34.Загальна характеристика хімічної промисловості

Хімічна промисловість належить до складних галузей. У структурі хімічної та нафтохімічної промисловості виділяють такі підгалузі: гірничо-хімічну; основну хімію; хімію органічного синтезу; галузі з виробництва полімерних матеріалів, хімію тонкого органічного синтезу (лаків, фарб, фотохімічних товарів); побутову хімію. В Україні розвинута багатогалузева хімія і нафтохімія. Найкрупнішими підрозділами названої галузі є виробництва основної хімії (49 % всієї товарної продукції галузі), лакофарбова (6 %), промисловість пластмасових виробів, скловолокнистого лиття (5 %), шинна (10 %), гумоазбестова (7 %) та багато ін. На власне хімічну промисловість припадає близько 80 % випуску продукції всієї галузі, на нафтохімічну – 20 %.

Неорганічна хімія переважно виробляє напівфабрикати, що використовуються в інших галузях промисловості. До органічної хімії входять виробництва вуглеводневої сировини, органічних напівфабрикатів, синтетичних матеріалів. Гірничо-хімічна промисловість утворює сировинну базу передусім для неорганічної хімії. Функцією гірничо-хімічної промисловості є видобуток сировини: сірки, фосфатів і калійних солей, кухонної солі, карбонату. Основна хімія як галузь обіймає кислотну, содову промисловість та виробництво мінеральних добрив. Промисловість мінеральних добрив виробляє азотні, фосфорні та калійні добрива. На азотні добрива припадає половина усього виробництва, а фосфорні й калійні добрива продукуються приблизно в однаковій кількості. Україна займає значне місце виробництві добрив. Виробництво кальцинованої соди зосереджено в районах залягання солей та вапняків; каустична сода ширше використовується, грунтуючись на виробництві хлору, що застосовується для випуску неорганічних продуктів, отрутохімікатів, полімерів. Промисловість хімії органічного синтезу використовує як сировину нафту. Це багатогалузеве виробництво. Підприємства тяжіють до районів нафтовидобутку, масового споживання нафтопродуктів та магістральних нафтопроводів.

35.Особливості розвитку та розміщення галузей основної хімії

Хімічна промисловість є одним з найбільших забруднювачів природи, але водночас це єдина галузь, яка утилізує виробничі відходи. Впровадження прогресивних хімічних технологій, що дають змогу звести до мінімуму промислові відходи, забезпечення максимального очищення стічних вод і викидів в атмосферу, уможливлять насамперед оздоровлення місць надмірної концентрації хімічних підприємств, а також лімітний вплив природних факторів на розміщення об'єктів хімічної промисловості в регіонах з порівняно високим рівнем заселення.Основна хімія включає в себе вир-во мін добрив, сірчаної кислоти, соди.Основними центрами вир-ва азотних добрив є Дніпродзержинськ, зап, Лисичанськ. Вони розміщуються в районах коксохімічного вир-ва або орієнтуються на споживача і розміщені в районах видобутку газу та трас газоппроводів.Калійні добрива виробляють у Калуші, стебнику Заводи, що виробляють фосфатні добрива зосереджені в районах високого с.г освоєння і знаходяться в таких містах, як Вінниця, Одеса, Суми, у Маріуполі викор відходи „Азовсталі” Основні центри розміщення вир-в сірчаної кислоти – Костянтинівка, Рівне, Суми. Це вир-во орієнтується на споживача через погану транспортабельність продукціїВир-во соди рогзміщується біля родовищ кухонної солі, ропи солоних озер, бо це дуже матеріаломістка галузь. Основні центри – Слов’янськ, Лисичанськ (схід) та Красноперекопську (крим)Наявність сировини дозволила Україні створити розвинену технологічну базу для виробництва мінеральних добрив на експорт. Більше 90% експорту мінеральних добрив становлять азотні добрива, а їх головними покупцями є Китай, Індія, Бразилія, Туреччина, Молдова, Туркменистан. Недостатньо використовуються експортні можливості виробництва калійних добрив. Значну кількість цих добрив Україна імпортує. В той же час в Україні є калійна галузь, потужності якої можуть задовольнити багатьох зарубіжних споживачів.