2.3. Структура контрольної роботи

Контрольна робота повинна мати чітку структуру, обов’язковими елементами якої є :

вступ;

основна частина;

висновки;

література.

У поняття „Основна частина” входять 3–4 проблемні питання, що розкривають зміст теми. Це власне план, за яким має бути висвітлена тема. Кожний пункт плану (іншими словами, розділ чи параграф) треба пронумерувати арабськими цифрами і разом з його назвою відобразити безпосередньо у тексті контрольної роботи перед викладом відповідного розділу.

До формулювання пунктів плану треба підходити усвідомлено, аргументовано, творчо, на основі вивчення літератури за темою. Не можна допускати, щоб назва окремого розділу дублювала назву усієї роботи – це суперечить самому поняттю „план роботи”.

Контрольна робота може містити додатки у вигляді схем, таблиць, витягів з документів тощо.

Заголовки структурних елементів контрольної роботи (крім „Основної частини”, бо це умовна назва) та назви розділів розташовують посередині аркуша, виконують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Переносити частини слів у заголовках і назвах не дозволяється. Відстань між заголовком структурного елементу чи назвою розділу і наступним текстом має становити два інтервали. Кожний структурний елемент і кожний розділ треба починати з нової сторінки.

Структура роботи у вигляді „Змісту” має бути відображена на окремому аркуші, розміщеному на початку або в кінці роботи. Слова „Основна частина”, як і в самому тексті контрольної, не пишуть, а одразу зазначають номери і назви розділів. Навпроти назви кожного структурного елементу, розділу і додатка (якщо він є), біля правого поля аркуша, вказують початкові сторінки їх розміщення в тексті контрольної роботи.

2.4. Змістовна частина контрольної роботи

У „Вступі” треба вказати на значення, актуальність (злободенність) теми вашої контрольної роботи у політичному, загальносуспільному й пізнавальному плані, стисло охарактеризувати опрацьовану в ході написання роботи наукову літературу з точки зору їх інформативності, аргументованості, оригінальності та об’єктивності авторської позиції. Спираючись на план роботи, конкретизуйте, які саме обставини, факти ви прагнете висвітлити, поясніть, чому, з вашого погляду, вони є найважливішими для розкриття теми. До написання вступної частини, попри її незначний обсяг (1–1,5 стор.), треба поставитися відповідально. Тут, а також у „Висновках” автор може найповніше продемонструвати свою здатність до самостійного мислення, власні творчі можливості, означити особисті політичні погляди, засвідчити пізнавальний та емоційний інтерес до політичного життя суспільства.

„Основна частина” за обсягом і призначенням є найвагомішим елементом контрольної роботи. В ній мають бути висвітленні конкретні проблеми згідно з пунктами плану. При цьому слід не просто списувати тексти джерел, а намагатися самостійно їх інтерпретувати, не спотворюючи, звичайно ж, думки автора, тобто певним чином узагальнювати, систематизувати матеріали публікацій, виділяти головне, бути лаконічним і дотримуватися обов’язкової умови – аби зміст викладеного вами не розходився з назвою відповідного розділу.

У кінці кожного розділу необхідно кількома фразами підвести підсумок по суті викладених проблем.

У „Висновках” слід зробити узагальнення по роботі в цілому, показати зв’язок між теоретико-політологічними положеннями і конкретними реаліями вітчизняної політики, сучасним періодом розвитку українського суспільства. Тут можна поділитися думками про те, наскільки глибшими внаслідок виконання контрольної роботи стали ваші знання з політології, чи більш усвідомлено ви почали сприймати факти і явища політичного процесу, чи виникло бажання стати більш активним суб’єктом політики тощо.