3. Джерела середньовічної історії Зх. Європи

1. прнродно-географічні - подають інфу про ландшафт, клімат, географію та ін. природні умови характерні для цієї території.

2. етнографічні - представлені, тими речима, що дійшли до нас: стародавні технології, звичаї, традиційне вбрання.

3. речові - до них належать збережені матеріали, реліквії, минулого, в тому числі і отримані шляхом археологічних розкопок: знаряддя праці, посуд, зброя, елементи транспорту.

4. письмові - будь-які тексти записані буквами, цифрами, нотами та іншими знаками письма. Наративні, документальні та законодавчі.

Період У-ХІ ст..: Кодекс Юстиніана (правові відносини, вплив на королівське законодавство); кін.У-поч. IX ст. судебники, відомі як «Правда» - Бургундська, Вест готська, Салічна, Саксонська - повідомляють про суспільно-політичний устрій, звичаєве право; Капітуляції франкських королів (УШ-ІХст..) - державне та вотчинне право; Поліптики (УІ-ХІ ст..) - описові книги монастирській помість, які стосувалися аграрної історії; Прокопій Кесаріиський «Історія війн Юстиніана» (VI ст.) «Історія франків» Григорія Турського; «Життя Карла Великого» Ейнгард (поч.. IXст..);

Період ХІ-ХІУ ст.: англійська «Книга Страшного Суду» (1086р.) - матеріали загального поземельного опису к-ва; «Сотенні згортки» - описи земельних володінь Англії XIII ст.: 1-шнм європейським цеховим статутом була візантійська «Книга єпарха» (X ст.); «Саксонське зерцало» (поч.. XIII ст.) - збірник права.

4.Історіографія середньовічної історії Західної Європи хХст.

Нові школи (позитивісти, критичний напрямок, школа „Анналів” і т. д.) і окремі дослідники у ХІХ – ХХ ст. створили як цілісну картину історії середніх віків так і комплекс глибоких досліджень з історії окремих країн, міст, ремесла і торгівлі, феодальних інститутів, суспільства та культури. Продовжуються теоретичні дискусії навколо основних понять цієї епохи, а також її періодизації та етапів. З величезної маси праць зарубіжних істориків-медієвістів можна виділити праці Герхарда Зелігера (1860-1921), Анрі Піррена (1862-1935), Георга Каро (1867-1912), Альфонса Допша (1868-1953), Люсьєна Февра (1878-1956), Фергана Броделя (1902-1985) і, особливо, Марка Блока (1886-1944), чиї праці давно стали класичними. З праць, присвячених історії середньовічної культури, - Якоба Буркхардта (1818-1897) та Йохана Хейзінги (1872-1945).В Росії дослідження з історії середніх віків ведуться з ХІХ ст. Цілий ряд досліджень можна рекомендувати при вивченні курсу. Зрозуміло, що при користуванні старими працями слід враховувати панівну ідеологію того часу. В Україні протягом ХІХ – середини ХХ ст. головним центром медієвістики був Львівський національний університет ім.. І.Франка, якому належить повернути собі це значення. Сьогодні медієвістичні студії успішно розвиваються у Києво-Могилянській академії, Київському національному університеті ім.. Т.Шевченка та Харківському національному університеті ім. М.Каразіна.Окремої уваги заслуговують підручники. Більшість у вузівських бібліотеках складають давно застарілі підручники С.Д.Сказкіна, В.Ф.Семенова та С.П.Карпова, хрестоматія В.Є.Степанової і А.Я.Шевеленко та історична географія В.В.Самаркіна. Всі вони несуть відбиток класової ідеології, велика увага зосереджена на бунтах, які тривали часом кілька днів і практично не залишили відбитку на розвитку тої чи іншої країни, до феодального визиску відносять такі повинності як ремонт доріг, укріплень і гребель (що було життєвою необхідністю для самого населення). Про феодалізм, як доконаний факт говориться по відношенню до Швеції чи Норвегії (де навіть важко віднайти спроби його запровадження). Окремі країни і території (зокрема Скандинавія чи Піренейські країни), де важко відшукати класову боротьбу, взагалі пропускаються або висвітлюються побіжно. Опущені цілі періоди та персоналії політичної та релігійної історії Все це необхідно брати до уваги, користуючись наявною літературою. На сьогодні найкращими посібниками є зібрання джерел за періодами середньовічної історії, зібрані професором Санки-Петербурзького університету Михайлом Матвійовичем Стасюлевичем (1826-1911), які перевидані у 2002-2006 рр.