1. Предмет, методологія та завдання курсу

Об'єкт вивчення - продуктивні сили, наступні елементи просторової(територіальної)

організації продуктивних сил: ПРП, людський та

працересурсний потенціал, галузеві та міжгалузеві комплекси,

соціальна інфраструктура, територіальні системи господарювання.

Предмет науки - територіальний стан та розвиток, просторова

організація продуктивних сил, вивчення якої здійснюється на

різних рівнях: населений пункт, адміністративний район,

область, економічний район, країна в цілому.

РПС вивчає закономірності і принципи розміщення

продуктивних сил, територіальну організацію виробництва.

Методи дослідження:

1.Аналіз-спосіб нау-го дослідження при якому складні явища

розчленовуються на менш дрібні.

2.Синтез-протилежний аналізу(узагальнення споріднених елементів та їх об’єднання)

3.Аналогії-ті чи інші явища ана-ся або проект-ся з огляду на подібність ситуацій в інших умовах.

4.Системний аналіз-сукупність методологічних принципів і положень,що дозволяють розглядати окремо взятий об’єкт як частину системи.

5.Аналітичні математичні методи-охоплюють надзвичайно широкий спектр математичного апарату.

6.Методи оптимізації-за їх допомогою в кожному конкретному випадку відзначається найбільш оптимальний варіант.

Завданням курсу є формування у студентів умінь і практичних навичок при вирішенні проблем обгрунтування РПС з урахуванням конкретної виробничої ситуації..

2.Теорії економічного розвитку регіонів

3. Економічні закони і закономірності рпс

Перехід нашої держави до ринкової економіки зумовлює відповідні зміни у теорії розміщення продуктивних сил і підтверджує важливість врахування дії економічних законів – загальних, характерних для всіх суспільно-економічних формацій.

Економічні закони – це об’єктивні закони розвитку суспільства, що відображають виробничі відносини людей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання благ та послуг. В умовах переходу до ринкових відносин розміщення продуктивних сил відбувається під впливом багатьох законів. Закони і закономірності відображають певні сталі, необхідні об’єктивні відношення, що проявляються незалежно від волі людей у дії численних закономірностей, які властиві тим чи іншим процесам і явищам.

Закономірність – це об’єктивно існуючий суттєвий зв’язок явищ природи і суспільного життя, що повторюється в часі. Закономірності РПС – найбільш загальні відносини між природою, населенням і виробництвом на певній території.

Закономірності РПС є просторовим виявом дії окремих економічних законів. Так, наприклад, закон комплексного розвитку виробництва у просторовому аспекті виступає як закономірність територіальної комплексності, закон концентрації виробництва – як закономірність територіальної концентрації виробництва. Інколи закономірність може трактуватись як прояв дії декількох законів (наприклад, закономірність територіальної ефективності) Закономірність територіального поділу праці є основною в РПС, економічному районуванні та зовнішньоекономічній діяльності будь-якого регіону чи країни.

4. Принципи і фактори розміщення продуктивних сил

1.Принципи (від лат. рrinсipium – початок, основа) – вихідні положення будь-якого вчення, теорії, науки.

На основі пізнання закономірностей розробляються принципи розміщення продук-тивних сил – правила діяльності та управління економікою, основні положення економічної політики держави в реалізації законів роз-міщення.

Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил, якими керуються при вирішенні питань просторового розподілу підприємств і галузей, такі:

– наближення виробництва до джерел сировини, палива, споживачів; – охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів і впровадження ресурсозберігаючих технологій;

– збереження здорових медико-гігієнічних умов життя і праці населення;

– обмеження надмірної концентрації промисловості в містах;

– вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей;

– зміцнення обороноздатності країни;

– урахування інтересів економічної інтеграції в європейський і світовий простір.

Принципи розміщення в різних країнах можуть бути подібними та відмінними. Важливість кожного принципу визначається стратегією і завданнями, конкретизованими у відповідній концепції. Керуючись принципами, які найчастіше є результатом врахування кількох закономірностей, можна досягти набагато більшого ефекту при розміщенні виробництва.

2 .Закономірності і принципи реалізуються на основі врахування факторів, що впливають на РПС.

Факторами розміщення продуктивних сил називають усю сукупність умов для найбільш раціонального вибору місця розташування господарського об’єкта, ТВК, розміщення підприємств певної галузі. У теорії РПС фактор розміщення є одним з центральних понять. При зміні складу факторів повинні змінюватися і місця розташування об’єктів.

Розрізняють такі групи факторів, які включають:

– природні – якісну і кількісну характеристики родовищ корисних копалин, енергетичних, водних, лісових, земельних ресурсів, природно-кліматичні й природно-транспортні умови;

– екологічні –заходи з метою ощадного використання природних ресурсів

– технічні – досягнутий і можливий рівень техніки та технології;

– економічні – вартість капіталовкладень, строки будівництва, ефективність виробництва, призначення та якість продукції, економіко-географічне і транспортне положення та ін.;

– соціально-демографічні – чисельність населення і його розміщення, кількісну та якісну оцінку трудових ресурсів і забезпеченість ними, стан виробничої і соціальної інфраструктури.