11«Книга Страшного Суду»

Зведення матеріалів першого у середньовічній Європі загального поземельного перепису, що був проведений в Англії у 1085—1086 рр. за наказом Вільгельма Завойовника. Матеріали перепису являють собою джерело відомостей про соціальний, економічний, демографічний розвиток Англії XI століття. А дані перепису дозволяють зробити чисельність населення Англії, близько 2,5млн. Назва книги посилається на біблійний Судний день, коли всім людям мас бути пред’явлений повний список їх справ.

Ціль: Визначення економічних ресурсів Англії після норманського завоювання 1066, що були підвладні королю. Хиткість династичних претензій Вільгельма на англійський престол, збереження загрози іноземного вторгнення, а також бажання короля зміцнити фінансове та воєнне забезпечення своєї влади лягли в основу прийняття рішення про проведення перепису.Передбачалось провісти оцінку господарських ресурсів кожного маєтку, по-перше, для приведення традиційних норм розподілення податків (датські гроші) у відповідність до реального рівня доходів земельних володінь, по-друге, для врегулювання судових суперечок про права на землю, кількість яких різко виросла у результаті перерозподілу англосаксонських маєтків після норманського завоювання, і накінець, для виявлення економічного потенціалу ленів баронів короля з метою визначення яку максимальну кількість лицарів кожен лен міг надати королю.

Рішення про проведення перепису було прийнято на засіданні Великої королівської ради на Різдво 1085 Існують дві версії того, як проходив перепис. По одній з них, королівські емісари відвідували кожну сотню, вислуховували сотенні комісії. По іншій версії, перегляд маєтків графста проходив у рамках однієї сесії зборів графства, участь у якій приймали сотенні комісії. Перепис був завершений до кінця 1086 р. і його результати у вигляді величезного масиву списків звітів були надані королю. У подальшому позберігались у казначействі Англійського королівства що знаходилось у місті Вінчестер. Крім цього, вже 1088 р. на основі цієї документації були складені 2 томи «Книги Страшного суду»: так звана «Мала книга», що описує графства Норфолк, Саффолк Ессекс, та «Велика книга», шо описує всю останню Англію, за виключенням північних областей, а такс Лондона, Вінчестера і деяких інших міст. Матеріал «Книги Страшного суду» згрупований і графствам, а у них по феодальним володінням. Для кожного графства, спочатку описуються земельні володіння короля, потім — церкви та релігійних орденів, а за ними— найбільших землевласників, що отримали свої землі безпосередньо від короля (барони) у кінці— тримання жінок, королівських англосаксонських тенів та інших маєтків.

12. Германські королівства на території колишньої Римської імперії у V ст.

Від 382, після поразки римлян під Адріанополем, імператор Феодосій дозводиі германським поселенцям створювати компактні поселення в межах Римської імперії. Ці германські поселенці отримали статус союзників (федератів). Імператори Сх Рим імп проводили політику заохочення германських племен до поселення саме на територіях Зх Рим імп.

Процес виникнення варварських королівств на території земель Римської імперії розпочався ще в першій половині V ст

К-во свевів (411-585)

Вестготське к-во (418-720) . Валій (415-419) пішов на, зближення з імператором Гонорієм, за дорученням якого успішно боровся проти вандалів, аланів і свевів. В 418 р. Гонорій нагородив вестготів, надавши їм статус федератів і землі для для поселення в Аквітанії.

419р. - Тулузьке к-во, столиця м. Тулуза; Евріх (467-485) - розквіт к-ва, перші кодекси вестготських законів.

К-во вандалів (429-534) Вандали - союз племен східно-германської групи близьких до готів. Гейзеріх (428-477) - вів переговори із намісником провінції Африка - переселення в 429 р. 80 тис. вандалів разом із королем до Африки, де вони отримали право поселення і мали стати на службу у війську Боніфація. 439р. в м. Карфаген король вандалів оголосив свою владу, яке стало згодом його столицею.

К-во бургундів (411-532). Племена бургундів із Південної Норвегії. Очолені королем Гундахаром (411 - 437), зайняли Майнц і долину Рейну. У 413 р. Рим прийняв бургундів як федератів ї надав їм землі по лівому березі Рейну між Лаутером і Наге, де вони заснували свою державу зі столицею у Вормсі.

К-во тюрингів (426-515). Тюринги були союзом германських племен до складу якого входили гермундури, варни та відгалуження свевів. На ІІ-ІІІ ст. вони займали територію між Тюрінгським лісом, Гарцем та межиріччям Сала і Вара. Король Мервіг (426 - середина V ст.) визнав зверхність гунів. Франки завоювали і ліквідували це королівство.

К-во остготів (493-559). Засноване за правління Теодоріха (493-526), столиця м. Равенна.