
- •2.Теорії економічного розвитку регіонів
- •3. Економічні закони і закономірності рпс
- •4. Принципи і фактори розміщення продуктивних сил
- •5.Структурний аналіз рпс
- •6. Види природних ресурсів та їх класифікація
- •7.Мінерально-сировинні ресурси держави
- •8.Земельні,водні,лісові ресурси та їх значення
- •9.Економічна оцінка основних видів природних ресурсів
- •10. Проблеми раціонального використання природних ресурсів
- •11.Динаміка чисельності та складу населення
- •12. Природний приріст населення та міграціні процеси
- •13.Особливості формування та розселення сільського та міського населення
- •14.Зайнятість населення та державна політика зайнятості
- •15. Безробіття: суть, та види
- •16.Структура та роль пе комплексу
- •17.Сучасний стан розвитку та розміщення газової і торфової промисловості
- •18.Сучасний стан розвитку та розміщення вугільної та уранодобувної про-стей
- •19.Особлисті розвитку та принципи розміщення електроенергетики
- •20. Проблеми й перспективи розвитку пек
- •21.Значення і структура металургійного комплексу
- •22.Особливості сучасного розвитку та розміщення чорної металургії
- •23.Характеристика кольорової металургії та її галузей
- •24.Проблеми та перспективи розвитку металургійного комплексу
- •25.Місце машинобудівного комплексу в господарстві країни,його структура
- •26.Особливості і фактори розміщення основних галузей машинобудування
- •27. Галузева і територіальна структура машино-будівного комплексу в Україні
- •28.Проблеми і перспективи розвитку машинобудування
- •29.Сутність апк,його галузева структура
- •30.Сільськогосподарське виробництво:сучасний стан розвитку
- •31.Особливості розвитку та розміщення основних галузей рослинництва
- •32. Особливості розвитку та розміщення основних галузей тваринництва
- •33.Основні проблеми та перспективи розвитку апк
- •34.Загальна характеристика хімічної промисловості
- •35.Особливості розвитку та розміщення галузей основної хімії
- •36. Особливості розвитку та розміщення галузей хімії органічного синтезу
- •37.Стан і перспективи розвитку хімічної промисловості України
- •38.Сутність і значення лісової промисловості
- •39.Лісозаготівельна,лісопильна та деревообробна промисловості
- •40.Сучасний стан розвитку й особливості розміщення целюлозно-паперової та лісохімічної промисловості
- •41.Проблеми та перспективи розвитку лісової промисловості
- •42.Сутність і завдання регіональної політики
- •43. Завдання державної регіональної економічної політики України
- •44.Основні підходи до стратегії розвитку економічних регіонів
- •45.Поняття та особливості проблемних регіонів
- •46.Міжнародний поділ праці,його суть і значення у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків
- •47.Зовнішньоторгівельна діяльність України на сучасному етапі
- •48.Економічні зв’язки України з країнами снд
- •49.Зміст і форми міжнародної економічної інтеграції
- •50. Принципи економічного районування
- •51. Типи економічних районів
- •53.Донецький економічний район
- •54. Придніпровський економічний район
- •55. Північно-східний економічний район
- •56. Центральний економічний район
- •57. Північно-західний економічний район
- •58. Столичний економічний район
- •59. Подільський економічний район
- •60. Карпатський економічний район
- •61. Причорноморський економічний район
30.Сільськогосподарське виробництво:сучасний стан розвитку
Україна – це країна з потужним агропромисловим потенціалом та величезними перспективами розвитку сільського господарства. Аграрний сектор є важливою стратегічною галуззю української національної економіки, яка забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність нашої держави, дає значній частині сільського населення робочі місця. Він формує 16-17% валового внутрішнього продукту. Аграрний сектор забезпечує близько 60% фонду споживання населення.
Незважаючи на певні досягнення в розвитку аграрної сфери, в Україні ще багато питань чекають на вирішення. Для того щоб сільське господарство в нашій країні розвивалося і процвітало потрібні суттєві зміни у ціновій політиці. Сільському господарству потрібні стабільні ціни, орієнтуючись на які фермери могли б визначати оптимальний обсяг виробництва продукції.
Необхідно звернути увагу на розвиток фермерських господарств.Потрібно забезпечити гарантії збуту всієї виготовленої сільськогосподарської продукції за вигідними цінами; створити умови за яких фермерські господарства матимуть можливість змінювати свою технічну базу на сучаснішу.
Сьогодні фінансово-економічна підтримка аграрного сектора здійснюється переважно через комплекс програм, кожна з яких має на меті підвищення ефективності виробництва та дохідності товаровиробника. При цьому, через брак коштів Державного бюджету України, ця підтримка на 80 % здійснюється за рахунок сприятливої податкової політики.С.г значно залежать від природно-кліматичних умов. Тому одним із важливих напрямків розвитку сільськогосподарського виробництва є зменшення ризиків від природно-кліматичних умов та забезпечення подальшого розвитку аграрного сектора шляхом удосконалення системи захисту господарств.
Значним бар’єром для успішного розвитку і функціонування аграрного сектору в Україні є недосконалість нормативно-правових актів щодо аграрної політики держави. Тому їх необхідно переглянути .Отже, незважаючи на проблеми, які притаманні сучасному етапу розвитку сільськогосподарського виробництва, Україна повинна розвивати виробничі потужності сільського господарства, щоб наша сільськогосподарська продукція могла вийти на світовий ринок і конкурувати з продукцією інших розвинутих країн світу.
31.Особливості розвитку та розміщення основних галузей рослинництва
На рослин-ництво припадає приблизно 52-53% усієї сільськогосподарської продукції України.
Провідне місце в рослинництві займає зернове господарство. Саме зернові культури є основними в усіх сільськогосподарських зонах, особливо в Лісостепу і Степу, а посівна площа складає майже половину їх загальної кількості. Головною зерновою культурою, яка займає половину посівних площ, відведених у цих зонах під зернові, є озима пшениця. У Поліссі її посівні площі набагато менші. Друге місце серед зернових займає озиме жито. Основні райони його поширення – Полісся і Західний Лісостеп. На невеликих площах в Україні вирощують гречку – дуже цінну продовольчу культуру, а також просо і рис. Більше 40% валової продукції зернових складають фуражні культури: ячмінь, овес, кукурудза та ін. Вони використовуються не лише в кормовиробництві, але й частково як продовольчі культури. Особливо велика роль у рослинництві кукурудзи. Її основні посіви розміщені у лісостеповій, степовій зоні, а також у Прикарпатті і Закарпатті.
Основними галузями, що перероблюють зерно, є мукомельно-круп’яна, комбікормова і хлібопекарська. У зв’язку з високою транспор-табельністю зерна і муки, хлібопечення тяжіє в своєму розміщенні до споживача. Ці підприємства розташовані практично всюди, повторюючи географію великих та середніх поселень, селищ міського типу, навіть у багатьох селах.
Технічні культури займають 11% у структурі посівних площ України. Центральне місце серед технічних культур посідають цукрові буряки. У їх розміщенні вирішальним є природний фактор. Більше 75% посівних площ зосереджено в основній зоні вирощування цукрового буряка – лісостеповій, перш за все, в центральних її областях: Тернопільській, Вінницькій, Хмель-ницькій, Полтавській.
До провідних технічних культур на півночі належать картопля, льон, конопля, а в Лісостепу і Степу – соняшник. Кормові культури представлені вівсом, ячменем, частково соєю, люпином, кукурудзою. Під ними знаходиться майже 35% посівної площі.