- •2.Теорії економічного розвитку регіонів
- •3. Економічні закони і закономірності рпс
- •4. Принципи і фактори розміщення продуктивних сил
- •5.Структурний аналіз рпс
- •6. Види природних ресурсів та їх класифікація
- •7.Мінерально-сировинні ресурси держави
- •8.Земельні,водні,лісові ресурси та їх значення
- •9.Економічна оцінка основних видів природних ресурсів
- •10. Проблеми раціонального використання природних ресурсів
- •11.Динаміка чисельності та складу населення
- •12. Природний приріст населення та міграціні процеси
- •13.Особливості формування та розселення сільського та міського населення
- •14.Зайнятість населення та державна політика зайнятості
- •15. Безробіття: суть, та види
- •16.Структура та роль пе комплексу
- •17.Сучасний стан розвитку та розміщення газової і торфової промисловості
- •18.Сучасний стан розвитку та розміщення вугільної та уранодобувної про-стей
- •19.Особлисті розвитку та принципи розміщення електроенергетики
- •20. Проблеми й перспективи розвитку пек
- •21.Значення і структура металургійного комплексу
- •22.Особливості сучасного розвитку та розміщення чорної металургії
- •23.Характеристика кольорової металургії та її галузей
- •24.Проблеми та перспективи розвитку металургійного комплексу
- •25.Місце машинобудівного комплексу в господарстві країни,його структура
- •26.Особливості і фактори розміщення основних галузей машинобудування
- •27. Галузева і територіальна структура машино-будівного комплексу в Україні
- •28.Проблеми і перспективи розвитку машинобудування
- •29.Сутність апк,його галузева структура
- •30.Сільськогосподарське виробництво:сучасний стан розвитку
- •31.Особливості розвитку та розміщення основних галузей рослинництва
- •32. Особливості розвитку та розміщення основних галузей тваринництва
- •33.Основні проблеми та перспективи розвитку апк
- •34.Загальна характеристика хімічної промисловості
- •35.Особливості розвитку та розміщення галузей основної хімії
- •36. Особливості розвитку та розміщення галузей хімії органічного синтезу
- •37.Стан і перспективи розвитку хімічної промисловості України
- •38.Сутність і значення лісової промисловості
- •39.Лісозаготівельна,лісопильна та деревообробна промисловості
- •40.Сучасний стан розвитку й особливості розміщення целюлозно-паперової та лісохімічної промисловості
- •41.Проблеми та перспективи розвитку лісової промисловості
- •42.Сутність і завдання регіональної політики
- •43. Завдання державної регіональної економічної політики України
- •44.Основні підходи до стратегії розвитку економічних регіонів
- •45.Поняття та особливості проблемних регіонів
- •46.Міжнародний поділ праці,його суть і значення у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків
- •47.Зовнішньоторгівельна діяльність України на сучасному етапі
- •48.Економічні зв’язки України з країнами снд
- •49.Зміст і форми міжнародної економічної інтеграції
- •50. Принципи економічного районування
- •51. Типи економічних районів
- •53.Донецький економічний район
- •54. Придніпровський економічний район
- •55. Північно-східний економічний район
- •56. Центральний економічний район
- •57. Північно-західний економічний район
- •58. Столичний економічний район
- •59. Подільський економічний район
- •60. Карпатський економічний район
- •61. Причорноморський економічний район
9.Економічна оцінка основних видів природних ресурсів
Економічна оцінка природних ресурсів — необхідний етап для забезпечення їх ефективного використання. Визначилися дві групи економічних оцінок: перша — характеризує економічні результати використання природних ресурсів, друга — економічні наслідки дії на навколишнє природне середовище (переважно це економічні втрати від забруднення чи порушення природного середовища). Для економічної оцінки природних ресурсів застосовують передусім методичні підходи, засновані на категоріях ренти та ефективності.
10. Проблеми раціонального використання природних ресурсів
Раціональне використання природо-ресурсного потенціалу лежить в основі збереження національного багатства України. Для забезпечення раціонального використання природних ресурсів нині створюється правова база. Закон “Про охорону природи в Україні”, прийнятий у 1993 р., виступає основним документом з цього питання і передбачає державну охорону та регулювання використання земель, надр, водних ресурсів, лісів, полезахисних і водоохоронних лісосмуг, земельних насаджень, курортних місцевостей, рідкісних природних ресурсів, державних заповідників і заказників, тваринного світу, атмосферного повітря та інших природних багатств.
Основні напрями раціонального використання природних ресурсів:
– впровадження ресурсозберігаючих технологій;
– комплексне використання, спрямування на максимальне вилучення корисних компонентів з одиниці сировини і відходів;
– відтворення лісових, водних, земельних ресурсів;
– розширення геологорозвідувальних робіт;
– розвиток екологічної інфраструктури (очисні споруди);
---збереження та примноження системи заповідників і заказників.
11.Динаміка чисельності та складу населення
За останні 80 років населення України збільшилось у 1,5 раза. Водночас відбулись величезні людські втрати Нині в Україні спостерігається вже четверта за століття демографічна криза (різке зменшення чисельності населення, яке веде до його депопуляції і характеризує нинішній від’ємний тип відтворення). Щоб забезпечити хоча б просте відтворення (тобто нульовий приріст), необхідно, щоб сумарний коефіцієнт (показує кількість дітей, пересічно народжених однією жінкою протягом життя) становив 2,6. В Україні він дорівнює 2,12; саме стільки дітей повинна (у середньому) народити жінка протягом життя, щоб забезпечувалося просте відтворення населення в країні.
Зниження природного приросту в Україні,спричиняє деформацію вікової структури населення, зумовлює зниження природного приросту трудових ресурсів. “Старіння” населення призводить до збільшення економічного навантаження на працездатних.
У віковій структурі населення розрізняють 3 групи: діти і підлітки (до 16 років), працездатне населення (16-55 років), населення старшого віку. Дуже велика група пенсіонерів у сільській місцевості – 29%, по Україні в цілому – 23%. Середній вік мешканця України – 36,5 років, але водночас вік міського жителя становить 34,8 років, а селянина – 39,8 років. Наймолодше населення проживає у Закарпатській області – 32,3 роки, а найстаріше – у Вінницькій – 38,9 років. Особливе значення має контингент осіб працездатного віку. Працездатне населення становить 55,8% населення України (на 1 січня 1996 р.). Найменша питома вага осіб працездатного віку в Чернігівській області (51,3%), найбільша – в Одеській (57,6%).