13. Експансія гунів у Європі. Ліквідація Зх. Рим. Імперії

Гуни були народом монголоїдної раси, який у ІІІ-І ст. до н.е. займав територію нинішньої Монголії і маньчжурських провінцій Китаю. 378 р. гунни наблизилися до імперських кордонів, у битві під Адріанополем полководець вестготів Фрітігерн буквально знищив римську армію. 425 р. римський полководець Аецій привів загони гуннів в Італію на допомогу протни германців. У 433 р. Рим змушений був офіційно передати гуннам як федератам імперії провінцію Паннонію. Аттіла (441-453). У 451 р. гуни повернули на північний захід, Імперія Аттіли сягнула Рейну і Данії. Гунни вторгнулися у Галлію, спустошили Мец, Страсбург, Ворс, Майнц і обложили Орлеан. Доля Європи вирішилася на Каталаунських полях у знаменитій „битві народів" 15.06.451 р. Армію Валентиніана (425-455) очолив полководець Аецій. Він сам з римськими легіонами зайняв лівий фланг бойових порядків, поставивши в центрі планів, очолених королем Сангібаном, а справа іспанських вестготів па чолі з королем Теодоріхом І. Армію гуннів очолив сам Аттіла його головним військовим радником був король гепідів Ардаріх. Готські дружини очолювали внуки короля Вінітара, допомога також йшла і від слов'ян (неврів чи скіфів). Вирішальну роль у битві зіграв маневр остготського короля Теодоріда, який зумів оволодіти пануючою висотою. Битва закінчилася фактично нічийним результатом, але для Аттіли це була поразка. У 452 р. гунни вторгнулися в Італію, підступили під стіни Риму.

31 березня 410 р. вестготи захопили і пограбували Рим. В 444 р. імператор Західної Римської Імперії Валентиніан III (425-455), внук Феодосія, визнав повне економічне і військове банкрутство своєї держави. Імперія не могла утримувати не тільки найманої армії, але, навіть, територіальної армії. .В 455 р., коли Валентніана було вбито під час палацового перевороту, вандали, очолювані королем Гейзеріхом, напали на Рим і пограбували його. 476 р. Одоакр (конунг германського племені скірів) примусив зректися престолу останнього імператора Західної Римської Імперії - десятирічного Ромула Августула. Його було відправлено у заслання па територію італійської провінції Кампанії, де він жив, одержуючи від Одоакра пенсію у 6 тис. солідів. Згодом хлопчика було вбито. Імператорські регалії (діадему, пурпурову мантію і перстень) було передано до Константинополя. Одоакр засвідчував спою покору східноримському імператорові Зенону, котрий в свою чергу подарував германцю почесний титул "патриція Східної Римської імперії". Одоакр тоді не одержав титул "короля італійського" і зробив своєю солицею Равенну. Західна Римська імперія перестала існувати, а її законним правонаступником стала Східна Римська імперія (Візантія), Імперію знищила гостра внутрішня криза, яка спричинила розпад цієї величезної держави на кілька варварських королівств. В межах кордонів імперії було об'єднано надто багато народів, культурні здобутки і традиції яких набагато перевищували культуру римлян.

14. Занепад Зх. Рим імп

395 – імператор Феодосій – Рим Імп: Зх.(столиця Равенна, імп Гонорій) і Сх.(м константинополь. Аркадій)

400 р – Італія. Вестготи.(аларіх)-були розгромлені. 407 р – Рим відмовився від Британії, щоб зберегти решта володінь. Вестготи продовж напад, Гонорій-спроба домовитись, але замалий викуп. 409р – готи обложили Равенну(переговори-відмова платити суму). Тоді обложити Рим.

31 березня 410 р – вестготи захопили і пограбували Рим.до 444 влада в руках головнокомандувачів зх. Армії. В 444 Валентиніан 3 – визна банкрутство своєї держави( нема грошей на територ армію). Влада – до вел землевласників.

451 – рим полков Аецій – коаліція рим і герм племен проти гунів(Атіла)- битва на каталуанських полях – перемога Риму(допомагатли вестготи – теодоріх).

Вандали – єдині серед найманців, які невдоволені коштами, вимагали більше – почали війну проти зх. Рим імп. 455 р – вандали(Гейзеріх) пограбували Рим.

24 серпня 476 р Одоакр(плем’я скірів) скинув Ромула Августула(почесе заслання в Кампонію. 6 тис солідів)

Регалії – до Зенона. Зенон дав йому титул патриція Зх.Рим Імп + Короля Італії

15. Королівство остготів (493-555) Після розгрому гуннів германське плем'я остготів, очолюване королем Тіудімером оселилося на території придунайських земель Східної Римської імперії (між ріками Лейтою, Дунаєм і Дравою), маючи статус федератів. Після смерті Тіудімера у 471 р. його владу успадкував Теодоріх. Авторитет і вплив його зріс після того, коли він разом із своїми військовими загонами допоміг у 484 р. імператорові Зеному, відстояти його права на престол імперії. За допомогу отримав титул консула і головнокомандувача усіх військ на Ватіканському п-ові. 489 р. біля р. Ізонцо, а через кілька днів біля Павії остготи розбили війська Одоакра. Після цих перемог вони встановили свій контроль на усій території Італії, а у 491 p., після вигнання вандалів, і на острові Сицилія. Розгромлений Одоакр із залишками свого війська був обложений у Равенні. Облога міста тривала майже три роки, доки 493 р. Одоакр капітулював. Через кілька днів проголосив себе королем Італії, ввійшовши в історію під іменем Теодоріха Великого. Столиця м. Равенна. Теодоріх стосовно імперії вважався намісником імператора в Італії. Як намісник він не мав права карбувати власні монети, а тільки ставити на імператорських монетах свої монограми.

Зовнішня політика Теодоріха, на відміну від інших варварських королів відзначалася миролюбністю стосовно сусідніх держав. Після того як у 507 р. вестготи зазнали від франків поразки в битві Вує, Теодоріх став також королем Вестготського королівства. Вестготська територія між Альпами і р. Роною була приєднана до Остготського королівства. Тотіла (541-552) - в 546 р. вступив до Риму. Візантійців було вигнано з Італії в 549 р. Остготи знову заволоділи Сицилією і Корсикою, збудувавши флот, грабували західне узбережжя Балканського півострова. Поблизу міста Тагіно в Етрурії, у липні 552 p., остготи і візантійці зустрілися у вирішальній битві; Тотілу було смертельно поранено і він помер, а його військо було розбите. У 555 р. останній готський загін, що оборонявся у фортеці Компса, був розгромлений візантійцями.

Таким чином, Остготське королівство було остаточно завойоване Візантією. На завойованій території візантійці сформували нове адміністративне утворення –Равенський екзархат.