Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді попорядку.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
438.78 Кб
Скачать

1) Термін «середні віки» : суть і походження терміну:

Поняття середнiх вiкiв вперше було введено iталiйськими гуманiстами у XV-XVI ст. [власне Флавіо Бьондо (1392-1463) першим виділив цей період в окрему епоху, відмінну від древньої історії та Відродження, у своїй основній праці „Три декади історії від падіння Римської імперії”, яка починалася від здобутя Риму Аларіхом і закінчувалася 1440 р.]. Остаточно це поняття утвердилося у європейськiй iсторичнiй науцi пiсля появи працi професора унiверситету в Галле Х.Келлера у 1698 р.. Христіан Келлер обґрунтував умовні межі цього періоду – від падiння Римської iмперiї (476 р.) до здобуття турками Константинополя, тобто падіння Візантійської імперії (1453 р.). Після довгих суперечок сьогоднi бiльшiсть iсторичних шкіл, погодившись з нижньою датою (476 р.) умовно приймають за верхню дату вiдкриття Америки Христофором Колумбом, яка співпала з завершенням Реконкісти (відвоювання Піренейського півострова від арабів) (1492 р.). В цьому питанні єдності немає, окремi дослiдники цю дату пiднiмають до зародження Реформацiї (початок XVI ст.) або ж, навiть, опускають до початків Вiдродження (XIV ст.). Останнім часом сформовано компромісний варіант: 500-1500 рр.

При цьому середнi вiки подiлялися на три перiоди: раннє середньовiччя - перiод генези та раннього феодалiзму (кiн. V - X ст.), класичне середньовiччя - перiод розвиненого феодалiзму (ХI - XV ст.) i пiзнє середньовiччя - перiод розкладення феодалiзму (XVI - середина XVII ст.).

Середні віки – час найбільшого розквіту релігійного фанатизму. Термін стосується виключно Європи. З 1801 р – термін застосовується до всіх Європейських держав. Гуманісти епохи Відродження і просвітники 18 ст( Дідро, Вольтер, Монтескьє) називали – «темні віки» - перерва у розвитку культури і освіти, доба темряви і занепаду в порівнянні з Античністю.Втрачений для людства час.

2.Хронологія середньовіччя

1) раннє - УХІ ст. - час формування феодального ладу, утворення феодального помістя, поширення на всю Зх. Європу впливу католицької церкви як основної ідеологічної сили в Європі. Насичене хрестозими походами. В економіці збереглися натурально-господарські відносини, міста зберегли собі статус економічних центрів, які були основою торгівлі. В духовному житті частковий занепад к-ри, пов'язаний із зникненням Зх. Рим. Імперії і натиском язичницького неписьменного світу. Та вирішальну роль зігралоприйняття християнства.

2) класичне - ХІІ-ХШ ст. - час не тільки повного розвитку феодального способу в-ва на селі, а й розквіту міст з їх цеховим ремеслом. Якщо для 1-го періоду характерна політична роздробленість, то для 2-го -утворення централізованих великих держав. Виникає нова форма держави - феодальна монархія. К-ра розвивається разом із розвитком міст.

3) пізнє - ХІУ-ХУ ст. - час розкладу феодалізму; епоха європейської Реформації, період ще бурхливіших, порівняно з XIV і XV ст.., селянських повстань. Виникає третій тип феодальної держави - абсолютна монархія. Широкого розвитку набувають наукові знання.

Термін «середні вікп» Поняття середніх віків вперше було введено італійськими гуманістами у ХУ-ХУІ ст. Саме Флавіо Бьондо (1392-1463) першим виділив цей період в окрему епоху, у своїй основній праці „Три декади історії від падіння Римської імперії", яка починалася від здобутя Риму Аларіхом і закінчувалася 1440 р. Його поділ: античність, середні віки, новий час. Остаточно це поняття утвердилося у європейській іст. науці після появи праці проф. універу в Галле Х.Келлера у 1698 р. Христіан Келлер обгрунтував умовні межі цього періоду - від падіння Римської імперії (476р.) до Здобуття турками Константинополя, тобто падіння Візантійської імперії (1453 р.). Після довгих суперечок сьогодні більшість істориків, початком середніх віків' приймають 476 р., а відкриття Америки Христофором Колумбом, яка співпала з завершенням Реконкісти (відаоювання Піренейського півострова від арабів) - 1492 р. завершенням. Радянська історіографія в основу визначення середніх віків поклала період існування феодальної суспільно-економічної формації, вважаючи, що остання тривала від падіння Римської імперії до Англійської буржуазної революції (кін. V - середина XVII ст.).

Середні віки - час найбільшого розквіту релігійного фанатизму. Термін стосується виключно Європи. З 1801 р. — термін застосовується до всіх Європейських держав. Гуманісти епохи Відродження просвітники XVIII с. (Дідро, Вольтер, Монтеськьє) називали «темні віки» -перерва у розвитку к-ри і освіти, доба занепаду, темряви і дикості у порівнянні з Античністю. Втрачений для людства час.