8. Поняття і призначення соціальних норм. Порівняльна характеристика норм моралі і правових норм

Соціальні норми - це правила поведінки, що регулюють взаємини людей і їхніх об'єднань.

Задля регулювання поведінки людей та їх об'єднань у суспільстві формуються певні правила поведінки, котрі орієнтують на досягнення тієї чи іншої мети.

Соціальні норми регулюють поведінку, що має соціальний характер, пов'язану із взаємовідносинами між людьми, їх об'єднаннями, суспільними групами.

--

Норми моралі - система норм і принципів, які виникають із потреб суспільства , які спрямовані на регулювання поведінки людей відповідно до понять добра і зла і підтримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням.

Но́рма пра́ва—це загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки ,яке встановлене державою.

1-Норма моралі 2-Норма права

за походженням

1— складається в суспільстві на основі уявлень людей про добро та зло, справедливість; існувала до виникнення держави;

2— установлюється державою як офіційна міра волі та справедливості; при первісному ладі не існувала;

за сферою дії

1- регулює внутрішнє усвідомлення людиною своєї поведінки в усіх сферах суспільних відносин;

2— регулює зовнішню форму поведінки людини в тих сферах суспільних відносин, що піддаються регулюванню;

за формою вираження

1- не закріплюється в спеціальних актах, міститься у свідомості людей; набуває обов'язкового значення в міру визнання більшістю членів суспільства;

2- одержує закріплення в державних актах (законах, указах, постановах); після набуття законної сили стає обов'язковою для осіб, що знаходяться в сфері її дії;

за способом охорони від порушень

1- дотримується добровільно, забезпечується внутрішнім переконанням, громадською думкою.

2— забезпечується державним примусом, застосуванням заходів юридичної відповідальності .

9. Загальносоціальні та спеціально-юридичні функції права

Загальносоціальні функції права - це напрями взаємодії права та інших соціальних явищ як єдності форми та змісту.

До загальносоціальних функцій права включають:

1) гуманістичну - право охороняє та захищає права людства, нації, людини;

2) організаторсько-управлінську - право забезпечує можливості окремих суб'єктів на вирішення певних економічних і соціальних проблем;

3) виховну - право сприяє становленню людини як правослухняного члена громадянського суспільства, виховує в неї зразки правомірної поведінки;

4) інформаційну (комунікативну) - право інформує людей про волю законодавця;

5) гносеологічну (пізнавальну) - право само виступає як джерело знань.

Спеціально-юридичні функції права - це напрями суто правового впливу на суспільні відносини.

До спеціально-юридичних функцій права належать:

1) регулятивна - це функція, яка спрямована на врегулювання суспільних відносин шляхом закріплення бажаної поведінки суб'єктів в тих чи інших галузях права.

2) охоронна - це функція, яка спрямована на захист відповідної системи суспільних відносин шляхом усунення соціально шкідливих і небезпечних діянь людей.

Регулятивна й охоронна функції тісно пов'язані між собою. Охоронна функція права повинна забезпечити нормальну дію регулятивної функції.