Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді попорядку.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
438.78 Кб
Скачать

42. Боротьба англо-саксів проти норманів

З кінця 7 ст. почалися систематичні напади ватажгів на північні береги Англії. Язичникн-нормани не щадили ні церков, ні населення. Первинним був грабунок. У 793 р. вікінги пограбували і розрушіші монастир на о.Ліндісфарн, у 794 р. монастир Веармус, у 802 та 806 pp. - монастир на о.АПона. Напади були блискавичними. Після нападів на фризьке побережжя, у 825 р. нормани висадився у Англії. У 836 р. вікінги вперше здобули та пограбували Лондон. Перший королі, об'єднаної Англії Сігберт (802-839) встиг добитися підпорядкую я інших королівств Уессексу. Його наступники королі Англії продовжували політику створення єдиної держави вже а умовах постійних нападів датських та норвезьких вікінгів. Датським вікінгам вдалося навіть висадити потужний десант і утворити у північно-східні Англії цілий датський регіон, який став базою подальших завоювань і нападів вікінгів. Вікінги загрожували завоюванням Англії. Король Альфред Великий (871-899) навіть мусив покинути столицю і певний час переховувався. Лише у травні 878 p., розбивши датчан і змусивши їх визнати ного владу (на північному сході Англії залишилася область датського права - Даіло). Король Альфред відбудував розрушеніі вікінгами міста та замки, підготували міцне військо, яке у 893 р. відбило нове вторгнення датчан. Так само успішно були відбиті напади норманів, очолених Гастингсом.

43.Походи вікінгів наприк.10-перш.Пол.11ст.

Найбільш небезпеку для Європи представляли піратські експедиції норманів,що почались в кін.8ст.і продовжувались до середини 11ст.У Франції “північні люди”були відомі під імям норманів,в Англії їх називали данцями,у Візантії-варантами,на Русі варягами.У самій скандинавії воїнів ,які здійснювали походи в інші країни називали варягами.Із др.пол.9 ст.набіги норманів набувають нових форм.Ці морські походи знаті і її дружин стали набирати постійний характер,займались торгівлею та грабунком,продавали рабів.

Норвежці відходили далеко на захід та схід.Один з опорних пунктів норманів знаходився в гирлі річки Сени,саме звідти донські вікінги періодично нападали на безборонні міста Північної франції,навіть декілька разів брали в облогу Париж.

Проте походи вікінгів мали не лише завойовницький характер.Норвезькі вікінги відкрили й колонізували Ісландію(“країнальоду”) і Гренландію(“зеленаземля”)

А близько 1000р.досягнули навіть берегів Пн.Америки.Але там їм не вдалося закріпитися і і створити постійні поселення,а шлях в Америку надовго був забутий.

Вихідці з Норвегії на поч.11ст.проникли через Гібралтарський пролив в Середземне море,і протягом багатьох десятиліть (1030-1080)захопили велику частину Пд.Італії і відняли в арабів Сицилію.

Шведи здійснювали свої напів розбійницькі-напівторгові експедиції через Фінський залив і гирло Зх.Двіни.Вони доходили до Волги і спускались до Каспійського моря ,де торгували з арабськими купцями; по Дніпру проходилив Чорне море і добирались до Константинополя(“із варяг у греки”).

Також варто згадати те,що в 1003 році відбулась страшна поразка в Англії датчан,але вона не зупинила вікінгів.Конунг Гаральд ІІ (1014-1018)у 1016р.таки завоював Англію,пославши туди добре підготовлений ледунг,очолений сином Кнутом.Кнут 1 Великий (1018-1035)та Хардакнут (1035-1042)володіли землями Данії,Норвегії та Англії.

Часто вікінгам вдавалося покласти регулярну на населення данину,яка мала назву “датські гроші”.При виплаті цієї данини,між правителями країн та проворидарями вікінгів складався відповідний договір,згідно з яким вікінги брали на себе захист узбережжя від їнших завойовників.Так,наприклад,у 1012 році англійський король Етельред Нерішучий виплатив 48 тисяч фунтів срібла проводирю датського флоту Торкелю Високому,який обіцяв захищати країну від набігів.

На початку 11 ст.всі три норманські королівства остаточно прийняли християнство.Поступово походи вікінгів закінчились.Їх замінила внутрішня колонізація ібільш повне освоєння власних земель.