменшення нерівностей поверхні коефіцієнта тертя.

3. Модель контактних поверхонь твердих тіл. +

4. Всі перераховані варіанти.

6. Що характеризує процес зношування?

1. Інтенсивність лінійного зносу.

2. Процес руйнування окиснювальної плівки.

3. Взаємодію двох контактних тіл під час руху одного відносно іншого.

4. Відокремлення матеріалу з поверхні тертя твердого тіла. +

7. З чого складається структура трибосистеми?

1. Сукупності усіх трибоелементів.

2. Контактуючих тіл, мастильних матеріалів і навколишнього середовища.

3. Елементів, їх властивостей і зв’язків між ними, що виникають у процесі

тертя. +

4. Всі перераховані варіанти.

8. Здатність трибосистеми функціонувати без заїдання під час

розігрівання – це:

1) теплостійкість; +

2) несуча здатність;

3) заїдання;

4) всі перераховані варіанти.

9. Під впливом яких процесів виникає кавітаційне руйнування

поверхонь деталей?

1. Механіко-хімічних.

2. Під впливом електричного струму.

3. Механічних. +

4. Всі перераховані варіанти.

10. До якого виду належить зношування поверхонь у результаті дії

потоку рідини?

1. Гідроабразивного.

2. Гідроерозійного. +

3. Гідро- і газоабразивного.

4. Всі перераховані варіанти.

11. За якого із видів механічного зношування утворюються раковини

та порожнини?

1. Кавітаційному. +

2. Газоерозійному.

3. Абразивному.

4. Фретингу.

12. Внаслідок чого відбувається адгезійне зношування?

1. За малих коливальних відносних переміщень тіл, що контактують.

2. У результаті локального з’єднання двох тертьових тіл. +

3. У результаті втомного руйнування.

4. У результаті крихкого зламу.

13. Що з нижчеперерахованого призводить до зміни мікроструктури

матеріалу деталей?

1. Надвисокі напруження і температурні умови тертя. +

2. Дія концентраторів напруження.

3. Фазовий склад.

4. Всі перераховані варіанти.

14. Чим характеризується технічний стан машини?

1. Працездатністю.

2. Залишковим ресурсом. +

3. Ремонтопридатністю.

4. Всі перераховані варіанти.

15. Чим характеризується процес заїдання?

1. Властивістю матеріалу поверхонь тіл тертя у процесі зношування

змінювати геометрію поверхонь тертя і фізико-механічні властивості

поверхневих шарів.

2. Нестаціонарним станом трибосистеми, який характеризується

збільшенням сил тертя і пошкодженням тертьових поверхонь внаслідок

адгезії і переносу матеріалу. +

3. Динамічною рівновагою і саморегулюванням процесів у трибосистемі.

4. Всі перераховані варіанти.

16. Процес “зношування” розподіляється на:

1) механічне, механічно-хімічне, під впливом електроструму; +

2) абразивне, адгезійне;

3) кавітаційне, електроерозійне;

4) окиснювальне, кавітаційне, адгезійне.

17. Якими показниками надійності машин оцінюється

їх безвідмовність?

1) середнім напрацюванням на відмову та імовірністю безвідмовної

роботи; +

2) середнім напрацюванням на відмову і середнім часом відновлення;

3) середнім напрацюванням на відмову, середнім ресурсом, середнім часом

відновлення та імовірністю безвідмовної роботи;

4) всі перераховані варіанти.

18. Які властивості машини характеризують її надійність?

1. Працездатність, справність, безвідмовність.

2. Збережуваність, безвідмовність, ремонтопридатність і довговічність. +

3. Зовнішній стан.

4. Відповідність усіх показників нормативно-технічній документації.

19. Які показники оцінюють ремонтопридатність?

1. Середній термін служби, середній час відновлення.

2. Можливість відновлення, середній час відновлення. +

3. Інтенсивність відмов, середній час відновлення.

4. Всі перераховані варіанти.

20. Яка стратегія технічного обслуговування і ремонту машин

є переважною?

1) За потребою.

2) Планово-запобіжна.

3) За технічним станом машин з періодичним або безперервним контролем

та діагностуванням. +

4) Довільна.

21. Як змінюються зазори в рухомих спряженнях у процесі

експлуатації машини?

1) залишаються незмінними;

2) перемежовуються;

3) зменшуються;

4) збільшуються. +

22. Для чого призначена обкатка технологічного устаткування?

1) для перевірки якості складання та технічного стану всіх елементів;

2) для зменшення шорсткості робочих поверхонь;

3) для перевірки якості складання і підготовки робочих поверхонь

до сприйняття номінальних навантажень; +

4) всі перераховані варіанти.

