20. Джерела до вивчення історії Меровінгів

• Салічна Правда – судебник кін 5 – поч. 6

• Ріпуарська Правда – (прибережних франків) – 6 ст.

• Правда хама вів – найкоротша з варварських правд.

• Бургундська, Баварська, Саксонська првди – зобр виникнення феодальних відносин

• Закони франкських королів

• Хроніка Григорія Турського в 10ти книгах – про все. Суб’єктивне, бо він був єпископом.

• Хроніка Псевдо- Фредегара,написана в Бургундії і доведена до 642р.

21. Завоювання арабами піренейського півострова

Весною 711р – арабо-берберське військо, очолюване еміром Таріком Ібн Зіядом переправилось на пд. Узбережжя Піренейського піво через протоку Гібралтар. 19 липня 711 р біля м Херес де ла Фонтера 90 тис вест готське військо на чолі з Родеріхом зазнало ганебної поразки від 17 тис армії арабів. Оскільки Родеріх не був законовизнаним королем вестготів, то значна частина вест готського війська перейшла на бік арабів, яких запросив Агілла. До 714 р вестготи намагались чинити опір арабам(Агулла 2, Ардо), але до 720 х рр. майже вся територія вест готського королівства (крім Астурії) була завойована і приєднана до Арабського халіфату. Нею управляли намісники, призначені Омейядами.

Абд-ер-Рахман 1(756-788) скористався суперництвом між берберами та арабами в Іспанії, встановив контакт з окремими вест готськими вождями і в 756 р проголосив себе еміром. Утворив нову мусульманську державу з столицею в Кордові.реорганізував армію, роздлив емірат на 5 військових округів та створив потужний флот.

Абд-ер-Рахман 2(822-852) розвиток військового та торгівельного флоту – торгівля з Францією, Константинополем, Хозарією(звідти вивозили словянських рабів).

У 929 р Абд-ер-Рахман 3 проголосив себе халіфом. Створилась окрема держава – мордовський халіфат. Столиця – м Кордова

22. Початок Реконкісти

В утворенні Іспанської держави величезну роль відігравала тривала, багатовікова боротьба іспанського народу з арабами. Відпоювання Піренейського п-ова у , фабів в л-рї отримало назву реконкісти, яка охоплює "період VI11-Х V ст. Перемога арабів у битві на р. Гуадалете в Південній Іспанії 711 р. і загибель останнього короля вестготів Гезидеріха два роки опісля вирішили долю вестготського королівства. Араби стали називати захоплені ними з&мПі Аль-Андалуз. Це призвело до зародження Реконкісти.

Реконкіста почалася у 718 р. битвою в долині Ковадонга. Завершилася у 1492 р. взяттям іспанцями Гранадського емірату, останнього оплоту маврів на Піренейському п-ові. У тому ж році Колумб здійснив спою першу експедицію до Нового Світу. Реконкіста була необхідним процесом, зумовленим умовами соц.-економ, розвитку іспанських народностей. Відтіснені в гори . позбавлені достатньої площі для землеробства . відрізані віл Середземного моря, іспанці мусили або просуватись па південь, де колись жили їхні предки, завойовані і витіснені арабами або ж відмовитись від дальшого зростання своїх продуктивних сил і розвитку своєї національності. Реконкіста була протягом 8 століть і мала свої особливості на різних етапах історії Іспанії. Так. до середини VIII ст. для астурінської реконкісти характерним було переселення населення з півдня па північ . освоєння внутрішніх районів королівства вихідцями із розорених війною територій, а також емігрантамн-мосарабамн До середини IX ст. заселення безлюдних прикордонним земель відбувалися за рахунок сільського населення та окремих вотчинників. Згодом, коли межі Реконкісти посягли заселених територій, замків та міст, управління взяла у свої руки королівська влада.

Осередками реконкісти були християнські держави на півночі п-ова: Астурія. Барселона Наварра та Іспанська марка на сході. Успіх реконкісти був зумовлений її масовим всенародним характером. В країні, особливо у великих містах (Толедо) не припинялися анти арабські повстання. В топ час як серед арабської знаті відбувалися внутрішні міжусобиці.