
- •1.Основні теорії походження держави:
- •2.Причини виникнення держави і права
- •3.Основні критерії типології держав .
- •4.Основні ознаки держави
- •5.Функції держави
- •6. Класифікація держав за формою правління, державним устроєм , політичним режимом
- •7. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
- •8. Поняття і призначення соціальних норм. Порівняльна характеристика норм моралі і правових норм
- •9. Загальносоціальні та спеціально-юридичні функції права
- •10. Класифікація норм права
- •11. Джерела права
- •12. Законодавчий процес. Конституційна регламентація
- •13. Способи систематизації законодавства
- •14. Правовідносини. Види правовідносин. Субєкт правовідносин.
- •15. Правомірна поведінка. Види правопорушень.
- •16. Конституці́йне пра́во. Суб’єкти і об’єкти конституційних правовідносин.
- •17. Засади конституційного ладу україни
- •18. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина
- •19. Поняття і види референдумів
- •20. Характеристика виборчої системи України
- •21. Головні функції виконавчої влади в державі
- •22. Роль президента України у здійсненні виконавчої влади
- •23. Роль місцевого самоврядування у системі “держава-суспільство”
- •24. Джерельна база адміністративного права
- •25. Адміністративне правопорушення, його ознаки, види
- •26. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень
- •27. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •28. Цивільне право, майнові та особисті немайнові відносини.
- •29. Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •30. Цівільна дієздатність та її рівні(види)
- •31. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •32. Юридична особа , її ознаки, права та обов’язки.
- •33.Обєкти цивільних правовідносин та підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •34. Способи захисту цивільних прав. Позовна давність.
- •35. Забовязання. Підстави їх виникнення і припинення.
- •36. Спадкування за законом та за заповітом
- •37. Трудове право. Його місце в системі галузей національного права України.
- •38. Змiст колективного договору
- •39.Трудовий договір. Порядок його укладення.
- •40.Підстави розірвання трудового договору.
- •41.Порядок оформлення звільнення працівника і здійснення розрахунків з ним.
- •42.Робочий час та час відпочинку. Їх види.
- •43. Злочин. Його ознаки та склад.
- •44. Стадія вчинення злочину. Стадії злочину.
- •45. Основні види кримінальних покарань.
- •46. Обставини, що пом’якшують покарання та обставини, які обтяжують кримінальне покарання.
- •47.Злочини, за вчинення яких кримінальна відповідальність настає з 14 років. Примусові заходи виховного характеру до неповнолітнього.
- •48. Система правоохоронних органів в Україні.
- •49.Основні функції прокуратури.
- •50. Принципи на яких будується діяльність міліції в Україні. Основні завдання міліції.
- •51. Принципи на яких будується діяльність Служби безпеки України. Її основні завдання.
- •52.Система органів податкової служби України. Їх призначення.
- •53. Адвокатура. Засади її діяльності.
- •54.Нотаріат в Україні. Дії які вчиняють нотаріуси.
- •55. Судова система в Україні
17. Засади конституційного ладу україни
Конституційний лад — це система соціальних, економічних і політико-правових відносин, які встановлюються й охороняються конституцією та іншими конституційно-правовими актами держави.
Передбачений Конституцією України конституційний лад України характеризується низкою загальних принципів: суверенністю, демократизмом, гуманізмом, реальністю, системністю, наступністю, програмним характером та ін.
Суверенність конституційного ладу полягає насамперед у визначенні, встановленні конституційного ладу народом і можливості його зміни лише волею народу.
Демократизм конституційного ладу означає насамперед існування необмеженої влади народу (як щодо її належності народу, так і щодо здійснення її народом).
Гуманізм конституційного ладу полягає в закріпленні Конституцією України такого порядку, який грунтується на реальній і всебічній повазі до особи, людини й громадянина, забезпеченні прав і свобод особи, їх гарантуванні.
Реальність і дійсність конституційного ладу — це наявність цього ладу де-юре і де-факто.
Системність конституційного ладу означає послідовність, логічність, всебічність і повноту закріплення в конституції основних інститутів суспільства й держави.
Наступність конституційного ладу України — це акумулювання того позитивного, що було в українському державотворенні, у державному й суспільному ладі України в минулому (у тому числі далекому).
18. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина
Класифікація конституційних прав, свобод і обов’язків будується не довільно, а із врахуванням наявності в суспільстві різних сфер діяльності, якісно різних за змістом суспільних відносин; взаємовідносин держави і громадянина у сфері правоохоронної діяльності держави, спрямованої на захист життя, здоров’я, індивідуальної свободи і безпеки, честі й гідності людини, взаємовідносин у політичній, соціальній, економічній та культурній сферах.
Права людини - це права, нерозривно пов'язані з самим існуванням людини: право на життя, на свободу у всіх її проявах, право на повагу людської гідності, на опір пригнобленню.
Ці права невід'ємні, інакше кажучи, заборонено будь-яке посягання на ці права. Права людини можуть бути обмежені лише в тій мірі, в якій це необхідно для захисту прав іншої людини. Права людини невідчужувані, іншими словами, людина сама не має права від них відмовитися, бо без цих прав вона вже не є людиною. Права людини належать кожному індивіду, незалежно від належності до громадянства тієї або іншої країни, расової або національної приналежності. Кожна людина є носієм природних, породжених самою природою людини, прав.
Права громадянина - це права члена державно-організованого громадянського суспільства.
Під правами громадянина розуміють, перш за все, можливість брати участь в управлінні суспільними і державними справами: право на об'єднання в партії і громадські організації, право обирати і бути обраним до органів державної влади України. Право на соціальний захист також в основному належить громадянам України. Самоочевидно, що Українська держава повинна в першу чергу піклуватися про своїх громадян.