23. Справним називають стан, коли:

1) всі показники відповідають вимогам нормативно-технічної

документації; +

2) всі параметри, що характеризують здатність виконувати задані функції

в нормі;

3) хоча б один показник не відповідає вимогам нормативно-технічної

документації;

4) не більше трьох показників не відповідають вимогам нормативно-

технічної документації.

24. У чому полягає зміст терміну “ремонт” деталі?

1) поновлення працездатності без збереження номінальних розмірів; +

2) поновлення працездатності із забезпеченням номінальних розмірів;

3) дотримання регламентованих зазорів і натягів у спряженні;

4) забезпечення розмірів деталі без дотримання форми поверхонь.

25. У чому полягає зміст терміну “відновлення” деталі?

1) поновлення працездатності без збереження номінальних розмірів;

2) поновлення працездатності із забезпеченням номінальних розмірів,

форми, механічних властивостей; +

3) дотримання регламентованих зазорів і натягів у спряженні;

4) забезпечення розмірів деталі без дотримання форми поверхонь.

26. Етапи обкатування автотракторних двигунів після ремонту

на підприємстві:

1) холодне обкатування;

2) гаряче під навантаженням;

3) гаряче без навантаження;

4) всі перераховані варіанти. +

27. У чому полягає зміст методу ремонтних розмірів?

1. поновлення працездатності деталей їх обробкою до розмірів,

що відрізняються від номінальних; +

2. поновлення працездатності деталей їх обробкою до номінальних

розмірів;

3. дотримання регламентованих зазорів і натягів у спряженні;

4. забезпечення розмірів деталі без дотримання форми поверхонь.

28. Сутність ремонту методом стандартизованих ремонтних розмірів?

1) обробка деталей до ремонтних розмірів, що визначені заводом-

виробником;

2) обробка деталей до довільних розмірів;

3) обробка деталей до довільних розмірів і утворення нової суцільної

поверхні;

4) забезпечення довільних розмірів деталі без дотримання форми

поверхонь.

29. У чому полягає зміст способу вільних ремонтних розмірів?

1) обробка деталей до ремонтних розмірів, що визначені

заводом-виробником;

2) обробка деталей до довільних розмірів;

3) обробка деталей до довільних розмірів і утворення нової робочої

поверхні;

4) забезпечення довільних розмірів деталі без дотримання форми

поверхонь.

30. Поверхні деталей, для яких передбачено ремонт способом

стандартизованих ремонтних розмірів?

1) золотники гідравлічних розподільників;

2) плунжерні пари паливних насосів;

3) колінчасті вали;

4) поршневі пальці;

31. У чому полягає зміст методу ремонту встановленням додаткових

елементів (деталей) ?

1) поновлення працездатності деталей їх обробкою до розмірів,

що відрізняються від номінальних;

2) поновлення працездатності деталей їх обробкою до номінальних розмірів;

3) видалення частини деталі і встановлення замість неї додаткової деталі

(деталей);

4) забезпечення розмірів деталі без дотримання форми поверхонь.

32. Спосіб ремонту, який належить до методу ремонту встановлення

додаткових елементів:

1) ремонт тріщин установленням фігурних вставок;

2) ремонт тріщин зварюванням способом “відпалюваних” валиків;

3) ремонт тріщин накладанням епоксидної композиції;

4) ремонт тріщин нанесенням анаеробних герметиків.

33. Способи, що належать до методу ремонту встановленням

додаткових елементів:

1) відновлення посадочних отворів у корпусах нанесенням гальванічних

покрить;

2) відновлення посадочних отворів у корпусах запресуванням суцільних

втулок;

3) відновлення посадочних отворів у корпусах розточуванням;

4) відновлення посадочних отворів у корпусах приварюванням шару

порошку.

34. Дефекти, які доцільно відновлювати встановленням додаткових

елементів:

1) знос поршневих пальців;

2) знос шийок колінчастих валів;

3) знос зубів борін;

4) знос циліндрів у блоках-картерах.

35. Процеси зношування, що належать до механічного зношування:

1) окиснювальне зношування;

2) абразивне зношування;

3) зношування за фретинг-корозії;

4) кавітаційне зношування;

36. Методи вивчення зносу деталей, що не потребують розбирання

вузлів машини:

1) мікрометричне вимірювання;

2) профілографування поверхонь;

3) визначення зносу за вмістом продуктів зношування у мастилі;

4) визначення зносу за втратою маси;

37. Комбіновані способи усунення тріщин у чавунних корпусних

деталях застосовують для:

1) зменшення вартості робіт з відновлення;

2) збільшення продуктивності праці під час відновлення;

3) герметизації і забезпечення рівноміцності з основним металом;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]