Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шп_теория на136 вопросов.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
911.87 Кб
Скачать
  1. Додатковий капітал підприємства та джерела його поповнення.

Додатковий капітал – це сума приросту майна під-ва яка виникла в результаті переоцінки майна під-ва (індексації), безоплатно одержаних матеріальних цінностей, емісійного доходу. Розрізняють додатково вкладений капітал (емісійний) та інший додатковий капітал.

Додатковий вкладений капітал характеризує суму емісійного доходу (різниця між продажною і номінальною варті­стю первісне розміщених акцій), отриманого в результаті реалі­зації акціонерними товариствами власних корпоративних прав. До складу іншого додаткового капіталу належать такі складові:

1)інший вкладений капітал;До іншого додаткового капіталу належить інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, раніше внесений такими засно­вниками без прийняття рішення про зміну розміру статутного ка­піталу.

2)дооцінка (уцінка) необоротних активів; До складу дооцінки (уцінки) необоротних активів відноситься сума дооцінки (уцінки) активів, яка проводиться у випадках, пе­редбачених законодавством

3)вартість безкоштовно отриманих необоротних активів. До складу вартості безкоштовно отриманих необоротних активів включається вартість необоротних активів, безкоштовно одержаних підприємством від інших осіб. Вона вважається додатковим капіта­лом і зменшується на суму нарахованої амортизації, величина якої визнається доходом одночасно з її нарахуванням.

  1. Резервний капітал підприємства, його необхідність та джерела формування.

РК представляє собою зарезервовану частину власного капіталу під-ва, що призначена для внутрішнього страхування його господарської д-сті. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за рахунок прибутку під-ва. Мінімальний розмір відрахувань в резервний фонд регулюється законодавством. Розмір резервного фонду встановлюється в установчих документах, але він не повинен бути меншим ніж 25 % СФ. Розмір щорічного відрахування до РФ передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5% суми чистого прибутку до моменту досягання ним 25% або більшого розміру, якщо це закріплено статутом.

  1. Корпоративні права, номінальна та ринкова вартість корпоративних прав.

Корпоративні права – це право власності на долю(пай) в СФ (акціонерному капіталі) юридичної особи, включаючи право на управління, отримання відповідної частини прибутку такої юридичної особи, а також частини активів в випадку ліквідації у відповідності до законодавства. Основними видами корпоративних прав є акції, частки учас­ників у статутному капіталі ТОВ і паї.

Номінальна вартість корпоративних прав — це та вартість, яка відображається у сертифікаті акцій чи свідоцтві власника (залежно від форми власності) і береться до уваги при визначені кількості голосів на зборах та реалізації інших прав власників.

Ринкова вартысть — це вартість, за якою акції можуть купуватися і продаватися на біржах, позабіржових торговельно-інформаційних системах та позабіржовому ринку. У країнах з розвинутим фондовим ринком ринковий курс акцій зде­більшого встановлюється на фондовій біржі. Ринковий курс залежить від співвідношення попиту та пропозиції на цінні папери. У свою чергу, покупці та продав­ці акцій при прийнятті відповідних рішень враховують такі чинники:

1)очікування щодо майбутньої прибутковості та ліквідності об'єкта інвестування, які формуються на основі аналізу інформа­ції про емітента, в т. ч.:

а)інформації щодо поточних і прогнозованих дивідендних виплат;

б)висновків аналітиків щодо якості фінансового стану емітента;

в)оцінки перспектив у виробничо-господарській сфері підпри­ємства;

г)інших даних, які характеризують фінансовий стан і госпо­дарську діяльність емітента акцій.

2)можливі зміни курсу акцій під впливом факторів, не пов'я­заних з прибутковістю чи ліквідністю емітента, наприклад у ре­зультаті прийняття рішень щодо додаткових емісій, виплати ди­відендів акціями, дроблення акцій тощо;

3)наявність і прибутковість альтернативних об'єктів інвесту­вання;

4)загальноекономічне становище в країні та тенденції його розвитку (кон'юнктура, зростання, стагнація тощо);

5)перспективи розвитку відповідної галузі;

6)політичний вплив через політико-економічні рішення та державну фінансову політику;

7)психологічні та спекулятивні чинники.